На Волині можуть переполовинити соціальні допомоги

У Волинській області продовжують застосовувати методи непрямої оцінки доходів громадян, які претендують на соціальну допомогу. Як свідчить практика, близько половини таких претендентів занижують свої реальні доходи.

«Коли на Поліссі запитаєте, на що ви тут живете, у відповідь почуєте вже крилату фразу: «На дитячі гроші». Ноу комент. Призначаючи допомоги, не враховуємо ані конвертів, ані переказів з-за кордону – ми це все зловити не можемо. Водночас люди ідуть по допомогу до нас, і жодні морально-етичні норми не працюють. Але всіх ми не зробимо щасливими, всім не допоможемо», - говорив у серпні цього року в.о. начальника Головного управління праці і соціального забезпечення Волинської ОДА, Олександр Жураківський. Тоді він розповідав соціальним інспекторам області про впровадження експерименту з упровадження методів непрямої оцінки доходів громадян для призначення соціальної допомоги. В Луцькій РДА підсумовували його перші результати.

«Людина просить у держави допомоги, а тому мусить довести, що вона її потребує. Не інспектор це має робити, а заявник», - говорив тоді чиновник.

Почують і сусідів

Новацію апробовували з травня до кінця липня у п’яти пілотних управліннях праці та соціального захисту населення: Луцькому районі Волинської області, а також у кількох районах Кіровоградської та Чернігівської областей.

14 вересня урядова постанова №958 подовжила термін дії експерименту до 31 грудня 2011 р.

У Луцькому районі вже підсумували перші результати експерименту. Вони такі: половина заявників має більші доходи, ніж декларує. Станом на 1 вересня 2011 року із 575 опрацьованих анкет по 289 оцінений непрямими методами дохід перевищує задекларований на 30 відсотків, тобто ці справи потребують обов’язкового обстеження.

Спеціальні чотиристорінкові анкети заповнювали претенденти на допомоги малозабезпеченим сім’ям, одиноким матерям, для догляду дитини до трьох років (більш як 130 гривень), а також на житлові субсидії.

Практично це найсуттєвіші державні допомоги, на яких «сидить» чимало незаможних волинських родин.
Власне, виявити, чи ці родини направду незаможні, і було метою експерименту. Участь заявників у ньому не вплинула на визначення права отримувати допомоги чи на їх розмір. Попри наявність незадекларованих доходів, ці виплати людям таки призначали. Поки…

– Застосування методу непрямого оцінювання доходу дозволяє за соціально-економічними характеристиками сім’ї заявника визначити реальний рівень доходів сім’ї, – розповідає заступник начальника обласного соцзабезу Світлана Ремезовська. – У такий спосіб виявляємо «підозрілі» сім’ї, тобто ті, які занижують рівень своїх доходів і до яких завітає соціальний інспектор для обов’язкового обстеження умов проживання.

Найістотніша різниця між старими й новими методами оцінювання доходів – традиційно враховують офіційні довідки про середньомісячний дохід, який легко перевірити, але який часто не той, що є насправді.

Альтернативний шлях – враховувати набір характеристик умов проживання, використовуючи інформацію з різних джерел, навіть почуту від сусідів. Хоч передусім ідеться про анкети, які заповнюють заявники. У них вказують усіх родичів, що допомагають домогосподарству, зокрема й перекази з-за кордону, доходи від підприємницької діяльності, тіньового сектору економіки.

Доходи дооцінять

Методика виявлення непрямих доходів непроста, а формула, що використовується при цьому, розроблена Українським центром соціальних реформ і включає кілька десятків показників. У спрощеному вигляді спробуємо розтлумачити її так.

Громадяни, які звертають за призначення державних соціальних допомог, що обраховуються від сукупного доходу родини поряд з основним пакетом документів подають анкету «Інформація про домогосподарство та про його членів». Анкети обробляють на коп.’ютері та автоматично здійснюють дооцінку доходів заявників.

За результатами проведення дооцінки доходів громадян формується список особових справ, які потребують додаткового обстеження соціальним інспектором. До списку включається не менше 20 відсотків справ з найвищим показником дооцінки доходів (тобто дооцінений дохід перевищує задекларований). В обов’язковому порядку до списку сімей, що потребують додаткового обстеження включаються сім’ї, у яких дохід обрахований непрямими методами перевищує 30 відсотків задекларованого доходу.

Державні соціальні інспектори обстежують матеріально-побутові умови проживання за відібраними особовими справами. За результати перевірки складається акт.

«Коли ми проаналізували результати, які видала машина за допомогою формули, помітили, що заявники з прилуцьких сіл багатші, практично до половини з них мав би зайти інспектор. Велика ймовірність, що в допомозі відмовлять, коли молода сім’я мешкає разом із батьками, які працюють і мають доходи», – розповідає головний державний соціальний інспектор Луцького району Тетяна Чайка.

До речі, під час експерименту про візити соціальних інспекторів заздалегідь не попереджали. Тому були випадки, коли заявники потрапляли у неприємну для себе ситуацію… Про те, що вони «на роботі», випадково розповідали сусіди. Натомість в анкеті чи в декларації заявники зазначали, що вони безробітні.

Сказали «А», промовте «Б»

Отож, експеримент продовжили до кінця 2011 року. Не здивуємося, що на таку систему призначення соціальних допомог поступово перейде вся Україна – спочатку одна-дві області, далі – регіон і т.д. Годі сумніватися, що такою областю не стане Волинь, адже її керівник уже запровадив у себе монетизацію пільг із електроенергії.

Утім, сказавши «А», держава мусить сказати і «Б». Якщо йдеться про соціальну справедливість і про перерозподіл грошей із соціального бюджету до справді нужденних сімей, а не про банальну економію коштів бюджету, то очевидно, що наступним кроком має стати реальне збільшення соціальних виплат.

Інший аспект – збільшення повноважень соціального інспектора та підвищення його кваліфікації. А ще – збільшення кількості соціальних інспекторів, пришвидшення розгляду справ. У тому ж таки соцзабезі Луцького району зізнаються, що якби заявники самі заповнювали дві сторінки анкети, то згаяли б на це дві-три години, а за допомогою інспекторів робили це 30–40 хвилин.

Інша справа - політична складова питання. Нервувати електорат напередодні виборів, «палити» рейтинг, занурюючись у справді важливі й непопулярні рішення, владі не виходить і експеримент пригальмують.

Юрій КОНКЕВИЧ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---