Євробачення-2017: свято для аферистів

Непрозорий процес офіційного продажу квитків спровокував масові спекуляції при бездіяльності організаторів і виконавців. Організатори зробили все, щоб спекулянти продавали квитки по 100 тис. грн., шахрайство набуло масового характеру.

Про це пише Дмитро Дубенський для видання Hubs.

До старту пісенного конкурсу Євробачення-2017 залишилося кілька днів (9-13 травня), але підготовка до шоу продовжує обростати скандалами, а організаторам, схоже, так і не вдалося вирішити одну з основних проблем для більшості меломанів — розібратися з доступністю квитків на фінальне шоу (зокрема, мова йде про Гранд фінал) і уникнути різного роду маніпуляцій та спекуляцій з квитками.

Днями з’явилася інформація, буквально вже на фініші підготовки до шоу, що 2 тисячі квитків були продані нібито на неіснуючі місця в Міжнародному виставковому центрі (МВЦ) на Броварському проспекті, де відбудеться музичний квест. Також стало відомо, що в продаж надійшли додаткові євроквитки. На сайті офіційного квиткового партнера шоу Concert.ua станом на 2 травня заповітні перепустки були в наявності від 199 грн до 9999 грн (в тому числі і на Гранд фінал вартістю від 2499 грн до 3749 грн). Одночасно на вторинному квитковому ринку щосили продовжують торгувати тікетами на Євробачення, а ціни на фінальний виступ досягають 70000 — 100000 грн.

Hubs стежив за процесом продажу квитків, щоб зрозуміти, за якими правилами відбувається відпустку тікетів, чому вони у великій кількості з’являються у спекулянтів і хто повинен понести відповідальність за квиткові зловживання і можливий обман покупців квитків. Неприємно здивувала позиція деяких посадовців та офіційних осіб, проігнорувавших майже всі інформаційні запити видання, які так і залишилися без відповідей. Схоже, в Україні на відміну від інших країн все було спущено на гальма. Тому нехай надалі з ситуацією розбираються правоохоронці — було це бездіяльність, спеціально створений штучний хаос або дефіцит часу.

Особливості національної продажу квитків: ложка дьогтю в бочці з медом?

За останніми офіційними даними Організаційного комітету з підготовки та проведення конкурсу, з початку квиткової кампанії фанатам відпустили близько 33 тисяч тікетів, близько 19 тис. було зроблено для делегацій країн-учасниць єврошоу. Загалом організатори планували реалізувати близько 70 тис. штук.

Тим не менш, білетна тема з самого старту продажів через непрозорість процесу і його не системності (в частині графіка реалізації і квотування) супроводжувалася скандалами і постійними труднощами, з якими стикалися музичні шанувальники, бажаючі потрапити на фінальний виступ.

Наприклад, після того, як квитки з’являлися у продажу Concert.ua, для оформлення заявки на покупку користувачі змушені були витрачати час на очікування у віртуальній черзі. Це займало від декількох хвилин до півгодини і більше. Але коли цей час минав, тікети часто вже розкуповувалися. Іноді квитків не було вже у продажу за лічені хвилини після їх появи в офіційному продажі.

Траплялося, що сайт можливо із-за напливу користувачів (або з інших причин) відчував якісь технічні труднощі і «зависав». Швидше за все, природно, розкуповувалися тікети на Гранд фінал. В результаті деякі меломани залишилися за бортом великого пісенного події весни або ж змушені купувати квитки на другосортні місця або другорядні концерти, попит на які не такий високий.

У зв’язку з цим, ще на початку квітня навіть прем’єр-міністру Володимиру Гройсману на засіданні оргкомітету доводилося критикувати організаторів шоу, вимагаючи розібратися з реалізацією і доступністю тікетів, а також інформуванням про її етапи. «Доступність квитків та пояснення, що і коли продається, має бути обов’язково», — заявляв на емоціях тоді глава уряду.

Виконавці відреагували, і на офіційному онлайн-майданчику дійсно з’являлися кілька разів партії квитків, але зниження ажіотажного попиту і детінізації процесу це допомогло частково. Таким чином, доручення прем’єра залишається виконаним чисто формально. Спекулянтів докір прем’єра, мабуть, не злякав.

Hubs нарахував в інтернеті з дюжину сайтів, які з середини лютого за спиною у офіційного квиткового партнера пропонували купити (і продовжують це робити досі) на Євробачення, включаючи і фінальний концерт єврошоу, але значно дорожче. Все це може наштовхувати на підозри щодо штучності подібних маніпуляцій і спекуляцій з, можливо, навіть якоюсь корупційною складововою.

До речі, раніше народний депутат Євген Рибчинський вже звертав увагу генпрокурора Юрія Луценка на можливі корупційні зловживання при підготовці Євробачення.

«Шановний Юрій Віталійович, будь ласка, зверніть увагу на проведення тендерів по Євробаченню. Там просто жах. Від трансферів учасників конкурсу за 10 млн грн і до продажу квитків по 18 000 грн кожен… Такою відкритою злочинності не було ніколи, навіть в 2005 році. Цинічно і планомірно розкрадається бюджет. Вже витрачено на папері близько 100 млн грн, а за фактом ремонт і реклама фахівцями оцінюється максимум у 7 млн грн. Хто бачив багатометрові борди з рекламою Євробачення-2017? Я ні. Може це реклама-невидимка?», — писав на початку квітня парламентарій у себе в Facebook.

За його словами, за ті гроші можна було б підняти не тільки культуру, але й спорт і науку».

«Але хіба це хвилює тих, хто жваво розпилює державний бюджет, тобто наші з вами гроші? Може допоможемо підрядникам конкурсу організовувати надалі тюремні вечірки десь на Лук’янівці, пане генпрокурор?», — зазначив нардеп.

Білетна тяганина і ціна питання

Нагадаємо, офіційна продаж квитків стартувала тільки 14 лютого 2017 року. Бронювання і продаж квитків відбувалася порційно для дев’яти шоу: на шість генрепетиций, два півфінали і фінал. Другу партію тікетів відпустили 21 лютого. Потім меломанам їх підкидали 23 лютого, 27 лютого та ще з десяток разів у березні, квітні і на початку травня за не зовсім зрозумілим графіком і циклом.

Цікавість до квиткової теми підігріває той факт, що в січні поточного року відкритий тендер на Рrozorro на послуги з продажу квитків і пакетних турів на Євробачення-2017 був скасований, і організаторам конкурсу не без скандалів довелося ще місяць витратити на тяганину і проводити повторні торги, щоб до кінця незрозумілою формулою все-таки знайти офіційного квиткового агента.

Переможцем тендеру стало ПП «Тікет», засновником якого, згідно з Єдиного держреєстру юросіб і фізосіб-підприємців, є співорганізатор онлайн-сервісу Сoncert.ua Дмитро Феліксов.
Чому поспіхом вибрали саме Concert.ua залишається тільки гадати. Можливо, одним з визначальних факторів було те, що цей інтернет-майданчик у свій час продавав тікети на Koktebel Jazz, Z-Games, ZaxidFest, а також на фестивалі VIRUS Music, і офіційно реалізовує квитки на концерти виконавців топ-величини (таких, наприклад, як Depeche Mode та ін). Може, зіграло щось інше.

Тим не менш, як випливає з протоколу розкриття тендерних пропозицій учасників, переможець запропонував найвищу вартість надання своїх послуг. Це згодом дало привід двом іншим учасникам конкурсу — «Маестро тікет сістемс» і «Укртикет» — звернутися в Антимонопольний комітет України з скаргами на рішення замовника (ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України», НОТУ).

За свої послуги «Тікет» запросив непогану комісію у 2,5 млн грн. При цьому, за даними прес-служби Кабміну, в загальному офіційно затвердженому кошторису витрат і доходів від Євробачення прописано, що від продажу квитків планується в загальній складності виручити як мінімум 44 млн грн. В НОТУ допускали, що виручена сума може бути і вище.

Не зайвим також буде нагадати, що раніше крім труднощів з купівлею квитків (через багатотисячні черги, періодичне падіння сайту офіційного квиткового агента конкурсу та ін.) і їх перманентним дефіцитом меломани стикалися з деякими іншими технічними непорозуміннями.

Наприклад, ще в лютому учасники фан-клубу OGAE Ukraine скаржилися, що фанатам конкурсу «Євробачення» надіслали браковані електронні квитки (текст умов перебування на концерті зливалися зі штрих-кодом, необхідним для активації квитка).

Після того, як еврофанати занепокоїлися і зателефонували на гарячу лінію Concert.ua там визнали помилку, називаючи причиною аномальну завантаженість свого сайту, і нові (вже нормальні) квитки були швидко відправлені на пошту меломанів.

Сплеск фанатської активності, дійсно, деколи зашкалював. За словами Дмитра Феліксова, наприклад, перша партія в 3 тисячі квитків в лютому була розпродана за 15 хвилин. Тоді черга на Concert.ua досягла 11 тисяч осіб.

Наступні лімітовані викиди тікетів ажіотажу не знижували, а, схоже, лише підігрівали, а частина квитків згодом виявлялася у перекупників, які продають тікети з націнкою. Чому це набуло явно масовий характер, персонально ніхто з офіційних осіб на запити Hubs так і не зміг пояснити.

Як продавалися квитки на попередніх конкурсах

В Україні в 2005 році організація «домашнього» Євробачення теж не обійшлася без проблеми квитковій спекуляцій і труднощів при купівлі тікетів (технічних, організаційних та цінових).

У 2009 році в сусідній Росії напередодні Євробачення в Москві частина тікетів також опинялася в руках спекулянтів. Деяких тоді вдавалося затримати силовикам, їм виписували штрафи (відразу скажемо — в Україні в цьому напрямку чиновники навіть пальцем не поворухнули).

У цивілізованих країнах Європи проблема з перекупниками теж існує, але не проявляється так гостро, як у нас. Швеції в минулому році вдалося задовго до фінального шоу мінімізувати ризики для фанатів: продаж тікетів стартував ще в листопаді 2015 р., а за процесом, аби уникнути маніпуляцій пильно стежили правоохоронці, влада і організатори шоу.

Такого масового, як у нас, продажу перепусток на неофіційних сайтах на вторинному квитковому ринку не було.

На думку продюсера Вадима Лисиці, що займається просуванням української співачки Альоші, і в нинішньому році в Україні, дійсно, без перекупників і серйозних спекуляцій не обійшлося. «Щодо квитків — я здивований. Дуже багато моїх знайомих скаржилися на те, що не можуть купити квитки. Це роблять перекупники, тому що не можуть так різко все розкупити», — скаржився він на прес-конференції у Києві минулого місяця.

Він підтвердив, що на певних веб-ресурсах квитки на конкурс вже перепродувалися конкретно з метою додаткового заробітку.

Ціновий нюанс

За нашими підрахунками, в Україні ціни на євроквитки від офіційного квиткового партнера впродовж всієї кампанії в середньому становили близько 180 EUR (в районі 5 тис. грн/шт. за поточним курсом). Але, як випливає з прайсів неофіційних сайтів з продажу квитків, у деяких перекупників ціни на сьогоднішній день напружені в кілька разів вище (див. нижче скан).У деяких перекупників є квитки і дешевше, але все одно неприємно дивує.
Одночасно на сайті офіційного концертного партнера Євробачення було зазначено, що на Гранд фінал квитки — за цінами від 2499 грн до 3749 грн (90-130 EUR).

А ціни на інші дні Євробачення на момент написання публікації становили від 200 до 10000 грн (10-350 EUR). При цьому ціновим рекордом на одному з сайтів на «вторинному» ринку стала вартість тікета в 100 тис. грн (3500 EUR або майже в 20 разів вище середньої офіційної ціни).

Для порівняння, на торішнє єврошоу квитки офіційно можна було купити від 10 до 300 євро (286-8580 грн).

Ми нарахували в різний час, що неофіційно займалися перепродажем квитків 15-20 сайтів. Найбільш 5 активних з них, які відомі на концерном ринку:

— kiev.karabas.com;

— viagogo.com;

— hochu.ua;

— tickethunt.net

— stubhub-ua.com.ua.

Зустрічалися також спекулянти і на відомому торговельному ресурсі OLX.

Журналісти дзвонили на деякі з них, де їх переконали, що квитки - гарантовано справжні.

Зазначимо, в листопаді минулого року в Київській міськдержадміністрації (КМДА) заявляли, що, аналізуючи ціни на минулих конкурсах, з урахуванням платоспроможності українців і витрат на проведення шоу, квитки повинні були коштувати в Україні від 20-30 до 100 EUR.

Але на початку лютого заступник керівника НОТУ з питань проведення конкурсу Павло Грицак вже анонсував, що «ціна буде від 40 євро до 200». «200 з хвостиком євро — це VIP-квитки», — уточнював тоді він.

Своєю чергою в Concert.ua раніше підтверджували журналістам, що на «чорному ринку» євроквитки продаються в 3-5 разів дорожче початкової вартості квитків. Але довести, що хтось організовано скуповував квитки на офіційному майданчику для подальшого перепродажу, поки немає можливості (та й займатися по суті цим мають контролюючі та компетентні «органи»).

Прихованість — запорука спекуляцій

Для того, щоб з’ясувати, за якими офіційними правилами відбувається продаж та як, наприклад, застраховані меломани від купівлі квитків на вторинному ринку «липових» тікетів, а також чому, власне, частина євроквитків продаються з націнкою на неофіційних онлайн-майданчиках, Hubs направив офіційні запити конкретно в НОТУ, оргкомітет Євробачення-2017, офіційного квиткового партнеру єврошоу, КМДА та інші інстанції (з текстом запиту можна ознайомитися нижче).
Однак майже всі адресати так і не змогли дати чіткі відповіді або зовсім відмовилися відповідати — «евродіячі» дипломатично футболили письмові звернення один до одного, в результаті до кінця так і не пояснивши процедуру продажу квитків і не відповівши, чому вони масово виявляються на «вторинці».

Це ще більше дало приводів засумніватися в «чистоті» квиткового процесу.

У прес-службі оргкомітету більше місяця зволікали з відповіддю і напередодні старту конкурсу нам повідомили наступне: «Вся організація конкурсу Євробачення є зоною відповідальності мовника-організатора ПАТ «НОТУ». Продаж квитків — це частина організації шоу… загалом продаж квитків на заходи регулюється законодавством України. НОТУ самостійно не може продавати квитки, адже це окрема бізнес-діяльність, яка вимагає професійного підходу. Саме тому одним із завдань ПАТ був пошук партнера для продажу квитків. Таким партнером став сервіс Сoncert.ua. Саме в їх зону відповідальності і входить процедура організації продажу квитків. Нашим головним завданням було забезпечити зручний і комфортний сервіс продажу електронних квитків як для українців, так і для іноземців. Надати такий сервіс. Важливо було створити спеціальні англомовні сторінки заходи, зручні і зрозумілі для наших зарубіжних гостей».

«Всі правила (по продажу квитків, — ред.) є частиною угоди, укладеної між замовником-організатором і квитковим сервісом. НОТУ і ПП «Тікет» контролюють процес продажу квитків. Кожен випадок порушення правил розглядається в індивідуальному порядку. Продаж квитків на вторинному ринку, так звана перепродаж, не є порушенням законодавства, але, на жаль, в такому випадку є ризик придбати квиток з недійсним штрих-кодом. Саме тому нашим завданням є інформувати покупців про ці ризики і закликати всіх купувати квитки тільки на сайті офіційного квиткового оператора», — йдеться в тексті відповіді.

Також в оргкомітеті визнали, що «коли попит перевищує пропозицію, активізується вторинний ринок квитків, і «Євробачення» — не виняток».

«Можна знайти пропозиції квитків на фінальне шоу і півфінали за набагато вищу ціну. Купуючи такий квиток, є ризик придбати підробку, або копію оригіналу, тому радимо купувати тільки у офіційного партнера… Зараз можна придбати квитки на всі шоу Євробачення-2017», — повідомили в оргкомітеті.

Правда, що робити тим людям, які так і не змогли придбати квитки у офіційного дистриб’ютора, в оргкомітеті не пояснили.

«В Concert.ua кожен день пишуть і телефонують з проханням перевірити на справжність штрих-код та ідентифікувати замовлення. Квитковий оператор таких клієнтів переконує не купувати квитки «з рук». Тому що, якщо навіть таке замовлення буде ідентифікований та підтверджений, немає гарантії, що цей штрих-код не продали ще сотні людей», — додають організатори (повністю з усіма відповідями прес-служби можна ознайомитися нижче).
У свою чергу, ГПУ і МВС після звернення Hubs поінформували, що розслідуванням спекуляцій і можливими зловживаннями вони не займаються, скарг та заяв від фізосіб і юросіб поки не фіксували.

У зв’язку з цим трохи здивувала мовчазна позиція Concert.ua (так і не відписав на наш запит, — ред.), під носом у якій активізувалися перекупники.

При цьому віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко, який курує в Кабміні проведення Євробачення, на одній із зустрічей з журналістами заспокоював медійників, що, мовляв, «можуть бути різні політичні спекуляції навколо Євробачення-2017 в Україні, які відомо звідки закидаються».

«Але всі виробничі, організаційні та інші питання вирішуються своєчасно та якісно для найкращого проведення фантастичного події, яка в Україні в травні», — переконував чиновник чи то себе, чи то громадськість, дипломатично обходячи гострі теми спекуляцій та інших зловживань при підготовці до пісенного шоу.

Запит Hubs безпосередньо в НОТУ був фактично залишений без уваги. Безпосередньо конкретно сам Павло Грицак так, на жаль, не знайшов часу для коментаря нашому виданню.

Замість висновків

«У сухому залишку виходить, чи то часу не вистачило українським організаторам Євробачення якісно/прозоро налагодити відпустку тікетів, мінімізувати ажіотаж і побороти спекуляції. Чи то вміння. Чи то, як це нерідко буває в Україні, у створенні такої ситуації є цілком зацікавлені особи. І в такому випадку «фейсбук-звернення» Євгена Рибчинського до Юрія Луценка, як і ця стаття повинні мати цілком процедурні продовження вже в рамках розслідувань правоохоронними органами», - зазначає видання.

До речі, темп підготовки Києва до пісенного єврошоу, схоже, і в деяких інших напрямках не радує оперативністю і успішністю.

Наприклад, згідно сайту електронних торгів Prozorro.gov.ua на початок травня низку тендерів з закупівлі товарів та послуг для Євробачення ще не був проведений. По частині закупівель в анонсі аукціонів було зазначено, що у них — «Невизначений статус», а деякі закупівлі ще перебували в процесі підготовки до торгів.

На рівні міста теж підготовка ведеться не ідеально. Зокрема, недавно стався казус з оновленням станції метро «Лівобережна» в рамках підготовки транспортного вузла, що знаходиться поблизу МВЦ.

Після відкриття у березні вестибюлю № 2 (вихід до міської електрички та ринку) з’ясувалося, що ремонт був зроблений поспіхом і, м’яко кажучи, видався трохи «халтурним».Ремонт на «Лівобережній», фото — Facebook

За інформацією програми «Гроші», оновлення станції коштувало бюджету міста майже $1 млн, а проводила його нікому невідома фірма з Енергодара Запорізької області.

Після виявлення недоліків мер Києва Віталій Кличко доручив розібратися з якістю ремонтних робіт. Градоначальник днями закликав не спекулювати на темі оновлення станції, підтвердивши, що ремонтні роботи ще тривають, а офіційний запуск повинен відбутися 1 травня. Потім, правда, цей термін був перенесений КП «Київський метрополітен» вже на 5 травня.

Зараз ремонтники працюють над вестибюлем № 1 (вихід до готелю «Турист»), киплять ремонтні роботи та поблизу станції метро з облаштування тротуарів.

Можливо, правоохоронцям і контролюючим органам варто було би більш уважно придивитися, що відбувалося (і відбувається) з підготовкою до Євробачення: немає зловживань, корупції, халатності та інших організаційних «перекосів», в тому числі і квиткових…

Думка юриста

Квиткову ситуацію, можливі наслідки для спекулянтів і чиновників-шахраїв Hubs попросив прокоментувати партнера ЮК «Юскутум» Дениса Овчарова:

«Чинний Кримінальний кодекс, на відміну від Кримінального кодексу радянського зразка 1960 року, не містить статей за спекуляцію «з рук у руки». Наприклад, раніше спекуляція в особливо великих розмірах каралася аж до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. З адміністративною відповідальністю ситуація аналогічна. Кодекс України про адміністративні правопорушення вже не містить покарання за дрібну спекуляцію. Для перевірки необхідно підстава — стаття. Тому говорити про перевірки у перекупників не варто. Говорити про контрольні функції оргкомітету Євробачення теж не доводиться. Повноваження в даному питанні не передбачені. Виявлення та документування ж випадків корупції — інша історія. Для цього у нас є правоохоронні органи, наділені всіма процесуальними інструментами для збору доказів».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---