Як школярики США вчаться заробляти зі шкільної лави

Якщо діти в Україні сіли за парти 1 вересня, то у США школярики розпочали трудові будні дещо раніше.

Принаймні лучанка Валерія, яка нині з родиною мешкає у штаті Флорида неподалік міста Тампа. Про особливості освіти в Америці та чим традиції і умови відрізняються від українських ділиться її мама Ірина Яриніч.

Про це йдеться у матеріалі газети Волинські Новини №31 від 1 вересня 2016 року.

Сім’я мешкає тут з жовтня 2015 року. Переїхали у зв’язку з тим, що чоловіка – тренера та засновника школи тайського боксу в Луцьку Pitbull Богдана Мороза – запросили до США брати участь у професійних боях, тренуватися та тренувати.

10-річна Валерія перейшла у п’ятий клас. У дівчинки щойно закінчилися канікули і розпочався новий навчальний рік.

– Записала Лєру до школи через кілька тижнів після нашого приїзду. Зазвичай це можна зробити онлайн. Зрештою, як і більшість послуг у США, – пригадує Ірина. – Але оскільки шкільний рік тоді вже почався, мені довелося дзвонити телефоном. У США є державні й приватні школи. Приватні зазвичай діють при церквах. Державні школи безплатні, записують сюди за місцем проживання. Потрібно лише надати документи, наприк­лад, договір оренди житла або рахунки за комунальні послуги на ваше ім’я тощо. У приватних школах навчання коштує близько 600$ на місяць. Є також більш престижні державні школи, потрапити в які можна завдяки лотереї або якщо є сильні знання з певного предмету. Програма в них сильніша, і знання кращі.

Після відмінного навчання в таких школах зазвичай можна потрапити в коледж безплатно. Школи поділяються на початкові, середні та вищі. Діти не вчаться з першого по останній рік в одному класі. Часто щороку вони опиняються в різних класах або навіть школах. Тому тут ніхто не боїться переводити дитину. Моя Лєра теж цього року пішла в іншу школу, яка ближче до дому і має найвищий рейтинг серед початкових шкіл нашого району. А наприкінці навчального року вона склала тест з англійської, що доз­воляє їй тепер навчатися на рівні носіїв мови.

Українській сім’ї, аби дівчинку зарахували в школу, потрібно було надати переклад свідоцтва про народження, довідки про фізичний стан дитини та щеплення і останній табель. Меддовідки, що її самотужки переклала мама й підписав український дільничний лікар, було достатньо.

– Щодо щеплень, то інформацію про них варто надати на місцевому бланку, який дають у тутешньому пункті вакцинації. Ті щеплення, від яких ми відмовилися в Україні, довелося зробити в США. Крім того, тут за бажання безплатно вакцинують проти вітрянки, гепатиту А та грипу. Відразу на другий день після запису в школу Лєра могла відві­дувати заняття.

КЛАСИ – БЕЗ СТІН, НАВЧАННЯ – ЯК ГРА

У школі дитина проходить тест для визначення рівня знання англійської мови, аби вирішити, чи потрібні додаткові заняття. Шкільний день зазвичай починається о 8:30, триває до 14:30. На цей період заклад закритий. Тобто ані діти не можуть виходити за територію, ані будь-хто не може потрапити всередину.

Ірина розповідає, що навчання у США відрізняється від українських шкіл не лише програмами, а й самою формою здобуття освіти та навіть інтер’єром у місцевих навчальних закладах. Приміром, у школі, де вчиться дівчинка, класи не розділені стінами. Замість парт діти сидять за круглими столами або взагалі на підлозі.

Шкільні парти – у формі круглих столів, навчання – у формі гри

У початкових класах вивчають англійську мову (до дисципліни входить і читання), математику, соціальні науки (на кшталт «Я у світі», історія США, біографії видатних людей) та природничі дисципліни. Ще є музика, мистецтво (раз на два тижні) та фізкультура, заняття відбуваються тричі на тиждень.

ДОМАШНЄ – РАЗ НА ТИЖДЕНЬ, ТВОРЧІСТЬ – БЕЗ ПРИМУСУ

Діти пишуть лише олівцем друкованими літерами. І жодних зошитів у лінійку чи клітинку! Завдання виконують на листку А4, перевіряють тільки правильність рішення задач або логічне донесення думки в тексті. Відповіді можна навіть малювати. Велику увагу приділяють написанню слів по літерах. Це дуже потрібно, бо часто люди простять продиктувати по буквах ваші дані та назви різних документів, пояснює наша співрозмовниця.

– Уроки зазвичай короткі. Змінюються у такому темпі, аби діти не встигли засумувати і втратити інтерес. Тобто коли я запитую, скільки і які уроки були, моя Лєра ніколи не знає, як відповісти. Коли починає перелічувати, що вони робили, то може нарахувати вісім різних уроків до ланчу, – розповідає Ірина.

До слова, обід у школярів о 12:30. Він коштує усього два долари, але для тих сімей, які мають скромний дохід, він безплатний. Коли діти приходять до школи, то можуть поснідати о 8:05. Сніданок безплатний для усіх школяриків, незалежно від рівня достатку їхніх батьків.

На музиці, мистецтві та фізкультурі діти практично граються, тобто їм дозволяють робити те, що вони забажають.

– Ніхто нікого не змушує складати нормативи, вчити ноти напам’ять або майструвати троянди чи крокодилів, які рухають лапами. Так було в українській школі, і дитина приходила додому зі слізьми, бо у неї не виходило змайструвати крокодила, а двійку отримати не хотілося.

Уроки фізкультури теж відбуваються в ігровій формі. Дівчатка танцюють під музику, школярі грають у баскетбол, волейбол.

– Дітей не викликають до дош­ки. Оцінки за роботу на уроці не ставлять. Оцінюють лише тести, що бувають раз на тиждень, та домашню роботу. До речі, домашню роботу виконують на звичайному листку А4. Завдання на весь тиждень тут вміщується. Коли Лєра вперше виконувала домашнє, то зробила вдома усі завдання за 40 хвилин, бо думала, що це на один день. Взагалі тут багато домашнього завдання не задають, бо вважають, що вдома потрібно відпочивати.

ФОРМА? НІ, НЕ ЧУЛИ!

У школу діти вдягаються у вільному стилі. Жодної шкільної форми, змінного взуття. Багато хто приїздить на велосипедах чи скутерах. Є безплатний шкільний автобус для тих, хто живе більш як за дві милі від школи. А на світлофорах біля навчального закладу чергують помічники-охоронці, які допомагають школярам перейти дорогу.

На відміну від українських діт­лахів, які носять величезні ранці, в США всі книжки і зошити малеча залишає у школі.

– У портфелі моєї доньки лише щоденник та пляшечка водички. До слова, щоденник тут ніби записник. Занотовано, приміром, що у п’ятницю буде тест, у вівторок усі приходять у червоних футболках, а в середу – День смішних шкарпеток.

Дітям подобається відсутність шкільної форми

Є й післяшкільна програма на кшталт продовженої групи. В одних школах вона просто в закладі, в інших – дітей забирають автобусом і завозять в окремий спортзал. Вартує це приблизно 65$ на тиждень, подекуди для малозабезпечених сімей це може бути безплатно. У таких групах діти граються, читають, гуляють на вулиці, малюють. Взагалі гуртки і спортивні секції платні. Наприклад, півгодинні заняття тенісом два рази на тиждень коштують 45$ за вісім уроків. Гімнастика один раз на тиждень по 45 хвилин – 60$ за чотири заняття. Є післяшкільні табори: як спортивні (бокс, джіу-джитсу, плавання, теніс), так і навчальні (дизайн, програмування, фотошоп). Ціни приблизно 100-200$ на тиждень. Спеціальний транспорт забирає дитину після школи у такий гурток, а вже о 17-18:00 – батьки додому.

ТАЙПІНГ І ФІНАНСИ – АТРИБУТИ НАВІТЬ ПОЧАТКІВЦІВ

А ось комп’ютерній грамоті в американській школі надають вагоме значення.

Діти вже у четвертому класі вчать тайпінг (type – друкувати, – ВН) на комп’ютері, тобто швидке набирання тексту, не дивлячись на клавіатуру. Є спеціальні комп’ютерні програми з математики і читання, виконання яких оцінюється у процентному співвідношенні. Тобто виконав усі – маєш 100%.

– Протягом року одним із зав­дань було придумати дизайн для упаковки власної торгової марки пластівців. У США в четвертому класі вчать фінансової грамотності, діти знають, що таке депозит, дебіт, кредит, як розрахувати прибуток та скласти бізнес-план. Як я хотіла би, щоб мене вчили цьому в школі! – зізнається мама.

До слова, звичці заробляти гроші та цінувати власну працю тут теж навчають зі шкільної лави.

– Валерія читає книжки англійською мовою і відмічає це у спеціальному календарі. Почитала 20 хвилин на день – відмітила. За це передбачена винагорода. Приміром, за листопад, в якому Лєра читала щодня, їй дали ваучер на безплатну піцу в піцерії, – пояснює мама. – Крім того, у школі діти теж читають у класі книжки на вибір (вони стоять на полицях). Якщо правильно відповідають на запитання про сюжет, то за прочитані книжки школярам дають шкільні долари. Цю «валюту», яку, до слова, заробляють і за активність на уроках, можна витратити на іграшки, книжки або інші речі, які реалізують на шкільних аукціонах. Такі тут проводять доволі часто. Так дітей привчають заробляти ще з початкової школи, крім того, це додатковий стимул до навчання.

Довідково.Цікаво, що у Флориді дітям до 12 років заборонено самостійно пересуватися

містом і гуляти, окрім доїзду до школи. Гратися без старших можна хіба на подвір’ї власного будинку. Батькам не дозволено також залишати дитину вдома без нагляду. Має бути хтось із дорослих.

У сильніший чи слабший класи дітей переводять за результатами тестів. Проте школярі зазвичай не знають оцінки своїх однокласників, бо вчитель не зачитує результати екзамену біля дошки.

Дітей у школі навчають, що їх не можуть ображати чи бити. Якщо подібне відбувається вдома, треба або розповісти педагогу, або дзвонити «911». Тому за шльопання по сідницях можна потрапити за ґрати.

Тетяна ГРІШИНА

Луцьк-Флорида

Фото з особистого архіву

Адаптуватися до навчання за кордоном лучанці Валерії виявилося не складно. І вчителі, і однокласники – приязні й доброзичливі

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---