USD 28.38 28.50
  • USD 28.38 28.50
  • EUR 34.00 34.30
  • PLN 7.55 7.65

Костянтин Зінкевич: Про «неправильних» депутатів, політичне лицемірство і моральний обов’язок*

«Вибори – як меню в ресторані. Вибрали? Замовили? Смачного! Не подобається? Все одно їжте!».

Ці слова належать депутату Волинської обласної ради Костянтину Зінкевичу з Володимира-Волинського, який не може змиритися із тим, що українці роками наступають на одні й ті ж граблі, вірячи обіцянкам політиків і голосуючи за гречку, а потім розчаровуються й шукають нові красиві граблі, аби знову боляче отримати в чоло.

Запевняє: раніше ніколи не прагнув стати депутатом чи отримати якийсь політичний вплив. Ба більше, навіть не знав достеменно усіх нюансів волинської політичної кухні.

Його громадянські почуття сколихнули спершу Майдан, а потім і війна. Костянтин Зінкевич став волонтерити, приєднався до «Самопомочі», згодом ця активність вилилася у депутатство.

Він усвідомлює, що змінити свідомість більшості українців, які керуються принципом «моя хата скраю», нереально. Сам він таким ніколи не був і щиро прагне, аби таких ідеалістів, як він, ставало більше. Зізнається: депутатство – це радше тягар, який він свідомо обрав, розуміючи, що хтось таки мусить брати на себе відповідальність.

В інтерв’ю Інформаційному агентству Волинські Новини заступник голови постійної комісії з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією Костянтин Зінкевич розповів про враження від депутатської роботи та про своє сприйняття політичних реалій.
Минає п’ятий рік вашого депутатства. На носі – чергові вибори. Як оцінюєте роботу Волинської обласної ради і свою роль у ній?

На початку мені сподобалося, що всі були налаштовані на роботу і конструктив, зокрема й опоненти. І свідченням цього є те, що ми одразу ж ухвалили новий регламент роботи. Я доклав до цього чимало зусиль, витратив багато часу. У попередньому регламенті взагалі не було прописано правил гри. Проте нам вдалося це змінити. Обійшлося без перетягування, так би мовити, політичної ковдри на свій бік, навіть коли треба було доводити одне одному свою думку. Загалом внесли понад сотню поправок, завдяки яким тепер це справді якісний регламент.
За цей час політика й депутатство вас встигли розчарувати?

У принципі, я ні за чим не шкодую. Відповідально ставився до кожного без винятку голосування, мені не соромно за мої дії. Хоча у нас маленька фракція, але перед кожною сесією ми збираємося і обговорюємо, як будемо голосувати.

Роблю для себе такий висновок, що більшість депутатів прийшли в обласну раду за якоюсь вигодою – посадами, впливом. І тому таких «неправильних» депутатів, як я і мені подібні, колеги недолюблюють.

Я прийшов у депутатство з волонтерства. До слова сказати: бути депутатом – це чисте волонтерство. Я за свої гроші їжджу, витрачаю час і нерви, а головне – наживаю купу ворогів. Адже якщо ти за когось справедливо вступаєшся, відкрито називаєш когось корупціонером, то ти вже багатьом негідникам не подобаєшся.

До того ж, дуже багато людей переконані, що ти зі своєї депутатської діяльності маєш зиск. Так, це можна закинути багатьом депутатам, навіть більшості, але точно не мені.

Знаєте, як виборець мислить? Ти депутат? Давай, значить, підмети в моєму дворі. Ти ж депутат, ти зобов’язаний!
Як гадаєте, чому більшість людей не знає елементарного – що депутати в місцевих радах не отримують зарплатні?

Тому що люди бачать, на яких машинах їздять їхні обранці та в яких будинках живуть. Люди ж не з’ясовують, чи чесно ці гроші зароблені, чи ні. Тому загалом ставлення до тих, хто називається депутатом, у нашій державі скептичне, це м'яко кажучи.

Але, на щастя, не все так погано: не всі йдуть у місцеве самоврядування за вигодою. У моєму випадку дуже тішить, що люди проголосували не за гречку, а повірили у те, що я нікому не підконтрольний і справді готовий відстоювати інтереси виборців. Я пишаюся тим, що люди повірили і довірили мені, Олексію Панасюку, Борису Бабійчуку, Володимиру Кметю. І ми всі ці роки працюємо чесно.

Проте один в полі не воїн. Якщо у тебе немає фінансового ресурсу, медіавпливу, якщо ти не належиш до якогось олігархічного середовища, то шансів бути почутим і зрозумілим у тебе мізер.
Але погодьтеся, виборцям не особливо то й цікаво, що ті депутати роблять на кожній комісії. Цікавлять радше конкретні рішення, від яких залежать їхнє благополуччя і комфорт.

Я часто подаю запити про розкрадання бюджетних грошей у Володимирі-Волинському. Однак місцеві медіа, які належать моїм опонентам Ігорю Гузю й Петру Саганюку, не пишуть про ці речі, бо їм, ясна річ, це невигідно. А іноді вони пишуть так, що наша робота знецінюється.

Я веду до того, що громадську думку можна формувати через медіа, що й роблять політики. Тому погані хлопці стають «хорошими», а про справді хороших хлопців ніхто не знає.

За ці п’ять років у мене назбиралося кілька кілограмів паперів – запитів, звернень. Багато доводилося звертатися у силові органи. Запитів справді було багато і в принципі, майже всі вони підтримані.
Маєте гарну нагоду розказати про свої успіхи й здобутки...

Одним із досягнень я вважаю рішення Волиньради звернутися до Верховної Ради і Президента України щодо створення антикорупційного суду, зняття депутатської недоторканності і зміни виборчого законодавства, автором якого я був. На перший погляд, це не має жодного стосунку до місцевого самоврядування. Але я тихенько собі пишаюся, що наша обласна рада була однією із перших, яка задекларувала свою позицію щодо таких важливих питань.

Якщо говорити про місцеву проблематику, то які справи найперше згадуєте?

Ми допомогли селу Березовичі Володимир-Волинського району увійти у Війницьку ОТГ Локачинського району. Це була велика робота, там зібрали 700 підписів. Наголошую на цьому досягненні тому, що всім відомі народні депутати, які засіяли округ, чинили великий опір.

Питання ЗСУ, МВС, ДСНС, атовців розглядали на нашій комісії, всі однозначно підтримували, деякі з них ініціював я. Багато зусиль докладено у питанні захисту 51-ї бригади, бійців якої прокуратура переслідує донині.
Також я подав проект рішення, який депутати підтримали, Ігор Палиця зокрема, стосовно того, що призначення керівників медичних установ має відбуватися на конкурсній основі, чого не було раніше. Це досягнення, і хоча механізм не бездоганний, звісно, та це все одно прогрес.

Хоча з мене кепкували, мовляв, не розраховуй, що твій проект підтримають, більшість в обласній раді – за Палицею. Але я прийшов до Палиці і спитав: «У чому проблема? В тому, що це проект рішення від «Самопомочі»?». Бо ж політичне несприйняття я цілком розумію. Але він сказав, що там треба замінити один нюанс і подав свій проект: в мене була фраза «представники облради», а в нього – «депутати облради». Проте я звернув увагу на те, що він порушує регламент, оскільки його проект не провисів 20 днів, а мій якраз виконував цю норму. І ми домовилися внести ту незначну правку у мій проект. Палиця сказав, що йому непринципово, від якої політичної сили буде ця ініціатива. Відтак більшість без проблем ухвалила це рішення.
До слова кажучи, проблема в тому, що більшість в обласній раді знеособлена. Вони є кнопками тих, хто ними керує. Натомість я пишаюся тим, що ми разом з колегами по фракції можемо голосувати так, як справді вважаємо за правильне, без стороннього тиску і впливів.

У депутатство ви прийшли з волонтерства. Як і чому стали волонтерити?

У березні 2014-го ми побачили, що є небезпека. Нас, таких активних і самодостатніх людей, було зо двадцять – однодумців, яким було небайдуже те, що відбувається навколо.

До того часу я не був у політиці. Навіть не знав механізмів її функціонування. Хоча знати це необов’язково, якщо ти маєш бажання щось робити. Ось це бажання не бути осторонь і привело у політику, в «Самопоміч».

От що поганого зробили депутати «Самопомочі» у Верховній Раді? А нічого! Вони пропонували законодавчі ініціативи, які зараз і ухвалюють, проте вже інші політичні сили. Тому мені зараз дуже дивно слухати Ігоря Петровича Палицю, який каже про те, як йому важко бути в меншості у Верховній Раді, про те, що неможливо ні на що вплинути. Ось ми зараз у меншості в обласній раді, але ж не скаржимося.
А що вас дивує? Формувати більшість, бути її частиною і мати вплив – тільки в такому разі депутатська діяльність має сенс.

Усе правильно. Більше того, я визнаю, що Ігор Палиця – першокласний менеджер і дуже харизматична людина. Але, як на мене, він плутає бізнесовий менеджмент і політичний, де потрібно спілкуватися із різними людьми. Якщо в бізнесі ти – головний, то всі твої команди мають виконувати, це правильно. Але якщо як політик на Волині ти кажеш всім, як діяти, то це у моєму розумінні феодалізм. А я завжди буду проти цього.

Я буду пити каву чи вино з опонентами, навіть з інтересом з ними спілкуватися, але ніколи не приховуватиму, що категорично проти отаких феодальних підходів. Тому я проти, щоби у містах мерами були люди, підконтрольні тим чи тим олігархам. Вважаю, що це мають бути незалежні і сильні люди.
Ви запам’яталися журналістам як депутат, який на все має власну думку і багато критикує. Вас не втомила ця боротьба?

Я не хочу бути Дон Кіхотом, який воює з вітряками, але й мовчати не буду, якщо бачитиму несправедливість, корупцію і політичне лицемірство.

Недарма кажуть: вода камінь точить. І якщо знаєш, що ти в меншості, але у твоїх словах і діях є раціональне зерно, то воно колись-таки проросте.
Повернімося до вашої депутатської роботи. Що ще зроблено?

Було звернення виділити 80 тисяч на ремонт пожежного автомобіля у Павлівській ОТГ. На ремонт Володимир-Волинського історичного музею за моїм зверненням виділили 400 тисяч гривень, але серце кров’ю обливається, коли бачу, хто і як робить той ремонт.

Можна мені дорікнути, що треба контролювати процес. Але це не моє завдання! Так багато хто міркує: ти ж депутат, ти там маєш днювати і ночувати. А я – звичайна людина, дрібний приватний підприємець, який чесно провадить свій маленький бізнес, зранку до ночі, на свій страх і ризик.
Я завжди цікавився, сприяв і голосував за підтримку історичної та культурної спадщини. Йдеться про реставрацію і музеєфікацію в центрі Володимира-Волинського пам’ятки ІX-XIII ст. «Городище вали». Потихеньку процес триває.

Разом з депутатом Панасюком подавали запити, щоби зробити капітальний ремонт дороги Володимир-Волинський-Верба. Запити були підтримані Волиньрадою уже давно. Три попередні очільники Волинської ОДА їх не виконували, а сьогодні, як бачите, ця дорога робиться повним ходом.

Так само були запити щодо ремонту траси Жовква-Ковель на відрізку Нововолинськ-Володимир-Волинський. Тепер і дорога є, і її освітлення у Нововолинську.

Усі вулиці Володимира-Волинського, які асфальтувалися у співфінансуванні з обласним бюджетом, також були у моїх зверненнях і пропрацьовувались у постійній комісії Олексім Панасюком.

Чистять нашу річку Риловицю, наводять лад. Наша фракція голосувала за це. Також я звернувся до Ірини Вахович з тим, що потрібні кошти на розчищення річки Луги у Володимирі. Вона відписала, що під час розподілу залишків це можна розглянути. Проте мене здивувало, що ОТГ, для яких ця тема мала би бути важливою, проігнорували таку мою пропозицію долучитися коштами. Тільки Зарічанська ОТГ погодилася і розробляє документацію – молодці. Міська влада теж дала відписку, абсолютно безглузду, про неможливість вирівнювання русла, хоча йдеться про його розчищення.
Дякуючи нам з Олексієм Панасюком, була зупинена сесія облради, бо ми не побачили у проекті рішення 1 мільйона гривень на добудову дитсадочка у селі Заріччя. Під час невеликої перерви ці гроші «знайшлися» – і садочок був добудований. Щоправда, на його відкритті фотографувалися зовсім інші люди...

Був підтриманий мій запит про придбання пересувних габаритно-вагових комплексів. І зараз ці комплекси бережуть дороги Волині і наповнюють бюджет.

Ми успішно відстояли Володимир-Волинську школу-інтернат «Центр освіти», щоб вона залишилася на обласному фінансуванні. Виїздити до Луцька на комісії із цього приводу довелося багато.

Так само довго і тісно співпрацюємо із Володимир-Волинською станцією переливання крові. Їм хоч і важко зараз, але нам разом із народними депутатами від «Самопомочі» вдалося врятувати колектив від 60%-го скорочення. На жаль, не придбали ІФА-аналізатор для станції переливання крові, хоча всі голосували, підтримали.

За моїм зверненням відкрито кримінал з приводу неасфальтування вулиць у Володимирі-Волинському в районі «цегельного заводу», які на папері заасфальтовані.
Кілька років веду переписку з ОДА щодо впровадження в області «Програми ДОСТУПНОГО ПРОСТОРУ Волині для маломобільних груп населення». Поки справа на рівні переписки, але, якщо ми – прогресивне суспільство, то створення умов для неповносправних є обов’язковим і неминучим.

Я пишаюся тим, що волинські медичні установи наповнилися обладнанням, що профінановано ремонти. Медицина на Волині піднімається, і точно не найгірша в Україні, а в деяких моментах і найкраща. У Ковелі фахово роблять трансплантації. А який у нас перинатальний центр! Це надихає, тому що я доклався і своїми пропозиціями, і голосуваннями.

Поява нових зручних маршрутів перевізників, відстоювання прав малолітніх дітей і воїнів АТО/ООС, заява про злочин міського голови і посадових осіб щодо підробки документів, звернення до поліції, прокуратури, антимонопольного комітету в інтересах громади Волині і окремих громадян, фінансування шкіл, ФАПів і лікарень, планування ремонтів доріг Волині і ще багато чого – це те, що згадується і що принесло результат.

Я не зробив усе, що міг би. Я міг розчаруватися і покинути цю справу, просто добути каденцію. Однак маю загострене почуття справедливості і відчуваю моральний обов’язок бути небайдужим громадянином.

Розмовляла Ірина КАЧАН

Фото Олександра ЗЕЛІНСЬКОГО
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Реклама
Loading...
Коментарів: 1
дед Показати IP 20 Вересня 2020 15:20
А чого не мери?

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.