У мистецьких школах Луцька проводять заняття для дітей-переселенців

Для внутрішньо переміщених осіб важливими є не лише житло, їжа, гуманітарна допомога, а й можливість відволіктися від війни. У Луцькій громаді активно діють арт-центри. Здебільшого вони працюють у приміщеннях мистецьких шкіл, а їхні двері відчинені і для дітей та дорослих з інших міст України, і для лучан.

Про це йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».

Восьмирічна Аліса Димуша з Харкова вже пережила чимало: вибухи снарядів, відсутність світла та води. Нині дівчинка з батьками мешкає в Луцьку, а її хоббі – гра на музичних інструментах – потроху повертає її до нормального життя.

«Ці заняття мені дуже подобаються. Тут я можу висловити себе, весь накопичений гнів, усе, що мені не подобається, я візьму й отак зіграю або скажу», – говорить дівчинка.

Арт-терапія допомагає хоч трохи забути про пережите. Разом із дітками-переселенцями такі заняття в одній із музичних шкіл можуть відвідувати і маленькі лучани. Діти грають на музичних інструментах, малюють, створюють найрізноманітніші вироби своїми руками і, звичайно, співають патріотичні пісні.Директорка Луцької музичної школи № 1 імені Фридерика Шопена Ольга Чуріна розповідає: «В березні департамент культури запропонував відкрити на базі школи арт-терапевтичний центр… Усі дітки – різних вікових категорій. Вони роблять дихальні вправи, руханку, займаються гімнастикою, співають, вивчають нові пісні, граються… У нас є локація «Образотворче мистецтво», де нам допомагають викладачі школи № 1. Тут працює психолог з цієї школи».

Фортепіано, ударні, гітара – кожен може обрати музичний інструмент собі до смаку. У музичній школі займаються теж дорослі, наприклад, студенти мистецьких спеціальностей, які виїхали з міст України, де нині тривають активні воєнні дії.

Читати ще: У Луцьку влаштували «День гостя» для вимушених переселенців

Соломія Гаврилюк уже три роки живе та навчається в Одесі, але зараз – в Луцьку. Дівчина не припиняє займатися музикою. Про дорогу з Одеси згадує з жахом: «Це була дуже складна дорога. Ми застали і вибухи, і відсутність бензину, і перебої зі зв’язком. Ми не виходили на зв’язок сім годин, батьки вже думали, що їхньої дитини немає. Це було дуже страшно… Навчання продовжили дистанційно. Куди приходити? В мою альма-матер – музичну школу № 1».

Олександра Хоруженко працювала заступником директора музичної школи в Маріуполі. Їй боляче усвідомлювати, що нині через російських окупантів рідне місто вже майже зруйновано. Але Олександра хоче повернутися додому після перемоги й допомагати все відбудовувати. Поки ж радіє можливості грати на інструментах і долучатися до роботи арт-центру.

«Ніщо так не сприяє рефлексії як творчість, як заняття музикою, образотворчим мистецтвом. Тому відкриття арт-центру дуже допомагатиме людям, які стикнулися з такими проблемами – найбільшими проблемами у їхньому житті. Це допомагає позбуватися стресу», – говорить вона.

Луцький міський голова Ігор Поліщук зазначає: у громаді – багато місць, де переселенці можуть поринути в мистецтво і хоч трохи відволіктися від трагічних спогадів.

«Ми трошки перепрофілювали наші заклади культури, школи естетичного виховання на арт-терапію для переселенців. Звісно, робимо акцент на дітей, тому що дорослі не завжди можуть витримати те, що відбувалося в окупованих містах, а на дитячий емоційний стан це впливає ще більш кардинально. Тож застосовуємо різні види арт-терапії», – говорить мер.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---