Назавжди 24: на Волині попрощалися з Героєм Михайлом Олексюком
23 квітня комарівці знову огорнулися в траур. Ще одна сім’я втратила сина, брата, дядька. Під час виконання службових обов’язків загинув 24-річний військовослужбовець, житель с. Комарове Михайло Віталійович Олексюк, 19.11.2001 року народження.
У цьому маленькому селі, де майже з кожної сім’ї стало на захист України по два, а то й три сини, де, здається, любов до Батьківщини починається для них із самого народження, кладовище майорить жовто-блакитними прапорами – усі ці діти віддали свої дорогоцінні життя за наш із вами спокій, повідомляє Ратнівське благочиння.
Михайло теж із сім’ї, де у батьків Віталія і Валентини було три сини і донька, і всі хлопці в різний час російської агресії проти України стали на захист рідної землі. Мишко був наймолодшим із синів, третім за порядком народження. Успішно закінчив місцеву гімназію, потім Волинський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні, а далі просто не зміг жити цивільним життям, бо понад усе прагнув бути корисним своїй країні. Він став до лав ЗСУ.
У селі люди з любов’ю називали його «Мішка» за непересічний позитив і радісну посмішку до кожного навіть просто перехожого. Кожного разу, коли приїжджав у відпустку, спішив до місцевого храму, спілкувався з настоятелем і обов’язково передавав йому велику записку з іменами усіх своїх побратимів. І священник молився за них на кожній літургії. А якось запитав у отця Стефана, чи можна передати у храм ікону. Вона вціліла після обстрілу будинку, де вони тимчасово проживали в зоні бойових дій. Уже невдовзі вислав ту ікону батькам. Тремтячими руками священник взяв у руки дбайливо замотану у хусточку ікону з рук батька Михайла. Вона потемніла від кіптяви, очевидно, після «прильоту», але була ціла. З тих пір ікона у вівтарі храму як реліквія, врятована воїном.
Перед Пасхою у Михайла Олексюка була відпустка. У Страсний Четвер він причастився святих Таїн Христових. У Пасхальну ніч був на Богослужінні, брав участь у хресному ході навколо храму, святив паску і яйця. Разом з односельчанами вітався одвічним: «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!»
Великим потрясінням для усіх, хто знав життєлюбного Михайла Олексюка, стала звістка про його загибель. Ворог відібрав життя воїна за лічені дні після повернення з дому на службу. 20 квітня надійшло офіційне сповіщення про загибель захисника.
22 квітня відбувся супровід Михайла, а сьогодні його поховали. Відспівали новопреставленого воїна у храмі Казанської ікони Божої Матері с. Комарове, куди він приходив, де знаходив полегшення душі, де молився за своїх побратимів. Чин відспівування звершили настоятель храму протоієрей Стефан Дудка та клірик храму Різдва Пресвятої Богородиці селища Ратне протоієрей Микола Півень.
Поховали захисника на місцевому кладовищі. Коли батькам загиблого вручали прапор на знак його вірності військовій присязі, плакали всі, бо Україна втратила не просто солдата, а вмотивованого, відповідального воїна, у чиєму серці було багато любові до всіх людей, до своєї землі, до Бога.
Нехай Господь упокоїть душу новопреставленого воїна Михайла у Царстві Небесному, а рідних укріпить молитвами і вірою у те, що в Вічності він з Богом.
Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття рідним Захисника. Вічна пам’ять і слава!
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
У цьому маленькому селі, де майже з кожної сім’ї стало на захист України по два, а то й три сини, де, здається, любов до Батьківщини починається для них із самого народження, кладовище майорить жовто-блакитними прапорами – усі ці діти віддали свої дорогоцінні життя за наш із вами спокій, повідомляє Ратнівське благочиння.
Михайло теж із сім’ї, де у батьків Віталія і Валентини було три сини і донька, і всі хлопці в різний час російської агресії проти України стали на захист рідної землі. Мишко був наймолодшим із синів, третім за порядком народження. Успішно закінчив місцеву гімназію, потім Волинський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні, а далі просто не зміг жити цивільним життям, бо понад усе прагнув бути корисним своїй країні. Він став до лав ЗСУ.
У селі люди з любов’ю називали його «Мішка» за непересічний позитив і радісну посмішку до кожного навіть просто перехожого. Кожного разу, коли приїжджав у відпустку, спішив до місцевого храму, спілкувався з настоятелем і обов’язково передавав йому велику записку з іменами усіх своїх побратимів. І священник молився за них на кожній літургії. А якось запитав у отця Стефана, чи можна передати у храм ікону. Вона вціліла після обстрілу будинку, де вони тимчасово проживали в зоні бойових дій. Уже невдовзі вислав ту ікону батькам. Тремтячими руками священник взяв у руки дбайливо замотану у хусточку ікону з рук батька Михайла. Вона потемніла від кіптяви, очевидно, після «прильоту», але була ціла. З тих пір ікона у вівтарі храму як реліквія, врятована воїном.
Перед Пасхою у Михайла Олексюка була відпустка. У Страсний Четвер він причастився святих Таїн Христових. У Пасхальну ніч був на Богослужінні, брав участь у хресному ході навколо храму, святив паску і яйця. Разом з односельчанами вітався одвічним: «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!»
Великим потрясінням для усіх, хто знав життєлюбного Михайла Олексюка, стала звістка про його загибель. Ворог відібрав життя воїна за лічені дні після повернення з дому на службу. 20 квітня надійшло офіційне сповіщення про загибель захисника.
22 квітня відбувся супровід Михайла, а сьогодні його поховали. Відспівали новопреставленого воїна у храмі Казанської ікони Божої Матері с. Комарове, куди він приходив, де знаходив полегшення душі, де молився за своїх побратимів. Чин відспівування звершили настоятель храму протоієрей Стефан Дудка та клірик храму Різдва Пресвятої Богородиці селища Ратне протоієрей Микола Півень.
Поховали захисника на місцевому кладовищі. Коли батькам загиблого вручали прапор на знак його вірності військовій присязі, плакали всі, бо Україна втратила не просто солдата, а вмотивованого, відповідального воїна, у чиєму серці було багато любові до всіх людей, до своєї землі, до Бога.
Нехай Господь упокоїть душу новопреставленого воїна Михайла у Царстві Небесному, а рідних укріпить молитвами і вірою у те, що в Вічності він з Богом.
Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття рідним Захисника. Вічна пам’ять і слава!
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
193 українські воїни повертаються додому в межах обміну
Сьогодні 16:14
Сьогодні 16:14
У Нововолинську попрощалися з Героєм Олександром Шпуром
Сьогодні 15:41
Сьогодні 15:41
Макрон заявив, що у 2027 році піде з політики
Сьогодні 15:24
Сьогодні 15:24
У Луцьку попрощалися з Героєм Святославом Юзефчуком
Сьогодні 14:17
Сьогодні 14:17









Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.