Їм потрібна любов і сім'я: як живуть діти у сиротинці в Луцьку
Софійка та Оленка – мешканки Волинського будинку дитини. Дівчатка нещодавно повернулися з Польщі, куди їх разом з іншими дев'ятнадцятьма вихованцями закладу евакуювали у перші дні після повномасштабного російського вторгнення. Там діти провели двадцять місяців.
Про це йдеться у сюжеті 12 Каналу.
«Ось ця дівчинка виїжджала разом з нами, вона була одна з найменших. Їй приблизно було півтора місяці тільки. Ще була геть таким малесеньким клубочком. На наших очах почала ходити, сідати, вставати, деякі слова вже казати», – розповів лікар-методист Волинського обласного будинку дитини Віктор Максимюк.
Коли росіяни вторглися в Україну, основним завданням було вберегти дітей. У закладі тоді перебувало 34 дитини: від щойно народжених немовлят до чотирьох років. Працівники були з ними цілодобово, аби під час повітряних тривог вчасно спустити усіх в імпровізоване укриття. Тоді його роль виконував звичайний підвал. Та одного дня колективу будинку дитини запропонували допомогу з Польщі. На номер телефону чергового лікаря зателефонували волонтери з Польщі та сказали, що є можливість евакуювати дітей.
Читати ще: Шістнадцять діток отримали сім’ї: як вплинула війна на прихисток маленьких сиріт з Волині
Пропозицію прийняли одразу, бо розуміли, що дітей треба рятувати. Вивозили маленьких автобусом. Спершу, розповідає Віктор Максимюк, прибули у місто Свідник, неподалік українсько-польського кордону. Проживали там у приватному дитсадку. Та згодом відправилися у будинок дитини неподалік Вроцлава, де запропонували кращі умови, що було важливо для немовлят. Це один із найкращих будинків дитини в Польщі.Велика територія, спортивні майданчики, місця для прогулянок і відпочинку. Опікуються цим будинком монахині. Українців тут щиро прийняли.
«Вони готові були небо прихилити, щоб допомогти нам і нашим діткам. Вони нас прийняли як рідних, як своїх. Надали просто шикарні умови для перебування. Тобто наші дітки були поділені на чотири кімнатки. В кожній кімнатці в нас було четверо-п'ятеро діток», – розповів Віктор Максимюк.
Разом з дітьми були і їхні вихователі та лікар з Луцька. Проте і поляки піклувалися про здоров'я маленьких переселенців.
«Діти мають бути постійно обстежені. Ми поставили дітей на облік в їхню дитячу поліклініку, діти отримували вакцинацію згідно календаря вакцинацій, навіть ті щеплення були, які в Україні вже не проводять. Наприклад, вітряна віспа. В нас вона вже не проводиться, а там проводиться», – зауважив Віктор Максимюк.
Особливо вразило те, що, крім догляду, поляки пролікували трьох діток з України, які цього потребували. Одному хлопчику допомогли позбутися клишоногості, а другому – почати чути (за свій кошт придбали спеціальний слуховий апарат). Ретельно обстежили та допомогли дівчинці, яка має тромбоцитопенію. Усе це чималі гроші. Та лікування оплатила польська держава і благодійний фонд «Карітас». Також лучани привезли в Луцьк чимало обладнання для дитячої реабілітації та іграшок від небайдужих поляків.
«Сусіди, які протягнули руку допомоги, взяли на себе ту відповідальність, той тягар. А ми могли спокійно тут боронити країну, знаючи, що діти в безпеці», – говорить виконувач обов'язків директора Волинського обласного будинку дитини Руслан Юлдашев.
Оглядаючись на непрості події минулого, у Волинському будинку не шкодують, що відвезли дітей у безпечне місце.
«Я вважаю, що це було правильним рішенням зробити таку евакуацію для дітей. Дітки, які були там, навіть і не будуть пам'ятати, що тут була війна і що вони були змушені бігати у бомбосховище», – каже Віктор Максимюк
Приємно й те, що більшість діток, шістнадцять із дев’ятнадцяти, по поверненню з Польщі знайшли свої сім'ї. Завдяки новій можливості для українців – усиновлення онлайн – зробити це вдалося за чотири місяці. У будинку дитини кажуть, на такий результат вплинула і війна.
«Мабуть, люди стали добрішими, і тому побачили, що вони потрібні тим діткам, які сьогодні опинилися в таких життєвих умовах. Так їм буде краще, якщо вони будуть у своїх родинах, сім'ях», – вважає виконувач обов'язків директора Волинського обласного будинку дитини.
Отримали новий дім не всі. Троє діток, які повернулися з Польщі, ще тут. Ще чотирьох батьки віддали у дитбудинок нещодавно. Зараз тут виховують семеро діток: від крихіток – до чотириліток. Головною умовою їхнього повернення з-за кордону і взагалі діяльності дитбудинку у Луцьку було укриття. Його поспішали облаштували спеціально до приїзду з Польщі.
«Ми забезпечені додатковим електроживленням, в нас є два генератори, один з яких, до речі, нам поляки подарували. Ми зробили тут каналізацію, в нас там є горшки. В нас є можливість і помити дитину, і на горшок посадити. Крім того, в нас є активна вентиляція протяжна. Тобто всі вимоги найпростішого укриття дотримані», – наголосила медична директорка Волинського обласного будинку дитини Тетяна Віговська.
Та вже зовсім скоро в Україні зникне таке поняття як дитячий будинок. До 2026 року ці заклади планують переформатувати у центри дитячої реабілітації. У Луцьку цим вже займаються. Дітей, які з різних причин залишилися без рідних батьків, будуть виховувати у будинках сімейного типу чи в патронатних службах.
А поки не всіх діток прилаштували у сім'ї – підтримати їх можемо ми з вами. Для того щоб допомогти дитбудинку чи зробити подарунок малечі до Дня Святого Миколая, телефонуйте на номер 050 937 64 98 (Руслан Юлдашев, в.о директора Волинського обласного будинку дитини).
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це йдеться у сюжеті 12 Каналу.
«Ось ця дівчинка виїжджала разом з нами, вона була одна з найменших. Їй приблизно було півтора місяці тільки. Ще була геть таким малесеньким клубочком. На наших очах почала ходити, сідати, вставати, деякі слова вже казати», – розповів лікар-методист Волинського обласного будинку дитини Віктор Максимюк.
Коли росіяни вторглися в Україну, основним завданням було вберегти дітей. У закладі тоді перебувало 34 дитини: від щойно народжених немовлят до чотирьох років. Працівники були з ними цілодобово, аби під час повітряних тривог вчасно спустити усіх в імпровізоване укриття. Тоді його роль виконував звичайний підвал. Та одного дня колективу будинку дитини запропонували допомогу з Польщі. На номер телефону чергового лікаря зателефонували волонтери з Польщі та сказали, що є можливість евакуювати дітей.
Читати ще: Шістнадцять діток отримали сім’ї: як вплинула війна на прихисток маленьких сиріт з Волині
Пропозицію прийняли одразу, бо розуміли, що дітей треба рятувати. Вивозили маленьких автобусом. Спершу, розповідає Віктор Максимюк, прибули у місто Свідник, неподалік українсько-польського кордону. Проживали там у приватному дитсадку. Та згодом відправилися у будинок дитини неподалік Вроцлава, де запропонували кращі умови, що було важливо для немовлят. Це один із найкращих будинків дитини в Польщі.Велика територія, спортивні майданчики, місця для прогулянок і відпочинку. Опікуються цим будинком монахині. Українців тут щиро прийняли.
«Вони готові були небо прихилити, щоб допомогти нам і нашим діткам. Вони нас прийняли як рідних, як своїх. Надали просто шикарні умови для перебування. Тобто наші дітки були поділені на чотири кімнатки. В кожній кімнатці в нас було четверо-п'ятеро діток», – розповів Віктор Максимюк.
Разом з дітьми були і їхні вихователі та лікар з Луцька. Проте і поляки піклувалися про здоров'я маленьких переселенців.
«Діти мають бути постійно обстежені. Ми поставили дітей на облік в їхню дитячу поліклініку, діти отримували вакцинацію згідно календаря вакцинацій, навіть ті щеплення були, які в Україні вже не проводять. Наприклад, вітряна віспа. В нас вона вже не проводиться, а там проводиться», – зауважив Віктор Максимюк.
Особливо вразило те, що, крім догляду, поляки пролікували трьох діток з України, які цього потребували. Одному хлопчику допомогли позбутися клишоногості, а другому – почати чути (за свій кошт придбали спеціальний слуховий апарат). Ретельно обстежили та допомогли дівчинці, яка має тромбоцитопенію. Усе це чималі гроші. Та лікування оплатила польська держава і благодійний фонд «Карітас». Також лучани привезли в Луцьк чимало обладнання для дитячої реабілітації та іграшок від небайдужих поляків.
«Сусіди, які протягнули руку допомоги, взяли на себе ту відповідальність, той тягар. А ми могли спокійно тут боронити країну, знаючи, що діти в безпеці», – говорить виконувач обов'язків директора Волинського обласного будинку дитини Руслан Юлдашев.
Оглядаючись на непрості події минулого, у Волинському будинку не шкодують, що відвезли дітей у безпечне місце.
«Я вважаю, що це було правильним рішенням зробити таку евакуацію для дітей. Дітки, які були там, навіть і не будуть пам'ятати, що тут була війна і що вони були змушені бігати у бомбосховище», – каже Віктор Максимюк
Приємно й те, що більшість діток, шістнадцять із дев’ятнадцяти, по поверненню з Польщі знайшли свої сім'ї. Завдяки новій можливості для українців – усиновлення онлайн – зробити це вдалося за чотири місяці. У будинку дитини кажуть, на такий результат вплинула і війна.
«Мабуть, люди стали добрішими, і тому побачили, що вони потрібні тим діткам, які сьогодні опинилися в таких життєвих умовах. Так їм буде краще, якщо вони будуть у своїх родинах, сім'ях», – вважає виконувач обов'язків директора Волинського обласного будинку дитини.
Отримали новий дім не всі. Троє діток, які повернулися з Польщі, ще тут. Ще чотирьох батьки віддали у дитбудинок нещодавно. Зараз тут виховують семеро діток: від крихіток – до чотириліток. Головною умовою їхнього повернення з-за кордону і взагалі діяльності дитбудинку у Луцьку було укриття. Його поспішали облаштували спеціально до приїзду з Польщі.
«Ми забезпечені додатковим електроживленням, в нас є два генератори, один з яких, до речі, нам поляки подарували. Ми зробили тут каналізацію, в нас там є горшки. В нас є можливість і помити дитину, і на горшок посадити. Крім того, в нас є активна вентиляція протяжна. Тобто всі вимоги найпростішого укриття дотримані», – наголосила медична директорка Волинського обласного будинку дитини Тетяна Віговська.
Та вже зовсім скоро в Україні зникне таке поняття як дитячий будинок. До 2026 року ці заклади планують переформатувати у центри дитячої реабілітації. У Луцьку цим вже займаються. Дітей, які з різних причин залишилися без рідних батьків, будуть виховувати у будинках сімейного типу чи в патронатних службах.
А поки не всіх діток прилаштували у сім'ї – підтримати їх можемо ми з вами. Для того щоб допомогти дитбудинку чи зробити подарунок малечі до Дня Святого Миколая, телефонуйте на номер 050 937 64 98 (Руслан Юлдашев, в.о директора Волинського обласного будинку дитини).
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У Нововолинську відкрили новий офіс «Центру пробації»
Сьогодні 09:03
Сьогодні 09:03
Уночі ворог атакував 20 шахедами, 17 знищено, – Генштаб
Сьогодні 08:45
Сьогодні 08:45
«Проходив навчання на полігонах»: волинянину загрожує в’язниця за ухилення від мобілізації
Сьогодні 08:26
Сьогодні 08:26
З яких країн виїжджають українські біженці
Сьогодні 07:39
Сьогодні 07:39
Помер актор із фільму «Гра престолів»
Сьогодні 06:15
Сьогодні 06:15
В Японії знайшли аніме, якому понад 100 років
Сьогодні 00:35
Сьогодні 00:35
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.