Через дев'ять років після того, як українці вперше масово вийшли на головну площу країни, щоб відстояти свої права, історія повторилася. Два роки тому люди з надією на те, що їх почує влада, і Україна стане ближчою до Європи, знову зібралися на Майдані Незалежності. Режим Януковича відреагував на мирну акцію протесту блискавично, жорстоко, скоївши злочини проти народу. Україна не стала зволікати з відповіддю - Майдан обріс барикадами, протестувальники озброїлися "коктейлями Молотова" і бруківкою, а Київ отримав підтримку всіх регіонів країни. В ім'я майбутнього якої люди жертвували своїми життями. Сьогодні - вже друга річниця Майдану. Українці знову зберуться в центрі Києва, щоб згадати, як починалася і проходила Революція Гідності.

Чи збулося хоч щось з того, за що стояв Майдан? Чи виконуються ті обіцянки, які лунали зі сцени майдану і що ми здобули за ці два роки?

Першим «здобутком» нової влади стала втрата Криму. Нове керівництво України після повалення президента Віктора Януковича не відреагувало на загрозу відокремлення Криму, побоявшись взяти на себе відповідальність за проведення спецоперації в Сімферополі.

Таку думку висловив екс-глава Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж в інтерв'ю телеканалу NewsOne."Потрібно було вести переговори з людьми, поки вони не взяли в руки зброю, поки у них був інший погляд на життя. Але я думаю, що проблема була набагато глибше - не тільки на Донбасі, але й в Криму", - сказав він.

Зі слів екс-глави СЗР, з Криму спочатку в жорсткій формі новим властям - виконуючому обов'язки президента України Олександру Турчинову, прем'єр-міністру Арсенію Яценюку, голів СБУ Валентину Наливайченку та МВС Арсену Авакову - чітко передавалося, що ситуація критична.

"І що під загрозою саме втрата Криму. Тому необхідно було прийняти політичне і юридичне рішення: ввести надзвичайний стан на кримському півострові, а Службі безпеки - АТО по Сімферополю. У цій ситуації всі юридичні і політичні умови були: 300 бойовиків захопили Верховна Рада Криму" , - зазначив генерал.

З його слів, тому в тій ситуації потрібно було діяти блискавично. "Піднімаються з центральних і західних областей і кидаються кілька тисяч туди. Піднімається Альфа, внутрішні війська. І такий алгоритм дій був запропонований керівництву країни. На протяг 2-3 днів могли б все повернути", - підкреслив екс-глава СЗР.

Коли генерали та командири не знали, що робити та як керувати, добровольчі батальйони воювали та гинули.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог Валерій Димов, аналізуючи інформацію про те, що, зі слів Глави держави, на сьогоднішній день ані в Міністерстві оборони, ані в Генштабі більше не залишилося «паркетних» керівників.

«Президент як Головнокомандувач несе відповідальність за всіх керівників українським військом, починаючи від міністра оборони й закінчуючи командирами військових підрозділів. Зрозуміло, що він захищає їх від критики, але він не відповідає на питання, куди ж поділися ті генерали, яких називають «паркетними» та які фактично провалили початок усіх подій від Криму до сходу України. Котрі, як Гелетей, звітували, що вони прийматимуть парад у Севастополі, розповідали, що вони зачистили Слов'янськ, а потім ми дізнаємося, звідки й як бойовики йшли в Донецьк», – аналізує експерт.

«Ми знаємо, якими були дії Генштабу щодо планування операції з усунення загрози Іловайського котла, коли росіяни нібито зненацька нас застали. Та хіба ж наші генерали не знали, з ким ми воюємо? Чи вони були в полоні ілюзій, що воюють з бойовиками «ДНР-ЛНР»? Де поділися генерали, які провалили розвідку та не змогли скоординувати дії військових підрозділів?», – нагадав політолог.

Він зазначив, що часто саме добровольчі батальйони брали на себе функції командування. Прислів'я «Стадо баранів, очолюване левом, переможе зграю левів, очолювану баранами» в українських умовах підтвердилося. Гинули найкращі люди, а генерали або залишались на своїх посадах, або просто зараз переведені.

Далі буде…