У музеї на Волині зберігається ніж Лесі Українки для розрізування паперу

У Колодяжненському літературно-меморіальному музеї зберігається ніж зі слонової кістки, яким Леся Українка розрізала папір. Його письменниці подарувала подруга Марія Биковська.
Про це повідомляють у музеї «Садиба Косачів» у Колодяжному.
Марія Биковська (в одруженні Бєляєва) – подруга письменниці з ранніх літ, її ровесниця, яку вона називала Манею. Їхні батьки – земляки, родом з Чернігівщини, разом вчилися на юридичному факультеті Київського університету, а згодом сім‘ ями проживали по сусідству у Луцьку. У дорослому віці Марія вчителювала в с. Піддубці, Луцького повіту. Певний період проживала на Далекому Сході.
У 1904 році подруги зустрілися у Тифлісі. Ця зустіч стала розрадою для душі Лесі Українки, яка на той час важко переживала втрату старшого брата Михайла. Ймовірно, саме тоді було подаровано ніж зі слонової кістки, привезений з Китаю.
Читати ще: Податки для неодружених: у музеї на Волині експонують документи часів СРСР
Ця річ, інкрустована зображенням рослинного орнаменту напівдорогим камінням у вигляді квітучої піонії, над якою в’ється метелик. За китайським повір’ям, він символізував власниці те, що вона не є самотньою. Саме в цей час Леся Українка знаходилась у стосунках з Климентом Квіткою.
Шлях експонату до музею був довгим та складним. Під час вимушеної еміграції представників славетного роду ця реліквія потрапила за кордон.
У 1989 році український літературознавець, директор Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАН України Микола Жулинський, під час наукового відрядження до США, відвідав доньку Ізидори Косач-Борисової Ольгу Сергіїв у м. Піскатавей та повернувся зі значною частиною реліквій родини Драгоманових-Косачів (серед яких і ніж) на Батьківщину, які уже в листопаді 1989 р. експонувались в Музеї Лесі Українки Луцького педагогічного інституту на виставці «Повернення... Леся Українка та її родина в унікальному зібранні фотооригіналів другої пол. ХІХ – поч. ХХ ст., подарованому Ольгою Сергіїв із США».
13 травня 1991 р. завідувач відділу рукописів та текстології Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України Сергій Гальченко за актом здійснив передачу експонату до Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки, де він зайняв гідне місце в літературній експозиції.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це повідомляють у музеї «Садиба Косачів» у Колодяжному.
Марія Биковська (в одруженні Бєляєва) – подруга письменниці з ранніх літ, її ровесниця, яку вона називала Манею. Їхні батьки – земляки, родом з Чернігівщини, разом вчилися на юридичному факультеті Київського університету, а згодом сім‘ ями проживали по сусідству у Луцьку. У дорослому віці Марія вчителювала в с. Піддубці, Луцького повіту. Певний період проживала на Далекому Сході.
У 1904 році подруги зустрілися у Тифлісі. Ця зустіч стала розрадою для душі Лесі Українки, яка на той час важко переживала втрату старшого брата Михайла. Ймовірно, саме тоді було подаровано ніж зі слонової кістки, привезений з Китаю.
Читати ще: Податки для неодружених: у музеї на Волині експонують документи часів СРСР
Ця річ, інкрустована зображенням рослинного орнаменту напівдорогим камінням у вигляді квітучої піонії, над якою в’ється метелик. За китайським повір’ям, він символізував власниці те, що вона не є самотньою. Саме в цей час Леся Українка знаходилась у стосунках з Климентом Квіткою.
Шлях експонату до музею був довгим та складним. Під час вимушеної еміграції представників славетного роду ця реліквія потрапила за кордон.
У 1989 році український літературознавець, директор Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАН України Микола Жулинський, під час наукового відрядження до США, відвідав доньку Ізидори Косач-Борисової Ольгу Сергіїв у м. Піскатавей та повернувся зі значною частиною реліквій родини Драгоманових-Косачів (серед яких і ніж) на Батьківщину, які уже в листопаді 1989 р. експонувались в Музеї Лесі Українки Луцького педагогічного інституту на виставці «Повернення... Леся Українка та її родина в унікальному зібранні фотооригіналів другої пол. ХІХ – поч. ХХ ст., подарованому Ольгою Сергіїв із США».
13 травня 1991 р. завідувач відділу рукописів та текстології Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України Сергій Гальченко за актом здійснив передачу експонату до Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки, де він зайняв гідне місце в літературній експозиції.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Коментарів: 1

Василь
Показати IP
22 Лютого 2025 10:19
Вона ним різала ковбасу я сам бачив
В Україні теплішає втричі швидше, ніж у світі
Сьогодні 00:16
Сьогодні 00:16
17 березня: свята, події, факти. День мобілізаційного працівника та відкриття Філіппін
Сьогодні 00:00

Сьогодні 00:00
Водія, який збив пішохода на Ковельській у Луцьку, оштрафували на 850 гривень
16 Березня 2025 23:40

16 Березня 2025 23:40
ФАП у волинському селі продають за 450 тисяч. Фото
16 Березня 2025 23:12

16 Березня 2025 23:12
У Трампа озвучили два плани для України
16 Березня 2025 22:43
16 Березня 2025 22:43
Волинянин, який плюнув у поліцейського та облаяв його, отримав 51 гривню штрафу
16 Березня 2025 22:15

16 Березня 2025 22:15
У Ковелі за ніч патрульні спіймали двох п’яних водіїв
16 Березня 2025 21:46
16 Березня 2025 21:46
«Червоні лінії» України: The Independent дізналося, на які поступки не піде Київ заради миру
16 Березня 2025 21:17
16 Березня 2025 21:17
Інформував, де їздять працівники ТЦК: волинянина ледь не ув'язнили на п’ять років
16 Березня 2025 20:48

16 Березня 2025 20:48
На Волині під час пожежі загинули пенсіонерка та її син
16 Березня 2025 20:19
16 Березня 2025 20:19
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.