Руки золоті: волинська майстриня, яка вишиває майбутнє
Олена Бакай за освітою – економіст. Однак у перерві між плануванням і підрахунками жінка завжди знаходила час для рукоділля. Каже, любов до голки й полотна передала мама, яка вишила понад сотню рушників, пише газета Волинські новини від 13 грудня.
«Перші хрестики поклала на полотно ще у школі, – пригадує Олена. – Однак серйозно взялася за цю справу значно пізніше, коли змусили життєві обставини».
Кілька років тому мама Олени мала проблеми зі здоров’ям. Лікування потребувало чимало коштів. А рукоділля дозволило родині триматися на плаву в скрутний період. Олена каже, що ніколи не «штампує» свої вироби. Її фішка – складні й водночас витончені візерунки, скрупульозно підібрані кольори.
«Це зараз в інтернеті є великий вибір схем для вишивання. А раніше жінки самі підбирали візерунки. Якщо комусь подобалися оригінальні вишивки, то перезнімали їх одна в одної», – додає Олена Бакай.
Рукодільниця зізнається, що вишивання для неї – спосіб відпочинку. Адже улюблена робота дозволяє повністю абстрагуватися від проблем. Працюючи з голкою і полотном, Олена керується наступними правилами: міра, інтелігентність, гармонія. Нещодавно майстриня закінчила вишивати ніжні бузкові іриси як вставку до сумки. Оригінальний «почерк» Олени оцінили модниці з Рівного і Києва – їхні сумочки оздоблені вишитими роботами волинянки.
У творчому доробку рукодільниці – чоловічі й жіночі сорочки, сукні, рушники. Має досвід вишивання церковних риз. До весільної атрибутики Олена має свої вимоги – орнамент без лебедів, голубів і обручок. Середину рушника ніколи не зашиває – вона має бути чиста.
Здавалося б, Олена має хобі, як і тисячі українських жінок. Однак є одне «але» – їй несвідомо вдається запрограмувати майбутнє замовника. В обласному центрі проживає подружжя, якому майстриня оздобила весільними візерунками шлюбний одяг – сукню і сорочку. А згодом подарувала картинку-оберіг, на якій вишила їхніх майбутніх діток. Олена каже, що це відбувається на підсвідомому рівні – спочатку вона обирає візерунок, а потім хтось замовляє саме ту роботу. Так рукодільниця мимоволі реалізовує заповітні мрії людей.
Волинянка оздоблює вироби хрестиком, занизуванням, працює у техніці хардангер. Вміє робити мережки й декоративні шви. Каже, жодних забобонів не визнає. Головне – вишивати акуратно, без вузликів, хрестики класти в один бік і робити плавний перехід кольорів та відтінків. До слова, майстриня працює лише нитками, бісер не використовує.
Початківцям радить у жодному разі не змушувати себе до рукоділля. «Якщо це твоє, то колись-таки хист виявиться. А якщо дитина береться вишивати, їй треба допомогти, підказати, скерувати», – ділиться досвідчена майстриня.
СВЯТА ВАРВАРА – ЗАСТУПНИЦЯ ВИШИВАЛЬНИЦЬ
Здавна українські вишивальниці святкують професійне свято на Варвари – 17 грудня. Вважалося, що Варвара «золотими нитками Ісусові ризи вишивала». А це означало, що покровителька рукодільниць керувала їхніми намірами і руками, коли майбутні наречені вишивали сорочки своїм судженим, весільні рушники, ткали та вишивали власні сорочки. Починали рукоділля обов’язково з молитви до святої Варвари.
Етнографи зазначають, що колись кожна вишивальниця досконало володіла мовою орнаментального письма. Жінки відчували енергетику кольорів, поєднували їх зі своїми почуттями і помислами в єдине мереживо, яке мало стати оберегом і для самої себе, і для коханого чоловіка чи дитини. Недаремно казали, що не всі жінки чи дівчата могли вишивати. Бо тим, у кого наміри чи почуття не були налаштовані на «космічні струни», магія вишивання не відкривалася. Власне, вони могли хіба що чуже відшивати, а це не дозволялося робити. Бо використати чийсь візерунок означало взяти на себе чужу долю.
Застереження не брати на себе чужого знаходимо у всій обрядовій культурі, зокрема весільний одяг не позичали. До такого «перекладання» благословень, які записуються енергетично в одязі, ніхто би не додумався.
На Варвари не можна було прати, білити чи глину місити, тільки вишивати.
Оксана КУЦИК
Благодатне
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
«Перші хрестики поклала на полотно ще у школі, – пригадує Олена. – Однак серйозно взялася за цю справу значно пізніше, коли змусили життєві обставини».
Кілька років тому мама Олени мала проблеми зі здоров’ям. Лікування потребувало чимало коштів. А рукоділля дозволило родині триматися на плаву в скрутний період. Олена каже, що ніколи не «штампує» свої вироби. Її фішка – складні й водночас витончені візерунки, скрупульозно підібрані кольори.
«Це зараз в інтернеті є великий вибір схем для вишивання. А раніше жінки самі підбирали візерунки. Якщо комусь подобалися оригінальні вишивки, то перезнімали їх одна в одної», – додає Олена Бакай.
Рукодільниця зізнається, що вишивання для неї – спосіб відпочинку. Адже улюблена робота дозволяє повністю абстрагуватися від проблем. Працюючи з голкою і полотном, Олена керується наступними правилами: міра, інтелігентність, гармонія. Нещодавно майстриня закінчила вишивати ніжні бузкові іриси як вставку до сумки. Оригінальний «почерк» Олени оцінили модниці з Рівного і Києва – їхні сумочки оздоблені вишитими роботами волинянки.
У творчому доробку рукодільниці – чоловічі й жіночі сорочки, сукні, рушники. Має досвід вишивання церковних риз. До весільної атрибутики Олена має свої вимоги – орнамент без лебедів, голубів і обручок. Середину рушника ніколи не зашиває – вона має бути чиста.
Здавалося б, Олена має хобі, як і тисячі українських жінок. Однак є одне «але» – їй несвідомо вдається запрограмувати майбутнє замовника. В обласному центрі проживає подружжя, якому майстриня оздобила весільними візерунками шлюбний одяг – сукню і сорочку. А згодом подарувала картинку-оберіг, на якій вишила їхніх майбутніх діток. Олена каже, що це відбувається на підсвідомому рівні – спочатку вона обирає візерунок, а потім хтось замовляє саме ту роботу. Так рукодільниця мимоволі реалізовує заповітні мрії людей.
Волинянка оздоблює вироби хрестиком, занизуванням, працює у техніці хардангер. Вміє робити мережки й декоративні шви. Каже, жодних забобонів не визнає. Головне – вишивати акуратно, без вузликів, хрестики класти в один бік і робити плавний перехід кольорів та відтінків. До слова, майстриня працює лише нитками, бісер не використовує.
Початківцям радить у жодному разі не змушувати себе до рукоділля. «Якщо це твоє, то колись-таки хист виявиться. А якщо дитина береться вишивати, їй треба допомогти, підказати, скерувати», – ділиться досвідчена майстриня.
СВЯТА ВАРВАРА – ЗАСТУПНИЦЯ ВИШИВАЛЬНИЦЬ
Здавна українські вишивальниці святкують професійне свято на Варвари – 17 грудня. Вважалося, що Варвара «золотими нитками Ісусові ризи вишивала». А це означало, що покровителька рукодільниць керувала їхніми намірами і руками, коли майбутні наречені вишивали сорочки своїм судженим, весільні рушники, ткали та вишивали власні сорочки. Починали рукоділля обов’язково з молитви до святої Варвари.
Етнографи зазначають, що колись кожна вишивальниця досконало володіла мовою орнаментального письма. Жінки відчували енергетику кольорів, поєднували їх зі своїми почуттями і помислами в єдине мереживо, яке мало стати оберегом і для самої себе, і для коханого чоловіка чи дитини. Недаремно казали, що не всі жінки чи дівчата могли вишивати. Бо тим, у кого наміри чи почуття не були налаштовані на «космічні струни», магія вишивання не відкривалася. Власне, вони могли хіба що чуже відшивати, а це не дозволялося робити. Бо використати чийсь візерунок означало взяти на себе чужу долю.
Застереження не брати на себе чужого знаходимо у всій обрядовій культурі, зокрема весільний одяг не позичали. До такого «перекладання» благословень, які записуються енергетично в одязі, ніхто би не додумався.
На Варвари не можна було прати, білити чи глину місити, тільки вишивати.
Оксана КУЦИК
Благодатне
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
Сем
Показати IP
17 Грудня 2018 09:54
В нас в голові один бісер і вишиванка. ніякої робототехніки. Китайці все зроблять швидше.
19 квітня: свята, події, факти. День проліска та День поезії
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
В Амстердамі заборонили будувати нові готелі для зменшення кількості туристів
18 Квітня 2024 23:43
18 Квітня 2024 23:43
Проєкт української фотографки Юлії Кочетової переміг у World Press Photo 2024
18 Квітня 2024 23:25
18 Квітня 2024 23:25
У Британії схвалили заборону куріння для тих, хто народився після 2009 року
18 Квітня 2024 23:07
18 Квітня 2024 23:07
У Литовезькій громаді відкрили денний центр із кризовою кімнатою
18 Квітня 2024 22:49
18 Квітня 2024 22:49
Вперше в історії: Данія купує зброю в українських виробників для ЗСУ
18 Квітня 2024 22:31
18 Квітня 2024 22:31
Батьки Героя з Ковельщини Олега Олеся отримали його посмертний орден
18 Квітня 2024 22:13
18 Квітня 2024 22:13
Південна Корея цьогоріч надасть $200 мільйонів гуманітарної допомоги Україні
18 Квітня 2024 21:55
18 Квітня 2024 21:55
Майже 30% ветеранів в Україні є безробітними
18 Квітня 2024 21:37
18 Квітня 2024 21:37
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.