Потрібно було зберегти грудне вигодовування: як мама-військова евакуювалася з немовлям із Павлограда

Повномасштабна війна змусила тисячі українських сімей покинути домівки та рятувати дітей із-під обстрілів і окупації.

Ольга з чоловіком – військові з Дніпропетровської області. Їхня донечка народилася напередодні відкритого вторгнення російської армії. Чоловік відразу пішов на фронт, а дружина тікала з немовлям і ще однією малолітньою дитиною до безпечнішого регіону, ідеться в сюжеті 12 каналу.

«Як тільки почалася війна, ми були ще дуже малесенькі. Нам було тільки 2,5 місяця. Було дуже страшно. Чоловік – військовий, я – теж. Тільки я в декреті. Звісно, чоловік сказав забирати дітей і їхати в безпечне місце», – пригадує переселенка.

Ольга – з Павлограда. Евакуюватися в більш безпечний регіон із двома дітьми, зокрема з грудним немовлям, вирішила, щойно місто піддалося першому ракетному удару.

«Я не знала, що робити. Була сама з двома маленькими дітками. Тільки тривога – і відразу біжиш із маленькою дитинкою в підвал. Було дуже важко – і морально, і фізично…

Ми поїхали автобусом у Дніпро, де сіли на поїзд. Дорога була далека та важка», – пригадує Ольга.Читати ще: «Краще було мовчати», – переселенка з Херсонщини про доноси односельців і продаж городини окупантам

Люди поважного віку, жінки, діти – переповнений потяг із наляканими пасажирами нагадував мурашник. Зупинки під час повітряної тривоги – темінь у вагоні, немовлята, що плачуть, мами, які у відчаї намагаються їх заспокоїти.

«Слава Богу, не довелося робити суміші, бігати в пошуках водички – грудне вигодовування. Я погодую дитя – і воно спокійне, сите. І я спокійна. Я кожній мамі скажу, що за змоги грудне вигодовування потрібно зберегти. Дитина спокійна. Це відіграє дуже важливу роль (психологічну, фізичну) і для мене. І цей зв’язок матері з дитиною нічим не замінити», – наголошує переселенка.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---