Росія за крок до краху авіації: літаки вже просять у В’єтнаму
Росія звернулася до В’єтнаму з пропозицією передати їй пасажирські літаки разом з екіпажами, технічним обслуговуванням і страхуванням. Причина – дедалі гірший стан авіапарку, значну частину якого Москва після 2022 року перереєструвала на себе замість повернення західним лізинговим компаніям.
Про це заявив міністр транспорту РФ Андрій Нікітін, пише ТСН з посиланням на Euro News.
За його словами, Москва запропонувала в’єтнамським перевізникам схему так званого мокрого лізингу. Вона передбачає, що разом із самим літаком орендодавець надає екіпаж, технічне обслуговування та страхування.
Водночас основний авіаперевізник В’єтнаму експлуатує літаки Airbus і Boeing. Це означає, що будь-яке передання таких бортів Росії може створити для в’єтнамських компаній ризик вторинних санкцій.
Саме через подібні ризики Ефіопія раніше відмовилася від аналогічної пропозиції Москви. Звернення Росії до інших країн Азії, Африки та Близького Сходу також поки не дали результатів.
Читати ще: Атакували ракетами Україну: назвали імена офіцерів, які загинули в авіакатастрофі Ту-95МС у РФ
Проблеми російської цивільної авіації загострилися після початку повномасштабного вторгнення в Україну та запровадження західних санкцій.
2022 року Москва дозволила російським авіакомпаніям перереєструвати понад 400 літаків західного виробництва, які було взято в лізинг у іноземних компаній, замість їх повернення власникам.
Подвійна реєстрація одного й того самого літака суперечить міжнародним авіаційним правилам. Через втрату бортів західні лізингодавці подали страхові позови приблизно на $8 млрд.
До великої війни близько 850 із 900 комерційних літаків у Росії були Boeing або Airbus, причому більшість із них належали іноземним лізинговим компаніям.
Після припинення постачання запчастин та обслуговування за міжнародними стандартами російські авіакомпанії почали розбирати частину літаків на комплектування для інших бортів.
За даними російської авіаційної галузі, із 673 літаків, які числяться у 11 найбільших авіакомпаній РФ, близько 130 зараз не експлуатують. Це майже 20% флоту, тоді як звичайний рівень простою становить приблизно 10%.
Ще гірша ситуація у перевізників, які не входять до групи «Аерофлот»: там не літають 93 із 322 бортів – майже третина парку.
Читати ще: Росія використовує аеропорт Мальдівів як великий центр із постачання підсанкційних товарів, – WSJ
Окремо російські авіакомпанії зіткнулися з обмеженнями на заправку літаків. За даними Verstka, такі заходи запровадили щонайменше у 26 великих аеропортах.
У Санкт-Петербурзі, Калінінграді, Єкатеринбурзі, Казані, Уфі, Іркутську та Владивостоці літакам видають пальне лише в обсязі, необхідному для виконання конкретного рейсу.
Найжорсткіші обмеження діють на півдні РФ, зокрема в Сочі, Волгограді та Астрахані.
Проблеми з пальним пов’язують зі скороченням виробництва після ударів українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах. У відповідь уряд РФ також обмежував експорт авіаційного пального.
На цьому тлі російська влада обговорює ще й новий пасажирський збір, який може піти на фінансування закупівлі та експлуатації літаків російського виробництва. Йдеться про суму до 500 рублів за внутрішній рейс і до 1000 рублів – за міжнародний.
Російські МС-21 і Ту-214 обходяться авіакомпаніям дорожче в експлуатації, ніж Boeing та Airbus, які вони мають замінити. Тому без додаткових державних або пасажирських субсидій їх використання може бути економічно невигідним.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це заявив міністр транспорту РФ Андрій Нікітін, пише ТСН з посиланням на Euro News.
За його словами, Москва запропонувала в’єтнамським перевізникам схему так званого мокрого лізингу. Вона передбачає, що разом із самим літаком орендодавець надає екіпаж, технічне обслуговування та страхування.
Водночас основний авіаперевізник В’єтнаму експлуатує літаки Airbus і Boeing. Це означає, що будь-яке передання таких бортів Росії може створити для в’єтнамських компаній ризик вторинних санкцій.
Саме через подібні ризики Ефіопія раніше відмовилася від аналогічної пропозиції Москви. Звернення Росії до інших країн Азії, Африки та Близького Сходу також поки не дали результатів.
Читати ще: Атакували ракетами Україну: назвали імена офіцерів, які загинули в авіакатастрофі Ту-95МС у РФ
Проблеми російської цивільної авіації загострилися після початку повномасштабного вторгнення в Україну та запровадження західних санкцій.
2022 року Москва дозволила російським авіакомпаніям перереєструвати понад 400 літаків західного виробництва, які було взято в лізинг у іноземних компаній, замість їх повернення власникам.
Подвійна реєстрація одного й того самого літака суперечить міжнародним авіаційним правилам. Через втрату бортів західні лізингодавці подали страхові позови приблизно на $8 млрд.
До великої війни близько 850 із 900 комерційних літаків у Росії були Boeing або Airbus, причому більшість із них належали іноземним лізинговим компаніям.
Після припинення постачання запчастин та обслуговування за міжнародними стандартами російські авіакомпанії почали розбирати частину літаків на комплектування для інших бортів.
За даними російської авіаційної галузі, із 673 літаків, які числяться у 11 найбільших авіакомпаній РФ, близько 130 зараз не експлуатують. Це майже 20% флоту, тоді як звичайний рівень простою становить приблизно 10%.
Ще гірша ситуація у перевізників, які не входять до групи «Аерофлот»: там не літають 93 із 322 бортів – майже третина парку.
Читати ще: Росія використовує аеропорт Мальдівів як великий центр із постачання підсанкційних товарів, – WSJ
Окремо російські авіакомпанії зіткнулися з обмеженнями на заправку літаків. За даними Verstka, такі заходи запровадили щонайменше у 26 великих аеропортах.
У Санкт-Петербурзі, Калінінграді, Єкатеринбурзі, Казані, Уфі, Іркутську та Владивостоці літакам видають пальне лише в обсязі, необхідному для виконання конкретного рейсу.
Найжорсткіші обмеження діють на півдні РФ, зокрема в Сочі, Волгограді та Астрахані.
Проблеми з пальним пов’язують зі скороченням виробництва після ударів українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах. У відповідь уряд РФ також обмежував експорт авіаційного пального.
На цьому тлі російська влада обговорює ще й новий пасажирський збір, який може піти на фінансування закупівлі та експлуатації літаків російського виробництва. Йдеться про суму до 500 рублів за внутрішній рейс і до 1000 рублів – за міжнародний.
Російські МС-21 і Ту-214 обходяться авіакомпаніям дорожче в експлуатації, ніж Boeing та Airbus, які вони мають замінити. Тому без додаткових державних або пасажирських субсидій їх використання може бути економічно невигідним.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Прилетів із Сибіру: на Волині виявили нового птаха
Сьогодні 22:18
Сьогодні 22:18
На волинських пунктах пропуску встановлять мобільні укриття
Сьогодні 21:41
Сьогодні 21:41
У Луцьку запрошують на презентацію книги Лесі Романчук-Коковської «Дівчинка із сонячного берега. Колима»
Сьогодні 21:04
Сьогодні 21:04
Кількість загиблих внаслідок удару по Прилуках зросла до 19 осіб, серед них – 5 дітей
Сьогодні 20:45
Сьогодні 20:45
Бізнес і освіта мають працювати разом: на Волині обговорили кадровий дефіцит і шляхи його подолання
Сьогодні 20:26
Сьогодні 20:26

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.