USD 41.45 41.75
  • USD 41.45 41.75
  • EUR 41.50 41.90
  • PLN 10.45 10.60

«Мама по-особливому реагує на мобілізацію»: як телеведучий з Луцька став офіцером

9 Липня 2024 17:26
Він працював у студії біля мікрофона, а тепер воює в артилерійських військах. Брав участь в АТО, а з лютого 2022-го знову пішов на передову. Дмитро Ураєв – тепер офіцер ЗСУ.

Він розповідає, що думає про мобілізацію його мама і що важливо знати про війну, в сюжеті «12 Каналу».

«Починаючи з осені 2022-го Куп’янський напрямок став для нас рідним. І донині», – говорить Дмитро Ураєв.

За його плечима – АТО. З 2022-го – воєнні дороги від Житомирщини до Миколаївщини та бої під Ізюмом і Бахмутом. Зараз він старший інструктор Міжнародного центру миротворчості та безпеки.

Про бої Дмитро розповідає скупо. Війна, за його словами, – це небезпечна робота. Серед найбільших цінностей там, крім умінь, – побратимство і гумор.

Читати ще: Журналістку та військовослужбовицю з Волині Аллу Пушкарчук посмертно нагородили орденом «За заслуги»

Згадує, як перечікували шалений обстріл ворога в окопі: «Я відраховував секунди, розумів, що перезаряджають. Знов і знов. Ми перебігали. На вечір у нас було запрошення на день народження нашого заступника командира по морально-психологічному забезпеченню. Ми переглядалися: «Сань, ми запізнюємося».

Військовий каже: страх – нормальна емоція, бо допомагає воювати ефективніше. Головне, щоб люди не боялися ставати захисниками.

«Мама, ясна річ, дуже по-особливому реагує, і в період нинішньої хвилі панічної мобілізації каже: чому отой-то сидить? Військо – величезна система. Там не тільки стріляють з окопу. Це моя мама говорить, а їй уже вісім десятків. Каже: там же і господарство, і економісти, і логісти, і медики. Тому хай ідуть, каже. Думаю, мама недалеко від істини».
Читати ще: «Я планував багато, а зараз нічого зробити не можу»: як волинянин живе після поранення

Офіцер ЗСУ підкреслює: в бойових умовах нові побратими після навчання проходять обов’язкову адаптацію. Під танки не кидають. Проблема з мобілізацією, думає, виникла через слабку інформаційну та навчальну кампанію з боку держави.

«Мінус 30 років, тобто це якраз випускники шкіл і навчальних закладів середньої та вищої освіти початку 2000-х – кінця 90-х. Тоді жодної навчальної військової підготовки не було: показували дерев’яні автомати. І тепер ці люди, не знаючи нічого, потрапляють у проблемну для себе ситуацію. З іншого боку, їм просто пред’являють: давай уперед. Щось тут недопрацьовано», – вважає Дмитро Ураєв.

Військовий наголошує: насправді українська армія крута. Це і про бойовий дух, і про професійне навчання, і про можливості.

«Ми знаходимо свої технології у виробництві, наприклад, актуальних безпілотних систем і дронів-камікадзе. Це вирішальний момент у багатьох нинішніх військових операціях. Налагоджуємо співпрацю з партнерами. Партнери нам надають комплексну допомогу і зброєю, і обладнанням, і логістично, і медично», – розповідає офіцер.

Читати ще: «Моя дочка краща за тих синів, які ховаються». Волинянка з донькою – про 15 місяців на передовій

Дмитро називає цю війну народною, дякує волинянам за життєво важливі передачі на фронт і зауважує: воювати легше, якщо добре виконують свою роботу і в тилу.

«Волонтерами тепер стали підприємці, які виробляють засоби ураження, ті, хто масово і на потоці ремонтує автівки. Це вже не разова акція як раніше. Тепер це поставлено на серйозні рейки. Волонтери переобладнують пікати і встановлюють там системи для ураження. Волонтерами є всі. Волонтерами є мої домашні. Вони підтримують мене своїм настроєм та існуванням, продовженням виконання своїх обов’язків на місці», – говорить Дмитро.

На його думку, серед мінусів в армії – бюрократія.

На запитання, чого найдужче хочеться на передовій, відповідає: до рідних і зайнятися звичайними домашніми справами.

«Військові мріють у першу чергу потрапити до рідних, потрапити до домівки. Тому що, окрім простої людської втоми, накопичується втома від нестачі спілкування зі своїми. Ніщо не замінить атмосфери кола близьких», – підкреслює офіцер.

Він співчуває своїм рідним: чекати, впевнений, важче, ніж бути в небезпеці. І дуже вдячний за кожне слово підтримки. Чи хоче офіцер ЗСУ Дмитро Ураєв повернутися в телестудію до мікрофона? Говорить: подумає про це після війни.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus