«Барви милосердя»: на Волині люди з інвалідністю взяли участь у фотопроекті

Попри випробування, що випали на долю людей з інвалідністю, вони не опускають рук, намагаються жити повноцінним життям, пише прес-служба Фонд Ігоря Палиці "Тільки разом".

До Міжнародного дня людей з особливими потребами, що його відзначають 3 грудня, у Луцькому територіальному центрі соціального обслуговування створили виставку «Барви милосердя». На кольорових стрічках – чорно-білі світлини відвідувачів терцентру. В кожного з них своя історія, сповнена випробувань та відчаю. Участь у фотопроекті взяли люди з інвалідністю, які не закрилися в собі, а продовжують жити. Організатори кажуть: основна мета виставки показати, що інвалідність не вирок, а шанс до самовдосконалення.

Існують стереотипи, що у людей з інвалідністю життя позбавлене барв. У цих чорно-білих фото ми акцентували увагу на кольорових стрічках, що виражають емоції, барви милосердя. Ми показали, що такі люди живуть повноцінним життям. І нам, здоровим людям, подають приклад, – розповідає організатор культурно-дозвіллєвої діяльності Тетяна Поліщук. – Задум створити таку виставку у нас був давно. Та не було приміщення, щоб її презентувати. Влітку, завдяки фінансуванню Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом», ми відремонтували й облаштували кімнату для творчості та відпочинку. Тоді почали реалізувати свій задум.

В’ячеслав Купчинський – журналіст за освітою. Ще три роки тому хлопець вів активний спосіб життя, займався тхеквондо й капоейрою. Та в один день все змінилося. Укус кліща та лікарська недбалість призвели до інвалідності.

Я ще займаюся бальними танцями… займався, – виправляє себе хлопець. – Коли я став інвалідом ще більше почав розуміти, що потрібно йти вперед і не оглядатися назад. Зараз я займаюся на тренажерах, проходжу лікувальні процедури, аби відновити роботу правої руки та ноги.

Свою світлину розглядає Катерина Жуковська. У дівчинки синдром аутизму та ДЦП. Її мама – Надія розповідає, що ще в дитинстві донька проявила любов до музики. Постійні заняття дали результат. Зараз дівчина грає на маракасах та танцює. Нещодавно її запросили на конкурс у Канаду.

Катеринка дуже здібна. Коли вона була маленькою ми помітили, що вона любить музику, в кожний такт вслуховується. Ми вирішили розвивати ці здібності. Тричі в тиждень у нас репетиції, займаємося у спортзалі, відвідуємо різні заходи, – ділиться буднями Надія.

Ось на фото Олег Говоров зі своїм велосипедом. У нього протез ноги, та він веде активний спосіб життя – займається велоспортом, йогою, щодня відвідує тренажерний зал, що в терцентрі. Це студент Владислав. Попри те, що він інвалід дитинства, має високі досягнення у навчанні, отримує стипендію, – розповідає Тетяна Поліщук про людей на світлинах. З історією кожного з них жінка добре знайома.

Директор територіального центру Галина Шатецька каже: щорічно в установі обслуговують 4500–4600 підопічних, багато з них мають інвалідність. Для більшості, територіальний центр ­ – чи не єдине місце, де вислухають, розрядять, допоможуть.

Терцентр відвідує дуже багато талановитих людей. У кімната для творчості й відпочинку, що її вдалося відкрити завдяки Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом», завжди людно. Тут підопічні займаються в гуртках, слухають музику, релаксують, отримують послуги соціальної адаптації, спілкуються.

Фонд співпрацює з Луцьким територіальним центром з 2013 року. За кошти Фонду харчувалися понад дві тисячі осіб, лежачих хворих забезпечували санітарно-гігієнічними засобами, придбали медичну техніку для фізіотерапевтичного кабінету, відремонтували та облаштували харчоблок, відремонтували санітарну кімнату. Наразі Фонд опікується ремонтом та облаштуванням пральні

терцентру.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---