Нові ядерні перегони стартують цього року, останній запобіжник зникне у лютому, – Reuters

Договір про скорочення стратегічного наступального ядерного озброєння (СНО), укладений в 1991 році між США і СРСР, закінчується 5 лютого поточного року. І немає ознак, що Вашингтон і Москва мають намір продовжити його дію.

Про це пише УНІАН з посиланням на Reuters.

«Останній ядерний договір між США та Росією має лише кілька тижнів до закінчення 5 лютого, і що буде далі – невідомо. Обидві країни, зайняті війною в Україні, не проводили жодних переговорів щодо наступного договору», – йдеться у публікації.

Президент Росії Володимир Путін у вересні 2025 року запропонував, щоб обидві сторони ще на 12 місяців погодилися дотримуватися лімітів щодо наступальної ядерної зброї, які обмежують кількість розгорнутих ядерних боєголовок по 1550 з кожного боку. Однак президент США Дональд Трамп досі не надав офіційної відповіді, і західні аналітики з питань безпеки розділені в думці щодо доцільності прийняття пропозиції Путіна.

Така невизначеність, стверджують у публікації,

дозволить Росії продовжувати розробку озброєнь поза межами СНО, зокрема крилату ракету «Буревестник» і торпеду «Посейдон».

Читати ще: Китай розгорнув понад 100 нових ядерних ракет і готується захопити Тайвань до 2027 року, – звіт Пентагону

Колишній оборонний планувальник США Грег Вівер зазначив, що Росія відмовлялася з 2023 року приймати взаємні інспекції, які надавали б Вашингтону гарантії, що Москва й надалі виконує договір, який підписали ще лідер СРСР Михайло Горбачов та президент США Джордж Буш-старший.

Згода з пропозицією Путіна щодо продовження договору могла би надати сигнал Китаю, що США не будуть нарощувати свої стратегічні ядерні сили у відповідь на ядерний арсенал Китаю, що швидко зростає.

Росія та Сполучені Штати мають 5459 і 5177 ядерних боєголовок відповідно, за даними Федерації американських науковців. Разом це становить майже 87% усіх таких боєголовок у світі.

Однак Китай прискорив свою ядерну програму і зараз має приблизно 600 боєголовок. Пентагон оцінює, що до 2030 року їх буде понад 1000.

Хоча Трамп заявив, що хоче здійснювати денуклеаризацію (ядерне роззброєнн, – УНІАН) і з Росією, і з Китаєм, однак Пекін вважає нерозумним і нереалістичним просити його приєднатися до переговорів щодо ядерного роззброєння з країнами, чиї арсенали значно більші.

Ще більше ускладнюючи перспективи глобального контролю над озброєннями, Росія заявляє, що ядерні сили членів НАТО – Великої Британії та Франції – також мають бути залучені до переговорів, але ці країни відкидають таку позицію.

Читати ще: Велика Британія змінює ядерну доктрину – купує американські винищувачі, здатні нести ядерну зброю

Микола Соков, колишній радянський і російський переговорник з питань озброєнь, заявив, що спроба укласти новий багатосторонній ядерний договір у таких умовах буде майже глухим кутом і триватиме вічність.

Соков заявив, що одним із варіантів буде розробка нового СНО, який включатиме гнучкі обмеження на боєголовки з урахуванням нарощування ядерної могутності Китаю.

Але швидшим і простішим шляхом було б для країн зосередитися на заходах, спрямованих на зниження значного ризику «випадкової» ядерної війни.

«Зараз, наприклад, лише Росія та США мають цілодобову гарячу лінію для використання під час ядерної кризи, тоді як жодна європейська столиця, навіть штаб-квартира НАТО, не може фактично спілкуватися з Москвою. Окремої лінії немає», – сказав Соков.

«Якщо сторони одночасно почнуть переговори щодо контролю над озброєннями, це було б чудово. Але маємо розуміти, що наступний договір буде дуже-дуже складним... Це займе час. Отже, головний пріоритет – зниження ризиків і зміцнення довіри», – додав він.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---