«Не переживав: вб’ють – то вб’ють»: історія звільненого з полону пастора з Маріуполя, який лікується у Луцьку

У перший день повномасштабного вторгнення 65-річний Анатолій Волошин з Маріуполя Донецької області, який був пастором однієї з церков, вступив у тероборону, склав присягу і взяв до рук зброю. У березні 2022 року чоловік отримав поранення, а у травні того ж року потрапив у російський полон, де пробув десять місяців.

Анатолій Волошин, який зараз проходить реабілітацію в одному з госпіталів Луцька, розповів Суспільному про життя у довоєнному Маріуполі, поранення та перебування в полоні, а також про капеланську місію, яку не покинув після пережитого.

"Батьківщина там, де твоє серце"

"Я українець і серце моє в Україні, – каже Анатолій Волошин, який народився в Росії, а у п'ять років з батьками переїхав жити в Україну. –Батьківщина там, де твоє серце".

З 1977 року і до повномасштабної війни чоловік жив і працював машиністом бульдозера в Маріуполі Донецької області. "Місто було схоже на європейське. Якби не прийшла визвольна орда, то Маріуполь змінювався б на краще", – говорить він.

З 35 років Анатолій Волошин був пастором однієї з маріупольських протестантських церков.

Читати ще: Життя в окупації, погрози колаборантів, ціна хліба. Історія волинянина, якого охрестили «бандьоровскім батюшкою»

У 62 роки склав присягу та взяв до рук зброю

З 2014 року, за словами Анатолія Волошина, у Маріуполі було чутно вибухи, адже за 20 кілометрів проходила лінія розмежування. 23 лютого 2022 року, надвечір після гучної канонади, чоловік записався у місцеву тероборону.

"Я розумів, що йде навала, бо ці нелюди прийшли й почали стріляти. Тому вирішив, що буду захищати Україну. 62 роки мав, як склав присягу і взяв в руки зброю", – пригадує пастор.У перші дні та тижні повномасштабної війни чоловік працював на екскаваторі. Каже: під постійні звуки вибухів копав по ночах траншеї на околицях Маріуполя: "Світла взагалі не вмикали, навпомацки копав. Не видно було нічого. Але й страху жодного не було. За себе не переживав: вб’ють – то вб’ють".

Осколок зупинився за кілька сантиметрів від серця

Ввечері 14 березня 2022 року Анатолій Волошин повертався з завдання, коли біля авто неподалік воріт "Азовсталі" розірвався снаряд. Він отримав поранення й дивом залишився живим.

"Мені поранили руку, розірвало м'язи, але кістки не пошкодило, – каже чоловік. – Осколок зайшов у груди, зламавши ребра, але зупинився за кілька сантиметрів від серця. Лікарі, коли зробили мені операцію і віддали цей осколок, сказали, що я народився в сорочці".Після поранення Анатолія Волошина перевезли в бункер "Азовсталі". Там пастор пробув до 17 травня – дня, коли потрапив у російський полон.

"Прилітати почали дуже потужні бомби. І підвали, бункери ходили, як корабель на хвилях. 17 травня нам кажуть, що прийшов наказ Головнокомандувача скласти зброю, щоб зберегти життя і вийти в полон", – розповідає чоловік.

"Якщо вірувати й бути оптимістом, то легше виживати"

З 18 травня 2022 року Анатолій Волошин перебував в Оленівці. Через три тижні його перевезли в тюрму в Луганській області.

"Там українці працювали, але оці перевзуті. Коли ми їхали по Луганській області, я бачив, що там розруха повна, з 2014 року стоять ці будови розбиті. І вони не відновили нічого. Все, як було, так і залишилося", – каже експолонений.

У російському полоні пастор був 295 днів. Навіть там, зізнається, не втрачав віри й надії, а ще морально і психологічно підтримував українців, з якими довелося перебувати у неволі.

"Ні про що не шкодую"

З російського полону Анатолія Волошина звільнили торік у березні. Чоловік вже переніс дві операції на руці, зараз проходить реабілітацію у луцькому госпіталі."Ні про поранення, ні про полон не шкодую. Я пішов би все одно. Переоцінки великої в мене немає. Я сприйняв це, як науку, зрозумів, де є друзі, рідні, а де вороги", – зізнається експолонений пастор.

Анатолій Волошин каже: після пережитого пасторської місії не покинув. Тепер у складі капеланського батальйону "Маріуполь" підтримує військових на передовій.

"Торік їздили під Лиман, в той край, де Слов'янськ, Краматорськ. Там допомагали бійцям. Молюсь за всіх хлопців, які захищають Україну. Бажання, щоб все це скінчилося якнайшвидше", – додав Анатолій Волошин.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---