Штрих до історії цехового ремесла у Луцьку ХVII століття

Однією з характерних рис середньовічного й ранньомодерного суспільства в Європі була його корпоративність. Поділ суспільства на окремі групи, об’єднані спільними інтересами, соціальним становищем, етнічним походженням, релігійними традиціями, освітнім чи психофізичним рівнями.

В умовах політичної нестабільності й залежності від сил природи корпорації створювали необхідні умови для професійної діяльності своїх членів, забезпечували їхню особисту свободу, права і вольності, збереженість майна, взаємодопомогу і захист у разі потреби.

Характерною особливістю середньовічних, а пізніше – і ранньомодерних ремісничих корпорацій була наявність «горизонтальних» зв’язків між їхніми членами, на відміну від «вертикальних» відносин панування й підкорення. Внутрішні правила цехових об’єднань, в тому числі й на українських землях, відповідно до загальних принципів корпоративності, теж були спрямовані на підтримання економічної рівності серед її членів шляхом і стримування збагачення, і недопущення збідніння окремих майстрів.Привілей міщанам луцьким цеху кравецького і кушнірського на підтвердження їм деяких вольностей і обрання з-посеред них цехмістра в часі чуми у місті Луцькому. Сторінка з Литовської метрики

На загальноміському фоні ремісничі цехи мали вигляд цілісної, злагодженої у діяльності та повсякденному житті організації, проте усередині самого цеху все не завжди було так гладко. Часто цехові суперечки розв’язували мирним «приятельським» способом.Робота у різницькому цеху, XIV століття, Tacuinum sanitatis

Так було, наприклад, 27 вересня 1638 року. До міського уряду на ратушу прийшов луцький ремісник-різник Яцько Калішович. Чоловік скаржився на цехмістра свого (різницького) цеху Івана Сачивку та цехового майстра Василя Йовковича про завдані позивачу шкоди – побиття в його власній торговельній ятці. Під час судового засідання Сачивка зізнався про завдані Калішовичу побої. Зважаючи на визнання провини і для збереження миру й ладу в цеху, суд заручив винного десятьма копами литовських грошей. Наказав, аби «позивач відповідача в цеху своєму і поза ним не утискав».

Читати ще: Цеховий Луцьк: європейський вимір міста ХVI століття

Випадок добровільного розв’язання суперечки поміж ремісниками одного цеху трапився і 23 березня 1639 року. Позивачем у справі виступав шевський цехмістр Матвій. Позваним був Іван Олексійович Саф’янник. Очільник цеху звинувачував свого майстра у несплаті до цехової скриньки братського податку. Ремісник не виконав своїх безпосередніх обов’язків перед корпорацією. Тому цехмістр у якості невиплачених грошей вважав за доцільне відібрати в дружини позваного «боти золоті». Цим взуттям вона торгувала на Ринку в Луцьку.Чоботар, 1535 рік

У результаті маґістратський суд в особах райці та лентвійта Яна Гепнера, бурмистра Андрія Сезеновича та райці Павла Антоновича визнав дії цехмістра справедливими і зобов’язав Івана Олексійовича та його дружину попросити вибачення у пана-цехмайстра.Олександр Дишко. Площа Ринок у Луцьку XVI – XVIII століття, 2017

Траплялися випадки, коли ремісник повставав проти цехової братії. 22 грудня 1638 року на своїх колег шевського цеху скаржився луцький міщанин Карп Швець. Причиною звернення до міського суду став несправедливий арешт міщанина з Несухоїж Володимирського повіту Романа Ковановича.Шевське приладдя з Ринкової площі у Луцьку

Так само було й на Різдво 1639 року, коли швець Карп Кілт перед урядом позивав на свого братчика Омеляна Сажка. Останній, за словами актора (позивача), безпідставно образив його гідність у присутності інших шевців.Дитячий черевичок з Луцька. Імовірно, ХVI – ХVII століть. Фото – Волинський краєзнавчий музей

Тож взаємини поміж ремісниками одного цеху не завжди були злагодженими і мали суперечливий, подекуди достатньо конфліктний характер. Відчуття духу корпоративності серед представників луцької ремісничої братії було достатньо сильним. Підтвердженням тому слугують справи Яцка Калішовича та Івана Саф’янника. Маґістрат в ухваленні вердиктів щодо ремісничих справ дбав, аби такі випадки не набували ситемності й ніхто нікому не чинив шкод ні в цеху, ні поза ним.

Оксана ШТАНЬКО

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---