USD 39.70 39.95
  • USD 39.70 39.95
  • EUR 41.40 41.80
  • PLN 8.80 8.90

«Булерами стають недолюблені діти», – психологиня з Луцька розповіла про наслідки булінгу та мобінгу

5 Лютого 2020 07:00
На жаль, такі явища, як булінг та мобінг, у повсякденному житті трапляються доволі часто. Від виявів агресії страждають не лише діти, а й дорослі. Про те, що це таке, як діяти у випадку, коли хтось із близьких став жертвою булінгу чи мобінгу, та як запобігти виявам агресії у свій бік, в ефірі програми «Психолог і Я» телеканалу «Аверс» розповіла психолог Анна Кульчицька.

Чим зумовлена така велика кількість випадків булінгу та мобінгу?

Передусім треба з’ясувати, що ж це за явища. Таке поняття, як булінг, нині в суспільстві на слуху, але, думаю, не всі знають, що це таке. Це слово англомовного походження: bully – хуліган, забіяка. Відповідно, явище трактується як агресивна поведінка однієї особи або групи осіб стосовно інших. Тепер щодо причин булінгу. Дуже добре, коли діти розповідають про такі випадки батькам, але чимало й приховують. Це явище траплялося і раніше, але про нього менше говорили, оскільки не було таких технічних засобів, які маємо нині. Корені булінгу – в сім’ї. У багатьох випадках агресивна поведінка – це невиражений протест. Здебільшого булерами стають недолюблені діти, яким бракує батьківської уваги, які зростають у байдужості. Або ж живуть в жорстких рамках, за які не можуть вийти. І оцей протест, який не можуть висловити батькам, вони показують в іншому середовищі.

Очевидно, що у ситуації задіяні не тільки булер і той, до кого він виявляє агресію. Якщо це школа, то однокласники вимушено стають учасниками того, що відбувається. Розкажіть про структуру цього явища.

Структура булінгу складається з трьох учасників: булер, жертва булінгу та спостерігачі або свідки. І спостерігачами часто виступають і діти, і вчителі, і батьки, які виявляють байдужість або не вірять дітям.

Кому вигідна така ситуація?

Та нікому. Це процес, який не має мети. І якщо у булера запитати, для чого він це робить, відповіді не буде. Свідки, які спостерігають ситуацію, можуть на неї вплинути. Дехто дивиться на це із зацікавленням, дехто – бо сам боїться стати жертвою булінгу, а декому просто байдуже. Але саме оця третя соціальна складова може відіграти вирішальну роль. Тому що булери потребують аудиторії, тобто підтримки й визнання. І от від аудиторії залежить, чи триватиме булінг, чи припиниться. Якщо спостерігачі не виявляють зацікавленості або ж засуджують, булеру стане нецікаво це робити.

Якщо булер є авторитетом у класі, діти намагаються його підтримати?

Звісно, вони не хочуть потрапити в коло недругів цього авторитета. Одна з психологічних особливостей булера – полярність мислення, яка перекладається й на оточення, тобто хто не з нами – той проти нас.

Поговорімо про жертв булінгу. Які діти найчастіше ними стають?

Перш за все хочу сказати тим, хто став жертвою булінгу: ви не винні в цьому. Жертвою булінгу може стати будь-яка людина, яка в певній ситуації чимось відрізняється від інших. Це можуть бути вади мовлення, яка особиста позиція, особливості зовнішності тощо.

Є ще й поведінкові риси, що відрізняють жертву?

Це навички соціальні, комунікативні. Дуже часто під булінг потрапляють такі домашні діти, які мало з ким спілкуються, окрім сім’ї. Ті діти, які стають жертвами булінгу, мають мало друзів. В окремих випадках є внутрішні комплекси, пов’язані з вихованням у сім’ї. Якщо дитина бачить насилля в родині й потрапляє у ситуацію з булінгом, то вважає це нормою. Такі діти дуже вразливі.

Як поводитися, щоб допомогти собі? Часто дуже хороші діти стають жертвами.

Нагадаю: кожен із групи спостерігачів може стати жертвою. Важлива солідарність: ігнорувати це, засуджувати, йти і розповідати батькам, учителям, психологам. Жертва булінгу в першу чергу має не мовчати, наодинці це переживати не можна. Ідеально, коли є друг, з яким можна поділитися, а також обов’язково треба ділитися з батьками. Ніколи не можна передбачити, хто зможе вплинути на агресора. Часом допомога може прийти звідти, звідки її не чекаєш. Це може бути старшокласник, тренер, або ж старша людина, яка є авторитетом для того, хто виявляє агресію. У жодному разі не треба звинувачувати себе. Якщо у вас є для цього енергетичні сили, старайтеся пожартувати в такій ситуації, щоби булер опинився в негарному становищі, а не ви. Якщо не виходить – ігноруйте і в жодному випадку не йдіть на повідку в булера, не виявляйте агресії у відповідь.

Часто булером може виступати вчитель.

Так, види булінгу є різні. Агресорами можуть бути діти, а можуть і вчителі. А є й булінг учнів і батьків стосовно вчителя. Зазвичай учителі не застосовують фізичних форм булінгу, хоча трапляються й такі випадки. Учительський булінг виявляється в тому, коли він при всіх порівнює дитину з іншими в негативному світлі, обзиває, принижує. Це може стати основою для цькування дітей дітьми.

Що робити батькам, коли учня булить вчитель? Часто вони переводять дітей до інших класів чи навчальних закладів. Чи правильно це?

Починати потрібно з розмови, аби з’ясувати ситуацію. Є соціально-педагогічні методи, а є й адміністративні, коли справді просто треба поміняти середовище. Варто відштовхуватися від конкретної ситуації, тут готового рецепту немає. Потрібно все зважувати, думати, як дитина адаптується до нового колективу. Батьки на те й батьки, щоб відчувати, як буде краще для їхньої дитини. Варто сказати, що вчителі зараз у цьому питанні не захищені. Коли є конфлікт з педагогом, з’ясовувати ситуацію незадоволеним батькам треба не тет-а-тет з ним, а має бути третя сторона – наприклад, директор школи. Явище, коли діти булять учителів, зазвичай є епізодичним. Якщо виникає ситуація, коли учень грубо відповідає чи поводиться, усе залежить від педагогічної та психологічної майстерності вчителя. Найважливіше – профілактика таких явищ. Ніколи не треба вчителю ставати, як кажуть, в позицію. Потрібно враховувати думку дітей, ставитися до них щиро. Вони відчувають, коли їх поважають, люблять.
Що таке мобінг?

Явище мобінгу подібне до булінгу, але дещо відрізняється. У перекладі з англійської mob означає юрба. Тут ідеться про приниження та цькування однієї людини колективом в організації або його частиною. На відміну від булінгу, в мобінгу є мета, наприклад, змусити людину звільнити посаду.

Що робити людині, яка потрапила в таку ситуацію?

По-перше, треба з’ясувати причини мобінгу. Тоді зразу можна виходити на людину, якій це найбільше потрібно, тобто лідера юрби. Треба з’ясувати стосунки, поговорити, можливо, очима тієї людини ситуація має зовсім інший вигляд. По-друге, треба бездоганно виконувати свою роботу, аби всі розуміли, що без вас не обійтися. У великих організаціях працюють психологи, тож можна поговорити з фахівцем. Зрештою, варто поставити собі питання: а чи настільки важлива для мене ця робота, якщо на ній так нестерпно?

Хто може стати жертвою мобінгу?

Жертвою може стати кожен, потрапивши в конкретну ситуацію. Це зазвичай нові працівники, які приходять в уже сформований колектив, а надто, якщо людина прийшла на посаду, яку хотів обійняти хтось із цього колективу. Також це може бути той, хто відрізняється від решти поглядами, ставленням до роботи, до корпоративних речей.

Які можуть бути види мобінгу?

Мобінг буває вертикальним, коли він іде від керівника до підлеглих, або ж від підлеглих до нового керівника. А горизонтальний мобінг – між колегами. Зазвичай він є латентним, прихованим, виявляється у постійній критиці, завданнях, які важко виконати, встановленні нереальних термінів їх виконання. Це також плітки, розповсюдження чуток, ігнорування, бойкот, така собі холодна ввічливість, ненадання певної інформації тощо.

А які можуть бути наслідки?

У дитячому колективі це веде до зниження емоційного стану, підвищення тривожності, формування комплексів, заниженої самооцінки тощо, що в кінцевому результаті призводить до соціальної дезадаптації. Але для булера це теж не минає безслідно, це впливатиме на його подальше життя, адже в нього формується спотворена модель соціальної взаємодії, бо коли в школі він король, то у дорослому житті на такого короля знайдеться три такі самі, і замість булера він стає жертвою. Стосовно жертв мобінгу, то на фоні важкого психоемоційного стану може розвинутися комплекс неповноцінності, це може спричинити депресію, неврози. На фоні цих явищ виникають психосоматичні розлади, які характеризуються тим, що людина починає хворіти на фізичному рівні. Можуть бути інсульти, інфаркти, виразки, головні болі, порушення сну, апетиту тощо.

Як нам поводитися, щоб запобігти таким явищам?

Найкраще – це профілактика, недопущення таких явищ у своєму житті. Шановні батьки, з вас усе починається. Пам’ятайте, що діти – найголовніше, що у вас є. Нехай вони зростають в умовах любові, довіри, уваги, піклування. Тоді можна уникнути багатьох проблем.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 3
Влад Показати IP 5 Лютого 2020 08:30
А як тоді назвати вчителя, який ігнорує булінг і сам принижує дітей?
Анонім Показати IP 5 Лютого 2020 09:10
Дуже хороша стаття, ще б років 20 назад про це треба було говорити,коли булінг був у кожній школі розповсюдженим явищем. Знала такого хлопця,який після закінчення школи змінив прізвище і ім'я,так його зацькували в школі.
фарк Показати IP 5 Лютого 2020 12:29
психологиня - що це таке?

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus