USD 39.55 39.85
  • USD 39.55 39.85
  • EUR 39.60 39.90
  • PLN 9.72 9.93

«Він хотів переступити за горизонт»: у Луцьку презентували мистецтво Георгія Хаджиоглова. Фото

31 Грудня 2022 10:08
У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків відкрилася виставка Георгія Хаджиоглова «Малярство. Графіка». Його художня творчість, яка включає не лише картини, але й мозаїки, на жаль, не є широковідомою – хоча митець брав участь у великій кількості виставок, а його твори зберігаються у музеях і приватних зібраннях в Україні та за кордоном.

«Наше завдання не лише прогнозувати майбутнє, не лише давати імпульс молодим митцям і відстежувати новітні сторінки мистецтва. А й повертати можливо забуті, можливо незнані імена. Долучати до української культури гідні речі, які чомусь залишалися в затінку. Сьогодні саме така виставка. Ми презентуємо невелику експозицію творів художника Георгія Хаджиоглова, який зробив за своє життя дуже багато», – звернулася зі вступним словом до гостей експозиції мистецтвознавиця Зоя Навроцька.
Георгій Хаджиоглов народився на Одещині в Болградському районі у 1941 році. Все дитинство провів у Єнакієво Донецької області. Навчався у Одеському державному художньому училищі. Згодом у Ленінградському вищому художньо-промисловому училищі імені В. І. Мухіної на відділенні монументально-декоративного живопису. Там він знайомиться зі своєю майбутньою дружиною. Сім’я певний час живе у тодішньому Ленінграді, пізніше переїжджає у Кишинів (Молдова), Одесу, повертається у Ленінград і у 80-х роках їде у Луцьк. Життя так склалося, що через певний час художник їде спочатку у Одесу, а потім у вже Санкт-Петербург. Де у 2013 році й завершує свій земний шлях.
«Виставка – чудова. І ім’я, яке я відкрила для себе нещодавно – достойне в українському мистецтві. Людина, для якої було девізом: мінімум слів – максимум сказаного, для якої творчість була місією його життя. Людина зі складним характером і складною долею», – розповідає керуючий партнер МСУМК Леся Корсак. – У Петербурзі, на жаль, залишилося дуже багато робіт Георгія. До того ж, монументальних. Російська влада заблокувала їх вивіз і тому основу експозиції складають картини з Одеси».
Читати ще: «Смислів не бракує. Потрібні символи»: у Луцьку художник з Горлівки створює найбільшу в світі картину

Зоя Навроцька пояснює, що експозиція зроблена таким чином, щоб глядач, переходячи від твору до твору, розмірковував разом із художником. Думав над пластичним вираженням, пояснював і шукав відповіді на деякі запитання, які були для митця дуже важливі. Наприклад, жінка з дитиною. Для Георгія – це вузлова тема, до якої він постійно звертався і знаходив образи, аби її розкрити.
Ще одна тема, яка проходить через творчість художника, виражена у назві серії робіт – «Розп’ятий». Або ж, як розповіли куратори виставки, за свідченням самого художника, той, хто хотів змінити світ. Георгій Хаджиоглов не лише повторює традиційний християнський образ, але й говорить про людину, яка пожертвувала. Людину, яка хоче щось змінити.
Дружина художника Галина розповідає, що все почалося з мандрівки Георгія за Траянові вали. «Йому тоді було 5 років. І він все думав – куди ж заходить Сонце? А там насипані такі земляні насипи. Їх спорудили ще римляни, за правління імператора Траяна. І Георгій туди зранечку пішов, аби перейти ці вали. Мама почала шукати сина, догнала його. І він їй пояснив – хотів побачити, що там, що з ним станеться, як він туди прийде. Отакий допитливий був усе життя… А пізніше це наростало лише», – усміхається Галина Хаджиоглова.
«Пам’ятаю, як батько працював: він дуже багато читав і дуже багато малював. Таке дитинство, – пригадує донька митця Олена Котис. – Працюю в університеті, бо в моєму житті було цього всього багато. Я побачила, що мистецтво, звичайно, це – класно, але має бути якийсь інший шлях. Адже і мама також художниця. З батьком спілкувалися багато і на різні теми. Не можу сказати, що вели філософські бесіди. Адже тоді я ще була малою і його розповіді-пояснення на тему: «Чому?» були не такими, якими б, наприклад, зараз... Але це усе історія про те, що потрібно цінувати те, що є. І це, думаю, стосується і суспільства загалом у його ставленні до митців».
Олександр ДУРМАНЕНКО

Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 3
Ні? Показати IP 31 Грудня 2022 12:44
Тягнуло його в Санкт-Петербург, видно як не крути ала все таки культурна столиця Росії.
так Показати IP 2 Січня 2023 20:01
Типовий радянський монументаліст, колись була його виставка у Луцьку
лучанка до так Показати IP 4 Січня 2023 01:06
людська память дуже коротка

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus