«Послаблювальні заходи потрібно вводити поступово», – сімейний лікар з Луцька
Сімейний лікар КП «Луцький центр первинної медичної допомоги» Ростислав Дудік в ефірі програми «На часі гість» телеканалу «Аверс» розповів про те, як працюється медикам первинної ланки в умовах пандемії COVID-19, у який спосіб комунікують із пацієнтами, що змінилося в роботі, а також поділився думками з приводу того, як маємо виходити з карантину.
Сімейні лікарі – справді на передовій боротьби з коронавірусом? Хто з медиків ризикує найбільше?
Під загрозою – всі лікарі, оскільки ми працюємо з пацієнтами, в яких точно не підтверджено інфікування, не знаємо, заражена людина цим вірусом чи ні. Звісно, ми використовуємо засоби індивідуального захисту. Але, як свідчить практика по всій Україні і в світі, цього недостатньо. Йдеться не тільки про контакт із зараженими пацієнтами, можливо, лікарі розслабляються у побутовому житті.
Ми говоримо про те, що медикам часто доводиться спілкуватися з потенційними носіями вірусу. Чи справді ця загроза щоденна?
Так. Ми бачимо, що вірус є дуже підступним, може себе ніяк не виявляти і люди можуть бути його носіями, не підозрюючи про це. У мене були пацієнти, в яких не було симптомів, але вірус в організмі перебував. Ми намагаємося більше працювати з пацієнтами в телефонному режимі. Якщо вже людина потрапляє в заклад, ми з нею напередодні спілкуємося, щоб мінімізувати час перебування. І це стосується не тільки хворих, які мають симптоми цього вірусу.
Ми рекомендуємо пацієнтам спочатку телефонувати, стараємося працювати з ними в амбулаторних умовах, у телефонному режимі. А далі лікар оцінює стан, якщо немає ніякого покращення, недуга прогресує, то визначаємо тактику лікування, є певний алгоритм, за яким працюємо, і вже дивимося, чи потрібно оглянути пацієнта на дому, чи йому треба прийти в лікувальний заклад. Але намагаємося зменшити потоки пацієнтів, аби вони менше між собою контактували.
У вашій практиці сімейного лікаря були випадки контакту з ймовірними носіями вірусу, у яких потім підтвердився COVID-19?
У мене особисто таких контактів не було. Був один пацієнт, якого ми скеровували в лікарню з іншим діагнозом, у нього виявили вірус. Але вже минуло достатньо часу відтоді, як я з ним контактував. Більше таких пацієнтів нам передавали лабораторний центр або митниця. Ми за ними спостерігали в телефонному режимі.За вашою власною статистикою, як почуваються люди, які уклали з вами декларації?
До карантину були тяжчі пацієнти з високими температурами, інтоксикаційним синдромом, задишками, кашлем, пневмоніями. Але тоді на коронавірус не обстежували. І от зараз люди телефонують і питають: «Це в мене що, був коронавірус?». Цілком можливо. Але краще перехворіти в легкій формі, ніж потім потрапити в лікарню.
Тобто і в кінці листопада, і на початку цього року, коли люди хворіли на гострі респіраторні захворювання, це міг бути коронавірус?
Звісно, це могло бути. До нас зверталися хворі, їм встановлювали такий загальний діагноз ГРВІ, але з цих респіраторних інфекцій 10-12% складав коронавірус, тільки на нього їх не було обстежено, ми не можемо зробити обстеження на всі віруси. Адже їх є близько 200 тисяч. Специфікою коронавірусу є те, що він вражає нижні дихальні шляхи, на відміну від решти вірусних захворювань. Саме через це до нього така велика увага. Саме цей штам є причиною багатьох пневмоній, особливо двобічних, які швидко прогресують і дають серйозні ускладнення.
Країна потроху виходитиме з карантину. Чи варто одразу викидати маски й переставати мити руки? Цей карантин мав нас багато чого навчити, чи не так?
Цей карантин навчив не лише пацієнтів, а й медиків ставитися до гігієни більш уважно. Послаблювальні заходи потрібно вводити поступово. Я вважаю, що не варто відразу все дозволяти, все відкривати і пускати маси людей. Адже вірус ще циркулює. Треба діяти покроково. Вважаю, що антисептики в закладах мають бути, носити маски всім не потрібно, як під час карантину. Вони потрібні медичним працівникам, хворим та тим, хто за ними доглядає, аби ж коли треба бути в місці, де є велике скупчення людей. А руки мити треба постійно, не тільки під час пандемії й карантину.
Якщо говорити про постійну роботу сімейного лікаря, вона в цей період змінилася?
Зараз хворих із застудними захворюваннями звертається значно менше, ніж на початку карантину. Тоді дуже багато пацієнтів телефонували в паніці, начитавшись неправдивої та неперевіреної інформації у соцмережах. Багато хто надсилав різні статті, у яких ішлося про той чи той препарат, який допомагає при коронавірусі, запитували, чи те справді так, чи варто купувати ці ліки. Моя робота змінилася в тому плані, що відмінили планові прийоми. Тобто багато питань можемо розв’язати в телефонному режимі – це і доступні ліки, і лікарняні листки, і електронні направлення на обстеження, на госпіталізацію тощо. Думаю, пацієнти це зрозуміють і звикнуть до цього. Насправді весь світ так працює, то для нас поки що незвично. Пацієнти мають звикнути до того, що телефонувати до свого лікаря – це нормально. Гірше буде, коли людина не зателефонує, її стан погіршиться й лікареві буде тяжче поставити її на ноги. Оцей момент реформи – на краще, бо лікар став доступнішим, пацієнт може зателефонувати й отримати від нього рекомендації, що робити далі.
Обіцяна допомога від уряду в розмірі аж 300% окладу справді є? Чи, можливо, проводять якісь вибіркові виплати?
Ну, наразі вже травень, а пишуть, що ці гроші нараховуватимуть ще за березень. Можливо, ці виплати десь є, але я їх не відчув. Та й колеги також. Але ми працюємо, адже маємо допомагати своїм пацієнтам. І працюватимемо далі, незважаючи ні на що.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Сімейні лікарі – справді на передовій боротьби з коронавірусом? Хто з медиків ризикує найбільше?
Під загрозою – всі лікарі, оскільки ми працюємо з пацієнтами, в яких точно не підтверджено інфікування, не знаємо, заражена людина цим вірусом чи ні. Звісно, ми використовуємо засоби індивідуального захисту. Але, як свідчить практика по всій Україні і в світі, цього недостатньо. Йдеться не тільки про контакт із зараженими пацієнтами, можливо, лікарі розслабляються у побутовому житті.
Ми говоримо про те, що медикам часто доводиться спілкуватися з потенційними носіями вірусу. Чи справді ця загроза щоденна?
Так. Ми бачимо, що вірус є дуже підступним, може себе ніяк не виявляти і люди можуть бути його носіями, не підозрюючи про це. У мене були пацієнти, в яких не було симптомів, але вірус в організмі перебував. Ми намагаємося більше працювати з пацієнтами в телефонному режимі. Якщо вже людина потрапляє в заклад, ми з нею напередодні спілкуємося, щоб мінімізувати час перебування. І це стосується не тільки хворих, які мають симптоми цього вірусу.
Ми рекомендуємо пацієнтам спочатку телефонувати, стараємося працювати з ними в амбулаторних умовах, у телефонному режимі. А далі лікар оцінює стан, якщо немає ніякого покращення, недуга прогресує, то визначаємо тактику лікування, є певний алгоритм, за яким працюємо, і вже дивимося, чи потрібно оглянути пацієнта на дому, чи йому треба прийти в лікувальний заклад. Але намагаємося зменшити потоки пацієнтів, аби вони менше між собою контактували.
У вашій практиці сімейного лікаря були випадки контакту з ймовірними носіями вірусу, у яких потім підтвердився COVID-19?
У мене особисто таких контактів не було. Був один пацієнт, якого ми скеровували в лікарню з іншим діагнозом, у нього виявили вірус. Але вже минуло достатньо часу відтоді, як я з ним контактував. Більше таких пацієнтів нам передавали лабораторний центр або митниця. Ми за ними спостерігали в телефонному режимі.За вашою власною статистикою, як почуваються люди, які уклали з вами декларації?
До карантину були тяжчі пацієнти з високими температурами, інтоксикаційним синдромом, задишками, кашлем, пневмоніями. Але тоді на коронавірус не обстежували. І от зараз люди телефонують і питають: «Це в мене що, був коронавірус?». Цілком можливо. Але краще перехворіти в легкій формі, ніж потім потрапити в лікарню.
Тобто і в кінці листопада, і на початку цього року, коли люди хворіли на гострі респіраторні захворювання, це міг бути коронавірус?
Звісно, це могло бути. До нас зверталися хворі, їм встановлювали такий загальний діагноз ГРВІ, але з цих респіраторних інфекцій 10-12% складав коронавірус, тільки на нього їх не було обстежено, ми не можемо зробити обстеження на всі віруси. Адже їх є близько 200 тисяч. Специфікою коронавірусу є те, що він вражає нижні дихальні шляхи, на відміну від решти вірусних захворювань. Саме через це до нього така велика увага. Саме цей штам є причиною багатьох пневмоній, особливо двобічних, які швидко прогресують і дають серйозні ускладнення.
Країна потроху виходитиме з карантину. Чи варто одразу викидати маски й переставати мити руки? Цей карантин мав нас багато чого навчити, чи не так?
Цей карантин навчив не лише пацієнтів, а й медиків ставитися до гігієни більш уважно. Послаблювальні заходи потрібно вводити поступово. Я вважаю, що не варто відразу все дозволяти, все відкривати і пускати маси людей. Адже вірус ще циркулює. Треба діяти покроково. Вважаю, що антисептики в закладах мають бути, носити маски всім не потрібно, як під час карантину. Вони потрібні медичним працівникам, хворим та тим, хто за ними доглядає, аби ж коли треба бути в місці, де є велике скупчення людей. А руки мити треба постійно, не тільки під час пандемії й карантину.
Якщо говорити про постійну роботу сімейного лікаря, вона в цей період змінилася?
Зараз хворих із застудними захворюваннями звертається значно менше, ніж на початку карантину. Тоді дуже багато пацієнтів телефонували в паніці, начитавшись неправдивої та неперевіреної інформації у соцмережах. Багато хто надсилав різні статті, у яких ішлося про той чи той препарат, який допомагає при коронавірусі, запитували, чи те справді так, чи варто купувати ці ліки. Моя робота змінилася в тому плані, що відмінили планові прийоми. Тобто багато питань можемо розв’язати в телефонному режимі – це і доступні ліки, і лікарняні листки, і електронні направлення на обстеження, на госпіталізацію тощо. Думаю, пацієнти це зрозуміють і звикнуть до цього. Насправді весь світ так працює, то для нас поки що незвично. Пацієнти мають звикнути до того, що телефонувати до свого лікаря – це нормально. Гірше буде, коли людина не зателефонує, її стан погіршиться й лікареві буде тяжче поставити її на ноги. Оцей момент реформи – на краще, бо лікар став доступнішим, пацієнт може зателефонувати й отримати від нього рекомендації, що робити далі.
Обіцяна допомога від уряду в розмірі аж 300% окладу справді є? Чи, можливо, проводять якісь вибіркові виплати?
Ну, наразі вже травень, а пишуть, що ці гроші нараховуватимуть ще за березень. Можливо, ці виплати десь є, але я їх не відчув. Та й колеги також. Але ми працюємо, адже маємо допомагати своїм пацієнтам. І працюватимемо далі, незважаючи ні на що.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
Отакої
Показати IP
7 Травня 2020 10:05
Молодець.Без лишньої "водички"все чітко і аргументовано.Молоде покоління.
На Луганщині загинув волинський Герой Степан Бірюков
Сьогодні 21:46
Сьогодні 21:46
Семеро волинян цьогоріч стали жертвами торгівлі людьми
Сьогодні 21:08
Сьогодні 21:08
Майстриня з Львівщини презентували у Луцьку книгу з орнаментами вишиваних сорочок кінця ХІХ – початку XX століть
Сьогодні 20:49
Сьогодні 20:49
Донорський орган доставили гелікоптером: як почувається волинянин з пересадженим серцем
Сьогодні 20:30
Сьогодні 20:30
Волинські та польські медики реалізовують спільний проєкт зі створення транскордонних центрів профоглядів
Сьогодні 19:52
Сьогодні 19:52
Луцька міська рада у десятці найкращих щодо забезпечення конституційних прав громадян на доступ до інформації
Сьогодні 19:15
Сьогодні 19:15
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.