Над Луцькрадою підняли «Прапор Надії»
«Прапор Надії» став новим національним символом України, як знак підтримки наших військових та цивільних, які досі перебувають у полоні, безвісти зниклих і тих, чиї долі залишаються невідомими.
Він складається з двох горизонтальних смуг: білої зверху, що символізує надію, свободу та віру в повернення і чорної знизу, що уособлює біль, полон, втрати і невідомість. Цей контраст передає стан очікування: між світлом і темрявою, між життям і невизначеністю, повідомляють на сайті Луцькради.
Ідея запровадити «Прапор Надії» належить Сергію Волинському (позивний «Волина»), командиру 36-ї окремої бригади морської піхоти, який сам перебував у російському полоні після оборони Маріуполя. Після звільнення Сергій ініціював петицію до Президента України з проханням створити офіційний символ пам’яті про полонених.
Чорно-білий стяг піднімають на державних установах, у публічних місцях та на патріотичних акціях, бо підтримка українців – найпотужніша зброя, а «Прапор Надії» – це знак пам’яті, боротьби і солідарності, який промовляє навіть тоді, коли бракує слів.
Читати ще: У Луцьку рідні полонених і зниклих безвісти підняли «Прапор Надії»
Сьогодні ж на прохання рідних військовополонених та зниклих безвісти військовослужбовців встановили на будівлі міської ради «Прапор Надії», щоб нагадати суспільству й міжнародній спільноті про тих, хто чекає своїх на повернення додому та підтримати родини полонених і зниклих безвісти.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Він складається з двох горизонтальних смуг: білої зверху, що символізує надію, свободу та віру в повернення і чорної знизу, що уособлює біль, полон, втрати і невідомість. Цей контраст передає стан очікування: між світлом і темрявою, між життям і невизначеністю, повідомляють на сайті Луцькради.
Ідея запровадити «Прапор Надії» належить Сергію Волинському (позивний «Волина»), командиру 36-ї окремої бригади морської піхоти, який сам перебував у російському полоні після оборони Маріуполя. Після звільнення Сергій ініціював петицію до Президента України з проханням створити офіційний символ пам’яті про полонених.
Чорно-білий стяг піднімають на державних установах, у публічних місцях та на патріотичних акціях, бо підтримка українців – найпотужніша зброя, а «Прапор Надії» – це знак пам’яті, боротьби і солідарності, який промовляє навіть тоді, коли бракує слів.
Читати ще: У Луцьку рідні полонених і зниклих безвісти підняли «Прапор Надії»
Сьогодні ж на прохання рідних військовополонених та зниклих безвісти військовослужбовців встановили на будівлі міської ради «Прапор Надії», щоб нагадати суспільству й міжнародній спільноті про тих, хто чекає своїх на повернення додому та підтримати родини полонених і зниклих безвісти.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
Тур
Показати IP
11 Липня 2025 11:06
Полонені то наша сила, гордість та незламність духа !
РФ вдарила вночі по Одесі: зруйновані та пошкоджені будинки, 6 поранених, двоє з них – діти
Сьогодні 08:28
Сьогодні 08:28
Lanos із боєкомплектом: у волинянина виявили арсенал зброї
Сьогодні 08:12
Сьогодні 08:12
Розширення кладовища, опалення у БК та робота офіцера громади: секретар Луцькради відвідав Жидичинський старостат
Сьогодні 06:45
Сьогодні 06:45
«Відмивання» доходів: волинські податківці задокументували майже 940 млн грн завданих збитків
Сьогодні 06:16
Сьогодні 06:16
Канада може стати першим асоційованим членом ЄС, – фон дер Ляєн
16 Вересня 2026 23:40
16 Вересня 2026 23:40
У Луцьку перевізнику дозволили й далі обслуговувати два автобусні маршрути
16 Вересня 2026 23:21
16 Вересня 2026 23:21




Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.