Бракує чоловіків-кочегарів: як опалюють школи в негазифікованих громадах Волині

Заклади освіти області опалюють 684 котельні. Понад 80% із них працюють на твердому паливі. 108 закладів освіти використовують пічне опалення.

Про це Суспільному розповів начальник обласного управління освіти і науки Волині Роман Поліщук.

З його слів, попри те, що зараз осінні канікули, в окремих приміщеннях навчальних закладів доволі сиро, тому вже розпочали опалювальний сезон 284 заклади дошкільної освіти та 292 заклади загальної середньої освіти. Це більш ніж 2/3 від кількості всіх закладів освіти Волині.

Малокомплектна школа села Пожарки Луцького району централізованого опалення не має, тут працює котельня на торфобрикетах, розповідає директорка Тетяна Павлюк.З її слів, у школі працює три кочегари на повний восьмигодинний робочий день. Брикети завозить гуманітарний відділ. Перед тим надають заявки, скільки його потрібно. У середньому потреба становить 70 тонн торфобрикету на опалювальний сезон.Щодня перед уроками перевіряє батареї вчителька початкових класів Марія Сіжук. Каже, що для комфорту учнів мінімальна температура повітря має бути орієнтовно 20 градусів.10 років працює у шкільній котельні кочегар Микола Сіжук. Понад рік, каже, котельня опалює не лише заклад середньої освіти, а й дитсадок поряд. Додає, що в середньому на день йде 350 кілограмів торфобрикетів. Робота у чоловіка розпочинається о четвертій ранку.

«Розпалюємо котла і палимо собі потихеньку. Перед опалювальним сезоном чистимо все – котли, трубу, бо там теж набирається сміття. Один котел працює. Один запасний. Тачку зважили – 70 кілограмів. Як нема світла, генератора вмикаємо», – каже кочегар.Пожарківську гімназію відвідує більш як 70 учнів, додає директорка Тетяна Павлюк. Опалювальний сезон у закладі розпочали 20 жовтня, твердопаливні матеріали заготовили в липні.

Читати ще: Освітні заклади Волині готуються до опалювального сезону: громади мають забезпечити своєчасний запуск тепла

У Городоцькій гімназії-філії Прилісненського ліцею Камінь-Каширського району навчаються 82 учні. Зі слів керівниці Галини Філюк, після термомодернізації на закупівлі твердопаливних матеріалів заощадили.«Отримали все замовлення те, що треба, – 85 тонн торфобрикету. Вистачає, щоб опалити приміщення гімназії – 978 квадратних метрів і 196 квадратних метрів філії закладу дошкільної освіти. Дров ми трошки маємо на розпал. Цього року дрова тільки на розпал, бо теж, напевно, скоро будуть дефіцитом», – додає Галина Філюк.Зі слів директорки навчального закладу, проблема цього сезону була з набором сезонних кочегарів. За час повномасштабної війни мобілізували трьох чоловіків, які працювали у котельні Прилісненського ліцею.

Коли починався опалювальний сезон, підготовлених фахівців-чоловіків практично не було, тому зараз у котельні працюють жінки, каже завідувачка господарства Людмила Неродик.«Розпалюємо дровами. Жар вже розгориться, а тоді торфобрикети закидаємо. До восьмої ранку нам треба вже натопити, щоб температура пішла по приміщеннях. У нас працюють жіночки, й не всі можуть дрова розрубати», – каже Людмила Неродик.

Зі слів начальниці гуманітарного відділу Наталії Слупачик, заклади освіти в Камінь-Каширському районі є автономними у плані фінансування: їм надають кошти, а вони самі оголошують про закупівлі на торфобрикет. На опалювальний сезон 2026-2027 років виділили приблизно три мільйони гривень.Вона додала, що на посади операторів котелень не можуть знайти чоловіків. Ініціювали запит до облдержадміністрації про надання критичності місцевим закладам загальної середньої освіти, усього в громаді їх 10.

В обласному управлінні освіти і науки не ведуть статистики щодо нестачі операторів котелень у волинських закладах освіти, каже його керівник Роман Поліщук. З його слів, у середньому до 10 закладів на тиждень отримують погодження на критичність, що дає змогу забронювати фахівців, зокрема кочегарів.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---