«Кіностудія – у кожного в кишені». Олесь Санін у Луцьку – про покази для військових, знімання «Довбуша» і режисерські секрети

Режисер Олесь Санін зустрівся в Луцьку зі своїми прихильниками та розповів їм про знімання легендарної української стрічки, присвяченої ватажку опришків у Карпатах Олексі Довбушу, а також поділився деякими секретами зі знімального майданчика і спогадами про аматорську кіностудію «Волинь».

Творча зустріч із відомим кінорежисером, творцем фільмів «Довбуш», «Поводир» та «Мамай», відбулася 25 вересня в рамках XVII Всеукраїнського фестивалю екранних мистецтв «Дніпро-Cinema» імені Данила Сахненка, який протягом трьох днів, 23-25 вересня, тривав у Луцьку.

«Так сталося, що після прем’єри фільму «Довбуш», хоч минуло вже три роки, я продовжую показувати його військовим. Сам їзджу і виступаю з лекціями. Як підрахували, я провів 287 зустрічей із військовими», – зазначив Олесь Санін.

Режисер є амбасадором та активним учасником національного туру «Кіно заради Перемоги!», у межах якого презентує захисникам свої стрічки, зокрема фільми «Довбуш» і «Поводир».Фільм «Довбуш», який вважається одним з найдорожчих і наймасштабніших в історії українського кінематографа, створювали п’ять років. До знімального процесу були залучені близько трьох тисяч людей. У масовці зіграли, в тому числі, ветерани війни з Росією, які стояли на захисті нашої країни з 2014 року.

«На початку повномасштабного вторгнення фільм був повністю змонтований, але ще не готовий. Потрібно було підготувати запис музики, голосів, зведення. Стало питання, як це робити. У нас була серйозна розмова з оператором-постановником Сергієм Михальчуком. І він сказав: ми не знаємо, що буде з нами, тож мусимо закінчити фільм. Багатьом глядачам здається, що фільм знятий зараз, бо в ньому є ремінісценції із сьогоденням. Це історія, яка була з нами майже 300 років тому. І нині вона стала болем, сенсом боротьби нашого народу», – наголосив Олесь Санін.

Відзначимо, що понад 40 учасників знімальної групи пішли добровольцями до ЗСУ і нині служать у війську, зокрема й згаданий Сергій Михальчук.Читати ще: «Не тих ми братами називали»: режисер із Волині Олесь Санін розкрив деталі фільму «Довбуш»

«Найважче для українського режисера – це вміння чекати. Чекати втілення свого задуму. Проходять роки… Дуже часто виникають абсолютно не заплановані зупинки», – сказав Олесь Санін.

Торкнувся кінорежисер питання штучного інтелекту. На його думку, ШІ можна залучати до процесів монтажу, наприклад, для правки кадрів, очистки звуку, чи для створення чернеток, однак з творчістю ШІ не має нічого спільного.

«Ніщо не замінить творчий задум автора», – акцентував режисер.Він пригадав, що в роки своєї юності стикався з багатьма технологічними проблемами, нині ж камера є в кожного в смартфоні: «А тепер у кожного в кишені – кіностудія. Причому і кіностудія, і кінотеатр, і монтажний стіл. Усе зараз у нас з собою. Тому для мене нині дуже дивні запитання на кшталт: от ми збираємося робити кіно, а як це робити, де взяти гроші. Роби! Це моя головна порада молодим кінематографістам. Не чекайте, що колись хтось вам дасть шанс зробити. Ніколи не можна вчитися теоретично».

На прохання публіки Олесь Санін поділився спогадами про роботу в аматорській кіностудії «Волинь». Він згадав, наприклад, фотографку Ірину Левчанівську та режисера Бориса Ревенка.

«Я там зрозумів історію магії світла, історію вчинка, історію про те, що камера бачить, як організовується простір. Безумну кількість разів я ходив по рідному замку, знімав його з різних ракурсів. Ми були малятами, нам було по 13-15 років, а з нами поруч були професійні фотографи і Борис Павлович Ревенко, який бачив живих китів у Тихому океані. І вони до нас ставилися як до колег, як до рівних собі. З довірою. Просто ми трошки менше вміємо, шумимо. Нам довіряли фотоапарат Pentax, щоб ми вийшли на площу й познімали. Фотоапарат, який коштував, як увесь мій організм. Це все було про мистецтво, про високе мистецтво, про велику відповідальність митця перед екраном. У цьому плані на факультет інституту імені Карпенка-Карого я прийшов підготовленим», – зауважив Олесь Санін.

Як додав, екран завжди чесний і показує всю міру таланту автора. Читати ще: Історія про те, як герой може залишитися живим: у Луцьку відбувся допрем’єрний показ фільму волинянина Олеся Саніна «Довбуш»

Також режисер дав пораду молодому поколінню кінематографістів: «У мене всі фільми дуже різні, жанрово різні і за технологічним підходом… Я не вважаю себе прикладом для наслідування. Точно не раджу повторювати мій шлях: брати такі проєкти, щоб по десять років їх готувати. Займайтеся цим тільки в тому випадку, якщо ви не можете більше нічим займатися, крім цього… Намагайтеся просто бути хорошою людиною. Намагайтеся ділитися, чим можете, з іншими. Якщо у вас є талант до чогось, пробуйте ділитися цим талантом. Якщо у вас є до чогось хист, то пробуйте його розвивати. Може вам поталанить».

Ольга ШЕРШЕНЬ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---