У Мексиці шахтарі натрапили на печеру з кристалами розміром з автобус

Під пустелею Чіуауа в Мексиці, на глибині майже 300 метрів, шахтарі натрапили на печеру з гігантськими кристалами гіпсу. Їхня довжина сягає 11 метрів, а формувалися вони сотні тисяч років.



Про це повідомляє УНІАН з посиланням на Space Daily.

На глибині майже 300 метрів під поверхнею пустелі Чіуауа в Мексиці шахтарі прокладали новий тунель у пошуках покладів руди на шахті Naica, де видобувають свинець, цинк і срібло. У квітні 2000 року вони пробили тверду породу й натрапили на порожнину, заповнену гігантськими кристалами.

Печера була заповнена напівпрозорими кристалами гіпсу, деякі з яких нагадували стовбури дерев.

Найдовші сягали 11 метрів – більше, ніж довжина міського автобуса. Найбільший документований кристал має довжину 11,4 метра і близько 1 метра завтовшки.Печера має підковоподібну форму та сягає приблизно 109 метрів завдовжки.

Як утворилися гігантські кристали

Гіпс – поширений мінерал, що є сульфатом кальцію з водою у своїй структурі. Унікальність печери полягає не в його складі, а в розмірах кристалів.

Дослідники на чолі з Хуаном Мануелем Гарсіа-Руїсом з Університету Гранади встановили, що кристали росли у воді з низькою солоністю за температури близько 54 °C. Це лише на кілька градусів нижче межі, за якої стабільною формою сульфату кальцію є ангідрит, а не гіпс.

За таких умов ангідрит дуже повільно розчинявся й осідав у вигляді гіпсу, живлячи вже наявні кристали, а не утворюючи нові. Цей процес тривав сотні тисяч років, що дозволило кристалам вирости до таких розмірів.

Кристали росли надзвичайно повільно

У 2011 році Олександр Ван Дрісше та його колеги визначили швидкість росту кристалів за допомогою інтерферометрії. Виявилося, що вони збільшувалися приблизно на товщину людської волосини за 100 років. Щоб кристал досяг 1 метра завтовшки, потрібно близько мільйона років.

Чому печера стала доступною для людей

Побачити печеру вдалося лише завдяки роботі шахти. Під час видобутку компанія Peñoles відкачувала ґрунтові води з гори, через що рівень води знизився, а печера у 1975 році осушилася. Люди потрапили до неї лише через 25 років, коли новий тунель пробив стіну.

Усередині температура повітря наближається до 50°C, а вологість перевищує 90%. За таких умов піт не випаровується, тому організм не може нормально охолоджуватися. Дослідники працювали в жилетах із льодом і могли перебувати там лише близько 30 хвилин.

Чи є життя всередині кристалів

У кристалах збереглися крихітні бульбашки води, з якої вони утворилися. Дослідники виявили термофільні мікроорганізми в гарячому водоносному горизонті, що живить шахту, і припустили, що подібні організми могли потрапити всередину кристалів.

У 2017 році Пенелопа Бостон повідомила про вирощування близько 40 штамів мікроорганізмів із включень у кристалах. За її словами, вони могли перебувати в стані спокою від 10 000 до 50 000 років і генетично відрізнялися від відомих організмів.

Однак ці результати досі не опубліковані в рецензованому науковому журналі. Інші дослідники також ставили під сумнів можливість виживання мікроорганізмів протягом такого тривалого часу та зазначали, що під час буріння всередину могла потрапити поверхнева мікрофлора.



Читати ще: У печері в Туреччині виявили знахідки віком 86 000 років: про що вони свідчать

Чи затопило печеру знову

У січні 2015 року ґрунтові води піднялися у значній частині шахти. Дев'ять місяців відкачування не дали змоги повернути рівень води до попереднього, тому 13 жовтня компанія Peñoles безстроково призупинила роботи на Naica.

Що саме сталося з Печерою кристалів після цього, достеменно невідомо. Дослідники не підтвердили, чи була вона знову затоплена.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---