Запитай юриста

[30 Червня 2015 18:19] Валявська Оля: Доброго Вам дня!

Сьогодні ходила до приватного та державного нотаріуса цікавитись за дію пільг на держмито для укладення договору довічного утримування між мною та бабусею. Вона - учасник бойових дій та має відповідні пільги. Так от приватний нотаріус мені сказала, що вона готівкою всю оплату приймає в себе і пільг не надає на сплату відсотків держмита і з цим питанням варто звернутись до державного нотаріуса. Там мені відповіли, що про таке вперше чують та й пільги надаватись не можуть ніяк, оскільки договір між 2 сторонами.

Що ви на це скажите і куди порадите звернутись? І якщо я хочу не переплачувати, то мені порекомендували укласти спадковий договір, де сплата держмита становить лише 1%. Не розумію, чому нотаріус мені про такий договір нічого раніше не говорила. Розкажіть, будь ласка, що собою такий договір представляє і чи має він таку ж юридичну силу як і договір довічного утримування. А саме мене цікавить, чи син бабусі, який не зареєстрований в її будинку буде мати право на якусь частку, а особливо на момент смерті бабусі, якщо він досягне пенсійного віку. ДЯКУЮ!!!

Відповідь юриста:

Доброго дня! Щодо відмов нотаріуса звільнити Вашу бабусю від сплати держмита, внеску до пенсійного фонду та військового податку за наявності на те відповідних пільг – пропоную письмово звернутись в обласний осередок міністерства юстиції за офіційними роз’ясненнями. Посадові особи цієї установи повинні будуть підтвердити Вам, що бабуся має відповідні пільги при посвідченні договору довічного утримання. І з цим роз’ясненням повторно зверутись до нотаріуса, який змушений буде посвідчити такий договір без стягнення вказаних коштів в дохід держави.

Тепер про спадковий договір.

Даний договір є консенсуальним, оскільки вважається укладеним з моменту досягнення згоди сторін в передбаченій законом формі (ст. 1304 ЦК). Перелік істотних умов договору у законі відсутній, проте можна припустити, що ними є: визначення майна, яке переходить до набувача після смерті відчужувача, а також визначення вимог, які пред'являються до дій набувача відчужувачем - вид, характер, перелік, строк їх виконання тощо.

Спадковий договір є двостороннім (взаємним), про що свідчить той факт, що права та обов'язки за цим договором виникають у кожного з його учасників, причому правам однієї сторони кореспондують обов'язки другої і навпаки.

Відчужувач має право вимагати від набувача вчинення дій майнового або немайнового характеру, покладених на нього за спадковим договором (ст. 1305 ЦК), і зобов'язаний не складати заповіт щодо майна, яке є предметом договору, та не відчужувати його (ст. 1307 ЦК). Відповідно, набувач має право вимагати від відчужувача утримання від вчинення зазначених дій і відповідальний перед ним за належне виконання узятих на себе зобов'язань. У випадку, коли змістом спадкового договору виступає здійснення набувачем певних дій після відкриття спадщини, набувач несе відповідальність перед особою, призначеною відчужувачем для здійснення контролю після його смерті, а за її відсутності - перед нотаріусом (ч. 3 ст. 1307 ЦК).

Спадковий договір є оплатним, проте оплатний його характер не завжди відповідає загальновизнаній доктрині цивільного права. Як відомо, оплатність договору, як правило, передбачає надання кожною стороною договору іншій зустрічного матеріального задоволення. Значно рідше зустрічаються оплатні договори, у яких виконання боржником зобов'язання здійснюється на користь третьої особи (ст. 636 ЦК). В цьому аспекті спадковий договір має наступні дві особливості. По-перше, майнове задоволення вимог набувача здійснюється не самим відчужувачем, а відбувається автоматично після його смерті. По-друге, на набувача договором може бути покладене зобов'язання щодо здійснення дій немайнового характеру (ст. 1305 ЦК).

Спадковий договір має спільні риси з договором довічного утримання (догляду), оскільки обидва ці договори спрямовані на передачу однією стороною (відчужувачем) іншій стороні (набувачеві) майна у власність, взамін чого набувач зобов'язується виконати розпорядження відчужувача, вміщені у договорі.

Разом з тим між цими двома видами договорів є суттєва різниця. По-перше, за спадковим договором на набувача може бути покладено виконання будь-яких обов'язків майнового та немайнового характеру, в той час як предмет договору довічного утримання (догляду) є значно вужчим. За цим договором набувач зобов'язується довічно забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом (ст. 744 ЦК). Інші обов'язки на набувача за договором довічного утримання (догляду) покладатися не можуть.

По-друге, за своєю правовою природою договір довічного утримання є реальним, оскільки вступає в силу з моменту передачі відчужувачем майна у власність набувача. Спадковий договір, навпаки, є консенсуальним, адже вважається укладеним з моменту досягнення згоди по всіх істотних умовах, а передача речі для укладення договору не потрібна. Передача майна у власність набувача за спадковим договором, як правило, свідчить вже про його виконання і завершення договірних відносин, якщо лише обов'язки, визначені відчужувачем, не виконуються набувачем після смерті першого.

По-третє, на відміну від договору довічного утримання, де набувач стає власником майна, що є предметом договору, з моменту його укладення, за спадковим договором право власності до набувача переходить лише з моменту смерті відчужувача.

Докорінні відмінності в правовій природі договору довічного утримання (догляду) та спадкового договору в кінцевому підсумку зумовлюють призводять до істотної різниці в правовому регулюванні цих інститутів. Зокрема, неоднаковими є механізми забезпечення цих договорів, особливості їх виконання за участю відчужувачів-подружжя, підстави розірвання тощо.

Майно, яке є предметом спадкового договору, переходить у власність набувача лише з моменту смерті відчужувача. До настання смерті відчужувача ніяких прав на його майно у набувача немає. Проте у виключних випадках, якщо це передбачено договором, набувач може бути наділений правом володіння та користування зазначеним майном ще за життя відчужувача, якщо це викликано необхідністю виконання його розпоряджень.

Спадковий договір укладається під відкладальною обставиною, щоб набувач пережив відчужувача. У разі смерті набувача до відкриття спадщини спадковий договір, з огляду на його суворо особистий характер, вважається припиненим і права та обов'язки, що є його змістом, не можуть перейти до спадкоємців набувача.

Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.