У волинському музеї хочуть реставрувати старовинний млин і облаштувати автентичну клуню

Під час війни скансен у Рокинях не може розраховувати на необхідні інвестиції. Однак доглядати експонати мусять, адже вони при поважному віці та ще й стоять просто неба, як, наприклад, славнозвісний дерев’яний вітряк ХІХ століття.

На жаль, знаменитий млин у Рокинях під Луцьком нищать час і шашіль. Візитівка місцевого музею-скансену сьогодні переживає не найкращі часи. Дерев’яні елементи старовинного механізму поточені шкідниками, основа млина теж стала крихкою, йдеться в сюжеті 12 каналу.

«Вітряк перебуває в аварійному стані. Ми зробили комісію, склали акт, оцінили стан вітряка. Треба шукати кошти на те, щоб можна було його комплексно реставрувати», – говорить директор музею-скансену в Рокинях Роман Ковальчук.

Він каже, що для комплексного реставрування млина, зробленого більш як сто років тому, потрібно замінити весь каркас, відновити внутрішній механізм, перекрити дах і постелити підлогу. А поки що всередину навіть не впускають: усе там дихає на ладан.

«Максимум, що ми зараз робимо, – це закуповуємо відповідні засоби, щоб захищати його від шашеля. Повністю будемо його обробляти», – зазначає Роман Ковальчук.

Музей за змоги дбає про експонати. Цього року вдалося відремонтувати тин, обробити від шкідників і пошпаклювати хатинки. Також навели лад і всередині музейних будиночків, відновивши там автентичний інтер’єр українського житла.

Скоро у скансені будуть і нові експонати. Наприклад, будують ще одну клуню, яка буде точно такою, як і колись.

«Для цього потрібно, наприклад, заготовити очерет», – пояснює Роман Ковальчук.Читати ще: Нинішньому директору погрожували: як судять ексочільника скансену на Волині

У нинішній клуні живуть коні, коза, овечка і кури з гусами. Вони водночас – і експонати, і працівники музею. Коні обробляють землю, косять траву й катають туристів. Двоє псів охороняють територію музею. Решта живності, каже директор, теж допомагає створювати атмосферу справжнього живого українського села.

«Ми піклуємося про них. Якщо потрібно, то викликаємо ветеринара. Він приїжджає, дивиться, якусь прививку дає – все, що потрібно. У нас є людина, яка за це відповідає, аби все було на належному рівні, аби все було добре», – коментує Роман Ковальчук.

Музейники планують поповнити скансен кількома старими хатинками, які вдалося знайти в селах Волині. А ще – придбати коней для верхової їзди, влаштувати пасіку, на основі старих креслень збудувати гончарню й кузню. Але все це будуть втілювати, найімовірніше, після закінчення війни.

І зараз, однак, про музей туристи не забувають. Цьогоріч тут навіть встановили рекорд – на туристичних послугах заробили майже пів мільйона гривень.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---