На Волині рятували лосів
Чотири лосі у Звірівському лісомисливському господарстві провалилися під лід. Про це телефонним дзвінком повідомили єгеря Романа Бокія, - інформує Волинська газета.
– Їду у свій обхід і бачу, як на річці Путилівці чотири лосі провалилися під лід, борсаються, можуть потонути, – із слухавки доносився схвильований голос майстра лісу Мощаницького лісництва ДП «Цуманське ЛГ» Святослава Ліщука. – Потрібно рятувати, бо загинуть.
Роман Юрійович про подію повідомив директора Звірівського мисливського господарства Ярему Байду, а сам сів у машину і поїхав на місце події.
Між селами Дубище і Башлики Ківерцівського р-ну річка особливо небезпечна і норовлива, має глибокі яруги та ями. Ось там, намагаючись потрапити до урочища Гребеньки Мощаницького лісництва, і провалилися звірі. Роман Бокій побачив, як вони борсалися серед уламків криги. Схоже було, що у пастку потрапила ціла лосина сімейка. Сохань, лосиха та двоє їхніх дитинчат.
Навіть люди, шукаючи рятунку, йдуть по головах інших, аби вибратися із води, а тут лосі старалися не тільки втриматися самі на плаву, а й своїм прикладом підбадьорити малечу.
Чоловіки взялися прорубувати канал, хоча це було дуже небезпечно. Спершу вибрався рогач, і, хоч підйом тут не з легких, за мить вже був на березі. За ним з крижаного полону видряпалась і лосиха. А ось малеча дна дістати ще не могла, і їй довелося несолодко.
Роман Бокій і Святослав Ліщук продовжували прорубувати шлях до берега. І якоїсь миті малий лосюк – він був дещо крупніший і здоровший – таки скористався ним, вискочив на лід і пішов слідами батьків, а самочка з кожною миттю втрачала сили. Збігло вже більше години, як вона боролася за життя.
– Ми вже збиралися підчепити її поясами чи мотузками, аби витягти, – розповідає Роман Бокій. – Це було дуже небезпечно для нас і лосенятка, та й наблизитися до нього майже не було змоги. Та нам таки вдалося прорубати до неї канал і якось майже блискавично схопити за вуха і висмикнути з води. Лосеня було настільки втомлене, що впало на лід, мов неживе, і ще з півгодини приходило до тями. Єгер вже думав забирати на господарку, поки окріпне. Підійшли ближче, а воно підняло голову і нашорошило вуха. Явний сигнал, щоб трималися від нього подалі. Зрештою зіп’ялося на ноги, вибігло на берег й за прикладом старших, що через метрів двісті таки перепливли річку, знову стрибнуло на кригу з надією перебратися на інший берег. І його знову спіткала невдача. Берег – ще та круча!
– Ми зайшли збоку, знову взялися прорубувати в очереті шурф, намокли. Зо дві години лосеня ще борсалось у воді, а виснажившись, зіперлося передніми копитцями об лід, стало прохально дивитися на людей. Святослав мобілкою викликав на підмогу синів – Валентина і Юру. Вони примчалися на мотоциклі і допомогли нагнати лосеня у пробиту серед криги «кишеню», постояло там, вистрибнуло і невдовзі було вже в лісі.
Єгер із майстром подалися назирці. Боялися, щоб ослабла тварина не злягла де на землю: могла б замерзнути. Пройшли кілька кварталів, самочка не спинялася. Обоє розуміли, що кров у звіра розігрілася, але продовжували йти… Кілометрів за два побачили, що сліди всіх чотирьох особин зібралися докупи, сімейка знову об’єдналася і далі помандрувала разом у безпечне місце.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
– Їду у свій обхід і бачу, як на річці Путилівці чотири лосі провалилися під лід, борсаються, можуть потонути, – із слухавки доносився схвильований голос майстра лісу Мощаницького лісництва ДП «Цуманське ЛГ» Святослава Ліщука. – Потрібно рятувати, бо загинуть.
Роман Юрійович про подію повідомив директора Звірівського мисливського господарства Ярему Байду, а сам сів у машину і поїхав на місце події.
Між селами Дубище і Башлики Ківерцівського р-ну річка особливо небезпечна і норовлива, має глибокі яруги та ями. Ось там, намагаючись потрапити до урочища Гребеньки Мощаницького лісництва, і провалилися звірі. Роман Бокій побачив, як вони борсалися серед уламків криги. Схоже було, що у пастку потрапила ціла лосина сімейка. Сохань, лосиха та двоє їхніх дитинчат.
Навіть люди, шукаючи рятунку, йдуть по головах інших, аби вибратися із води, а тут лосі старалися не тільки втриматися самі на плаву, а й своїм прикладом підбадьорити малечу.
Чоловіки взялися прорубувати канал, хоча це було дуже небезпечно. Спершу вибрався рогач, і, хоч підйом тут не з легких, за мить вже був на березі. За ним з крижаного полону видряпалась і лосиха. А ось малеча дна дістати ще не могла, і їй довелося несолодко.
Роман Бокій і Святослав Ліщук продовжували прорубувати шлях до берега. І якоїсь миті малий лосюк – він був дещо крупніший і здоровший – таки скористався ним, вискочив на лід і пішов слідами батьків, а самочка з кожною миттю втрачала сили. Збігло вже більше години, як вона боролася за життя.
– Ми вже збиралися підчепити її поясами чи мотузками, аби витягти, – розповідає Роман Бокій. – Це було дуже небезпечно для нас і лосенятка, та й наблизитися до нього майже не було змоги. Та нам таки вдалося прорубати до неї канал і якось майже блискавично схопити за вуха і висмикнути з води. Лосеня було настільки втомлене, що впало на лід, мов неживе, і ще з півгодини приходило до тями. Єгер вже думав забирати на господарку, поки окріпне. Підійшли ближче, а воно підняло голову і нашорошило вуха. Явний сигнал, щоб трималися від нього подалі. Зрештою зіп’ялося на ноги, вибігло на берег й за прикладом старших, що через метрів двісті таки перепливли річку, знову стрибнуло на кригу з надією перебратися на інший берег. І його знову спіткала невдача. Берег – ще та круча!
– Ми зайшли збоку, знову взялися прорубувати в очереті шурф, намокли. Зо дві години лосеня ще борсалось у воді, а виснажившись, зіперлося передніми копитцями об лід, стало прохально дивитися на людей. Святослав мобілкою викликав на підмогу синів – Валентина і Юру. Вони примчалися на мотоциклі і допомогли нагнати лосеня у пробиту серед криги «кишеню», постояло там, вистрибнуло і невдовзі було вже в лісі.
Єгер із майстром подалися назирці. Боялися, щоб ослабла тварина не злягла де на землю: могла б замерзнути. Пройшли кілька кварталів, самочка не спинялася. Обоє розуміли, що кров у звіра розігрілася, але продовжували йти… Кілометрів за два побачили, що сліди всіх чотирьох особин зібралися докупи, сімейка знову об’єдналася і далі помандрувала разом у безпечне місце.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
санчез
Показати IP
13 Грудня 2014 21:53
Уклін таким людям.
«Я все життя був віруючою людиною»: за ухилення від мобілізації судять «Свідка Єгови» з Волині
Сьогодні 07:14
Сьогодні 07:14
У місті на Волині відремонтують поліклініку
Сьогодні 06:15
Сьогодні 06:15
У Луцьку на Соборності п’яний водій Daewoo Matiz протаранив три авто та втік з місця ДТП: як його покарали
28 Квітня 2024 23:34
28 Квітня 2024 23:34
«Живуть коштами Пенсійного фонду»: як чоловіки 60+ на чолі з Дідом нищать окупантів на Запоріжжі
28 Квітня 2024 23:05
28 Квітня 2024 23:05
Корпус волинського вишу планують утеплити
28 Квітня 2024 22:37
28 Квітня 2024 22:37
ЗСУ взяли під контроль острів у дельті Дніпра
28 Квітня 2024 22:08
28 Квітня 2024 22:08
На Волині чоловік у будинку знайшов повішеною дружину
28 Квітня 2024 21:40
28 Квітня 2024 21:40
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.