«Континіум-Волинь-Університет» впрягається у боротьбу за чемпіонство, але пасує в Кубку

Новий змагальний сезон в українській Суперлізі серед жіночих волейбольних команд розпочинається сьогодні, 3 жовтня.

У вісімці найсильніших команд за міжсезоння відбулася лише одна ротація – замість євпаторійської «Керкінітіди», яка покинула турнір через анексію Криму. Її місце зайняла команда з Чернігова «Педуніверситет-ОШВСМ». Решта претендентів на «золото» найпрестижнішого клубного турніру країни незмінні – «Хімік» (Южне), «Сєвєродончанка», «Орбіта» (Запоріжжя), «Білозгар-Медуніверситет» (Вінниця), «Таличанка-ТНЕУ», «Регіна» (Рівне) та «Континіум-Волинь-Університет» (Луцьк»).

Свій перший матч у новому сезоні волинянки зіграють на майданчику «Галичанки». Напередодні виїзду до Тернополя головний тренер ВК «Континіум-Волинь-Університет» Богуслав Галицький розповів про підготовку команди до чергового розіграшу Суперліги.



У міжсезонні наша команда була на зборах на Світязі і в Болгарії. В останні числа перерви ми їздили на товариські турніри, щоб максимально пристосуватися до щільного ігрового графіка в Суперлізі, потрібно було награвати ігрові моменти. Молодим гравцям ще потрібно техніку ставити.

Для того, щоб спортсмен досягнув успіху, над ним потрібно стояти день і ніч. Це дуже клопітка і важка робота. Яким би він обдарованим не був, бо волейбол – це дуже складна гра. М’яч летить секунди і за цей час зв’язка мусить віддати правильну передачу, а вже атакуючі забити м’яч.

Команда вже другий рік поспіль відмовляється від участі у розіграші Кубку України, хоча двома роками раніше вона перемагала в цьому турнірі. В чому причина?

Ми знялися через фінансові проблеми. У ті роки, що ми вигравали Кубок, в нас в команді грали досвідчені і сильні волейболістки з усієї України. Зараз ми змінили стратегію: команда базується винятково на власних гравцях. Так дешевше і краще, і коли вони йдуть, то немає такого обвалу в команді, бо вже підростає молода зміна. Цілий минулий сезон ми грали таким складом, тепер ще один і ми вже зможемо вимагати в них ліпшої гри.

Але зараз весь спортивний світ живе трансферними чутками, скандалами й інтригами. Невже побудова команди лише на власних гравцях в певний момент не зупинить розвиток команди?

У волейболі, а тим більше українському все трошки інакше. Розглянемо приклад одеської «Джинестри». В останній сезон (ред. 2012 рік) їм не заплатили заплати за травень, і вже в червні ні одного гравця там не залишилося. Черкаси – те саме, всі приїжджі гравці пішли з команди, а коли їхньому головному тренеру Голотову запропонували робити команду з дітей, він відмовився. Більше ніякий тренер на це не підписався. А чому так довго тримається Запоріжжя, хоча там багато казусів було, бо там більшість складають свої гравці.

Схожа ситуація була в нас в 2012-му році. Зарплату затримали, і 12 гравців поїхали, і ніхто не став чекати вересня, всі контракти підписуються в квітні. На їхнє місце стали молодші гравці з нашої спортшколи.

Що ви як тренер можете пообіцяти вболівальникам в новому сезоні? Чим можна зацікавити лучан приходити на матчі?

Ніякий тренер не буде агітувати вболівальників приходити на гру, хіба що божевільний. Потрібно, щоб команда так грала, щоб люди самі хотіли приходити. Їм має подобатися команда не тільки за те, що вона з їхнього міста, а й за стиль гри. У нас є глядачі, які ходять на кожен матч вже двадцять років. Ми грали ще в другій лізі і вони ходили.

Це робота преси – інформувати людей. У Луцьку з цим є проблеми. Наприклад, в Черкасах, Одесі у всіх місцевих ЗМІ є інформація про майбутню гру, є анонси. А в нас навіть афіші розклеїш, а через декілька годин їх заклеюють іншими. Потрібно залучати ЗМІ, тоді й буде глядач. Щоб після матчів багато людей не обурювалися, що не знали коли гра, тому і не прийшли.

Нещодавно не стало хрещеного батька луцького волейболу Бориса Клімчука. Яким його запам’ятають в команді?

Він в 1993-му році дав добро на створення цієї команди, тому він за неї так переживав. Навіть коли був послом, а наша збірна грала в Азербайджані, він знайшов час прийти на гру. Пригадую, в тих іграх грали троє наших луцьких дівчат Довгополюк, Молодцова і Поліщук, то він там з ними і обнімався і фотографувався.

Його справедливо можна вважати хрещеним батьком нашої команди, тому він нею так опікувався. Мінялися губернатори і багато хто ставив хрест на нашій команді, але ми завжди відчували підтримку Бориса Петровича. Всі наші високі нагороди, золоті медалі, кубки… були б не можливими без його допомоги. Він завжди був в основі нашої команди.

Ваша головна мрія як тренера?

Вона вже частково збулася. Я хотів виграти Кубок України і взяти участь в єврокубках. Та ми не просто взяли участь, а перемогли «П’яченцу», яка дійшла до фіналу Кубку виклику, а через сезон стала чемпіоном Італії. З французькими «Кале» ми зіграли достойно. Тепер ще хіба хочеться поїхати на Олімпійські ігри.

А поки Олімпіада залишається тільки в планах на носі вже відкриття регулярного чемпіонату.

Нагадаємо, у першому турі ВК «Континіум-Волинь-Університет» зіграє в Тернополі з «Галичанкою-ТНЕУ» 3 жовтня о 18:00 та 4 жовтня о 11:00. Другий тур підопічні Богуслава Галицького теж зіграють на виїзді з вінницьким «Медцніверситетом». Домашні ігри попередньо заплановані лише у третьому турі на 23-24 жовтня. Перершими гостями в залі Волинської ОДЮСШ (м. Луцьк, вул. Шевченка, 9) в новому сезоні стануть волейболістки рівненської «Регіни».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---