Навіки 42: у Ковелі попрощалися з Героєм Миколою Боршуляком

Сьогодні мешканці Ковельської громади попрощалися зі старшим солдатом, командиром відділення 2-го єгерського батальйону в/ч А 4056 68 окремої бригади імені Олекси Довбуша Миколою Боршуляком.

Про це повідомили в Ковельській міській раді.

Він народився 9 березня 1982 року в селі Радехів тепер Вишнівської громади Ковельського району. Навчався у місцевій школі. Професійну освіту здобув у Оваднівському училищі, де отримав фах електрика та водійські права.

Микола після служби в армії вирішив залишитися у війську. З 2004 року виконував миротворчі місії в Іраку, Косово та Ліберії.

У 2006 році разом з дружиною Людмилою переїхав у Ковель. Його життя далі було пов’язане з містом, військовою частиною А2042, яка тут дислокується.

Коли у 2014 році російський агресор розпочав вторгнення в Україну, Микола став на її захист.

Повномасштабне вторгнення застало чоловіка на сході. Після ротації він повертається у Ковель. Утім і далі їздив на фронт для виконання військових завдань. У січні цього року його призначили командиром єгерського відділення. Досвідчений воїн опікувався обороною позицій свого батальйону на Покровському напрямку.

Побратими дуже цінували Миколу, адже знали: він ніколи не кине, завжди виведе з поля бою та зробить усе, аби не втратити тих, хто поруч. Проте не зміг вберегти себе.

За час служби воїн отримав 11 відзнак від Міністерства оборони: за участь у миротворчих операціях, антитерористичній та операції об'єднаних сил, бойових діях під час повномасштабного вторгнення.

Микола був люблячим батьком для доньки та сина, прикладом справжнього чоловіка, тата, наставника, вихователя. Завжди знаходив час, щоб набрати, поспілкуватися, підтримати. Прагнув зробити все найкраще для рідних.

15 лютого під час обстрілу позицій наших воїнів у районі населеного пункту Новоукраїнка Покровського району Донецької області Микола Боршуляк отримав травми, несумісні з життям.

«Не стало найдорожчої людини. Не здійсниться мрія доньки Діани, яка хотіла станцювати шкільний вальс на випускному з татом. Щирі співчуття родині: дружині Людмилі, дочці Діані, синочку Тимофію, мамі Людмилі Іванівні, сестрам Людмилі та Лесі, брату Віталію, усім, хто знав та любив цього достойного чоловіка, воїна, захисника Миколу Боршуляка», – сказав міський голова Ігор Чайка під час громадянської панахиди.

Багато теплих слів сьогодні звучало про загиблого Героя – справжнього патріота, українця, людину честі. Приїхало чимало односельчан провести земляка в останню земну дорогу.

Директор школи Надія Загола пригадала, що Микола досі є рекордсменом школи з бігу на короткі дистанції, його прекрасну вдачу, хист до малювання. Ще в дитинстві він на своїх роботах зображав військо, техніку, ніби відчував, що з цим буде пов’язане його подальше життя.

Привітний, веселий, щирий, з почуттям гумору, добрий.

Назавжди у пам’яті, назавжди – у строю.

Миколі Боршуляку – навіки 42.

Поховали воїна на Алеї Героїв міського кладовища.

Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття рідним Захисника. Вічна і світла пам’ять Герою!

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---