[30 Травня 2015 14:36] світлана: Доброго дня.

Я зі своїм чоловіком одружена вже 30 років, маємо 3 дорослих дітей. Всі ці роки терпіла знущання, п'янки та зради, постійно хотіла подати на розлуження, але боюсь, що опинюсь на вулиці ні з чим. Ми живемо у будинку який подарували батьки чоловіка нам на весілля, на ім'я чоловіка. Потім його приватизували. З нами ще приписана дочка не одружена і проживає свекруха(вона не приписана в цьому будинку, а в своему, сусідньому.

Він старенький і там ми зберігаємо різний мотлох. Оформлений він на свекруху). Син навчаеться, приписаний поки в гуртожитку. Чоловік мій, не дурна людина, працював сільським головою, фермером, приватним підприемцем. Було приватизованого вдосталь різного майна (ферми, гаражі, автомобілі), яке він згодом продав, за копійки , щоб на пляшку вистачало. Дома нічого не робить (ми живемо в селі і тримаєм городи), інколи,коли не п'є, може покосити чи покопати. Продуктів додому не приносить і за комунальні послуги не платить, як і свекруха.

Я інвалід, спочатку була 2 тепер 3-ї групи. Працюю прибиральницею в кафе. Звичайно, цих грошей не вистачає все оплатити світло,газ, продукти, лікування, сину за навчання(допомогае дочка), посадити городи. Мало цього, то чоловік кредитів понабирався, а я дурна підписалась поручителем, повірила в обіцянки що платитиме. Гроші не зрозуміло на що потрачені, а з виконавчої служби приходять і погрожують що заберуть все майно, можливо ще й будинок. Зараз він ФОП. Я починаю влаштовувати скандали, свекруха кричить, тут твого нічого немає, це моя хата, чоловік кричить будеш в хліві ночувати це моя хата. А куди мені іти і що мені робити я не знаю. Домоможіть розлучитися і не залишитись на вулиці без нічого, бо іти мені нікуди.