«Якщо птах не поранений – не чіпайте його», – директорка Луцького зоопарку

Останніми днями, коли суттєво похолоднішало, багатьох непокоїть перебування лебедів на водоймах. Соцмережі рясніють повідомленнями про те, що птахи потерпають і їх треба терміново рятувати. У Луцьку особлива увага прикута до Теремнівських ставків, люди навіть неодноразово екологів викликали, аби ті порятували лебедів і качок від морозу.

Утім зоозахисники кажуть: не всі водоплавні птахи, що лишилися зимувати, потребують порятунку.

«Розставимо пріоритети. По-перше, лебеді не травмовані. У понеділок вже били на сполох, що птахи на Теремнівських ставках примерзли. Тільки-но водолази зайшли у воду, вони стали на крило й перелетіли, – каже директорка Луцького зоопарку Людмила Денисенко. – Оскільки цей ставок – їхня домівка, ясно, що за кілька днів вони повернулися».

З її слів, причин, чому лебеді не відлітають, є чимало. Навесні та влітку їх усі підгодовують, бо ж це так круто, коли на ставку плавають такі красені. Тому в птахів зникає природний фактор десь шукати поживу.

Крім того, лебеді не перелітні птахи, а кочівні. Якщо ставок замерзне, вони перелетять на той, що не замерзає, наприклад, на ставки «Луцькводоканалу», в яких вода завжди тепліша, або на Стир, де знайдуть собі поживу.

«В уявленні людей тварина у природі щодня їсть. Але такого немає, – провадить пані Людмила. – Внутрішній годинник тварини чи птаха налаштований так, що вони знають, коли приходять морози. І лебідь спокійно може перелетіти в інше місце, коли тут йому не буде їжі. Але якщо люди годували птахів навесні і влітку, то хай продовжують годувати і взимку. Треба брати на себе відповідальність, якщо вже приручили тих птахів до цього ставка».

Людмила Денисенко також додала, що лебедів на ставках харчують переважно хлібом або зерном і зовсім не дають рослинної їжі.

«У зоопарку лебедям і моркву тремо, і пекінську та білокачанну капусту даємо, і рибу перемелюємо, бо в раціоні лебедя мають бути і рослинна їжа, і риба, – пояснює вона. – Якщо годують тільки хлібом, лебідь набирає вагу, а це теж може стати причиною, що птах не годен злетіти».

У зоопарку всі лебеді зимують на ставках. І ще не було випадку, щоб якийсь птах переохолодився.

«До наших лебедів прилітають ще близько трьохсот диких качок, які плавають і не дають замерзнути водоймі. Єдине, що працівники зоопарку тоді збільшують частоту харчування, – каже Людмила Денисенко. – Якщо рятувальники привозять лебедів до нас, птахи потрапляють на карантин. Не в тепле приміщення, а в карантинне, яке теж на вулиці. Тільки берімо до уваги, що це є обмежене приміщення і не всі птахи з волі можуть сприймати таку зміну умов проживання. Деякі навіть можуть загинути. Був випадок, коли лебідь помер просто в багажнику машини однієї «рятувальниці». Птах не витримав стресу».

Вона додала, що лебеді, які мешкають у зоопарку, здебільшого були раніше травмовані й злетіти не можуть. Але вони зимують на ставку. Навіть у Межигір’ї, де створено реабілітаційний центр для лебедів, коли туди привозять травмованих птахів, їх випускають на ставок!

«Як гадаєте, наш ставок гумовий? Ні. Крім того, лебеді – птахи-однолюби, вони можуть не сприйняти чужака у зграї. Були випадки, коли наші лебеді просто топили чужих. І це ще один мінус такого безглуздого рятування, – розповідає директорка Луцького зоопарку. – 2 січня нам привезли пораненого лебедя зі ставків у Лищі, якому справді потрібно було надати допомогу, а 6 січня – ще одного птаха з Ковеля, у якого було травмоване крило, яке довелося ампутувати в одній з ветеринарних клінік Луцька. Перший лебідь, який жив на природі, п’ять днів нічого не їв. Нам довелося ухвалювати рішення випускати його на ставок раніше від карантинного терміну тільки через те, що він міг би померти без їжі».

«За стільки років роботи в зоопарку помітила: що менше ми втручаємося в життя наших підопічних, то воно спокійніше і довше, – додає пані Людмила. – Тож не треба створювати лебедям зайвого стресу. От у понеділок їх зігнали з Теремнівських ставків, вони покружляли й повернулися в домівку. А тепер «рятівники» знову б’ють на сполох. Якщо птах не поранений – не треба його чіпати».

Оксана ГОЛОВІЙ

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---