У шаховій партії під назвою «Українська політика» було зроблено хід конем. Що ж, в даних політичних умовах вибори, мабуть, є чи не єдиним чесним і легітимним виходом. Проте для втілення нової виборчої кампанії необхідні поправки до виборчого законодавства, на перешкоді стає ймовірність активного супротиву БЮТ та частини про БЮТівської НУНС, також можна очікувати перенесення дня виборів на тиждень-другий, та й, зрештою, частина членів ЦВК може несподівано «захворіти». Доволі спокусливим на місцях є використання адмінресурсу, нарікання на якість списків виборців, підкуп виборців, непрозорість формування списків кандидатів та ін. У черговий раз буде забуто про, задобрених невиконуваними обіцянками, пересічних громадян.
 
Ну й що з того, що саме вони – звичайні українці, мерзнутимуть у неопалюваних приміщеннях дільничних виборчих комісій, переживаючи за черговість виконання покладених на них обов’язків членів ДВК. А потім, після кількадобової відсутності сну, доправлятимуть бюлетені до окружних комісій; зморені, робитимуть помилки у протоколах, переписуватимуть їх на колінах, стоячи на сходах, очікуючи своєї черги здачі документів. Хтось, полишивши пари, стоятиме на майданах розповсюджуючи тони макулатури, що так гарно підходить для розтоплювання грубки у глухому поліському селі. Хтось освоюватиме ресурси політичних партій, переживаючи? аби не зловили… Словом, усе як завжди: розпочалася чергова шахова партія, у якій більшість - пішаки, королева у легкому шоці від відхиленого гамбіту, а король – голий…
 
Ну як не згадати у контексті чудернацького мережива подій української політики наступні «центурії» славетних одеситів: «Підступність гросмейстера була беззаперечною. З незвичною легкістю та безумовно насміхаючись у душі над відсталими любителями міста Васюки, гросмейстер жертвував пішаки, важкі та легкі фігури направо и наліво. Охаяному на лекції брюнету він пожертвував навіть ферзя. Брюнета охопив жах, він навіть вже мав намір здатись, і лишень величезним зусиллям волі змусив себе продовжувати гру.
 
Грім серед ясного неба пролунав через п’ять хвилин.
– Мат! - пролепетав на смерть переляканий брюнет. – Вам мат, товаришу гросмейстер».