USD 27.9 28.1
  • USD 27.9 28.1
  • EUR 32.2 32.35
  • PLN 7.4 7.52

«Сьогодні скорбить вся Волинь»: Луцьк попрощався з загиблим Героєм

Сотні лучан прийшли, аби провести в останню путь загиблого чотири роки тому в Іловайському котлі волинянина Юрія Лавренчука, який брав участь в антитерористичній операції у складі 51 окремої механізованої бригади.

Прощання з героєм відбулося у центрі міста 18 вересня.

Юрій Лавренчук під час 1-ої хвилі часткової мобілізації був призваний на військову службу до складу 51 ОМБр. Волинянин брав безпосередню участь у зоні проведення антитерористичної операції. З серпня 2014 року Юрій Лавренчук не виходив на зв’язок із рідними. Відповідно до інформації штабу Антитерористичного центру, при Службі безпеки України значився, як зниклий безвісти в обліку військовослужбовців та цивільних осіб.

Нещодавно у результаті перевірки ДНК встановили особу загиблого на сході бійця-лучанина, тож до виконкому звернулася дружина військовослужбовця Лілія Лавренчук, аби Юрія Лавренчука перепоховали на міському кладовищі у селі Гаразджа. На Волині героя зустрічали близько 6:00 на Цуманському посту, звідки траурний кортеж вирушив до села Старосілля, що у Маневицькому районі, звідки воїн родом. У зв’язку із похороном військовослужбовця сьогодні у Луцьку оголосили День жалоби, тож на знак скорботи на адміністративних приміщеннях міської ради, підприємствах, установах, організаціях державної, комунальної та інших форм власності на території міста приспустили Державний Прапор України з чорною стрічкою.

На Театральний майдан тіло Героя привезли траурною процесією близько 12:00, куди провести його в останню дорогу прийшли політики, громадські діячі, волонтери "Серце патріота", "Автомайдану" та просто пересічні лучани. Присутніми також були побратими та родичі загиблого.
Першим слово взяв виконувач повноважень міського голови Григорій Пустовіт, який розповів, що донедавна ми вважали Юрія Лавренчука зниклим безвісти.

«Його родина до останнього сподівалася, що він живий, але кілька днів тому дружина Юрія отримала документ про ідентифікацію особи, який підтвердив його загибель. Юрій Лавренчук був призваний на військову службу у 2014 році, в час, коли наші хлопці опинилися у самому пеклі війни. Востаннє він вийшов на зв’язок у серпні 2014 року, з тих пір його подальша доля була невідомою. Родичі, волонтери, військовослужбовці розшукували Юрія. Адже жевріла надія знайти його живим. Як з’ясувалося тіло Героя Юрія Лавренчука було захоронено в листопаді 2015 році у Бахмутському районі Донецької області на кладовищі села Парасковіївка. Родина втратила чоловіка, сина, батька. Колеги, друзі, побратими, усі лучани втратили Героя, захисника України», - зазначив Григорій Пустовіт та закликав вшанувати його хвилиною мовчання.
Своєю чергою, бойовий побратим Героя Михайло Оліферчук пригадав, що разом з Юрієм у кількості 17 чоловік другого батальйону вони проходили на сході пекельну справу: спочатку перебували в Луганській області на блокпості, а пізніше їх перекинули під Іловайськ в село Многопілля.

«Ніхто не думав, що російській війська ввійдуть на територію України та створять Іловайський котел. Всі думали, що наші політики домовилися за відкриту дорогу, але тим самим вони створили смертельний коридор для наших бійців. Ми глибоко сумуємо з приводу смерті Юри – він був хорошим, сміливим, добрим хлопцем, завжди допомагав. Я вже думав, що про покійників погано не говорять, але Юра був такою людино, що навіть, якщо і хотілося сказати щось погане, то цього не можна було знайти», - висловив свої співчуття побратим Юрія.
Опісля цього священики на чолі з митрополитом Луцьким та Волинським Михаїлом відслужили панахиду.

«Сьогодні скорбить вся Волинь, тому що ми проводжаємо на місце спочинку на своїй батьківщині тіло віднайденого Героя. Війна не передбачає радісних подій та радісних звісток, адже війна – це велика трагедія та біда. В війні є лише одна приємна звістка – коли ми говримо: «Перемога! Закінчилася війна». Але поки наступить перемога, велика кількість воїнів та мирних жителів втрачають своїх близьких, рідних знайомих. Але у війні ми не втрачаємо гідності, совісті, ми загартовуємося, щоб розуміти глибинне слово «батьківщина». Наш Герой пішов захищати землю своїх батьків, і називає він цю землю Україна», - зауважив Михаїл.

Також митрополит наголосив, що Росія підступно напала на нашу Батьківщину, говорячи, що в нас одна релігія, культура та історія, однак він не розуміє, чому росіяни вбивають православних та чому забирають нашу землю, тож він закликав, аби російське зло не знищило нас, адже для цього Юрій поклав своє життя.
Потому слово попросив ще один побратим полеглого Героя Віталій. Він сказав, що дуже важко ховати побратимів, з якими разом служили, та зізнався, що разом з Юрієм писав вірші, тож один з них він прочитав:

«Іде війна, і гинуть діти –

батьківські доньки і сини,


Ми замерзаємо в окопах, ми ждемо теплої весни.

Та чи прийде вона – не знаю, чи вийде тепле сонце із-за хмар.

Щодня надії ми плекаєм про той прекрасний теплий стан,

І враз роздався крик комбата: «До бою лізуть вороги».

І тут загули грім гармат, все засвистіло навкруги,

Кричали хлопці, було страшно, все скінчилося назавжди,

На тебе повзуть танки, б’ють гармати,

А в нас в руках убогі автомати.

Скінчилась ніч в бою, і всі ми стали собиратись.

Хтось там кричав: «Боцман, ти де?»

А хтось кричав: «Сюди, пірати».

Не всі почули ті слова: «Ура! Ми вмієм бій задати!»

Не всі побачили той день, який заставив нас страждати,

Бо є найтякше в цій війні – усіх цих братиків ховати.

А що батькам сказати, що? Що син не вмів ваш воювати?

Ні! Це влада в нас така – навчилась дітьми прикриватись.

Ми всі не знали запах, вкус війни, але пішли країну захищати.

Скзати хочеться одне: «Усім батькам низький уклін, а хлопцям всім із миром спочивати».
У гурті були чутні схлипи, присутні просто не могли стримати сліз, почувши цей вірш.

Виконавши Державний Гімн України, домовину з тілом Героя провезли проспектом Волі. Віддаючи шану герою, перехожі плакали та ставали на коліна. Від гімназії №4 траурна процесія вирушила до міського кладовища у селі Гаразджа, де Юрія Лавренчука перепоховають на Алеї почесних поховань.
Загрузка...
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.