USD 28.20 28.32
  • USD 28.20 28.32
  • EUR 32.70 32.94
  • PLN 7.15 7.25

«У політиці – як і в шоубізнесі: що гірше, то краще», – Дмитро Гершензон з легендарного дуету «Світязь»

Легенда української естради, учасник дуету «Світязь», музикант, аранжувальник Дмитро Гершензон, який нині живе й працює в Ізраїлі, в ефірі програми «Культура і політика» телеканалу «Аверс» із притаманним йому гумором розмірковував про музику, артистів у політиці, сучасні тенденції в музичному мистецтві, проблеми, з якими зіштовхуються артисти в нинішніх реаліях, а також про те, чи доцільно нині давати артистам звання народних і заслужених.

Ви були причетні до народження не однієї радіостанції, зокрема й на Волині. Є що згадати, чи не так?

Я навіть пам’ятаю, як писав позивні на тему «Волинь моя». Тоді шеф Волинського радіо пан Святослав Пирожко зайшов, послухав і питає: «Що за звук?», а хлопці йому відповідають: «Це арфа». Він схвально кивнув. Нині покійний Юрій Кириловський розповідав, що відтоді щоразу, як вони щось записували, Пирожко заходив, слухав, а в кінці казав: «Сюди ще обов’язково треба арфу».

Готуючись до ефіру, я переглянув ювілейний концерт дуету «Світязь» 2013 року. Це чотири частини майже по годині. Намагався знайти ще такий рекордний за тривалістю концерт, та навіть Джо Кокер і Пол Маккартні не дотягують. А якщо серйозно, то чимало глядачів переймаються, чи побачать ще колись виступ славнозвісного дуету «Світязь».

Ну, цей концерт був присвячений 25-річчю дуету. Я думаю, що якраз на золоте весілля, на 50-річчя ми щось таке влаштуємо. Якщо серйозно, то концерт тривав п’ять годин. Ясна річ, що з урахуванням антракту ми планували десь на дві з половиною години. І просто не чекали, що буде така шалена кількість оплесків, квітів. І вже під кінець відсотків 20 глядачів поїхали, бо це ж Київ, люди поспішали на метро.

Був ще один величезний концерт в Палаці «Україна» на початку 2000-х років. Аби підкреслити, що працюєте без фонограми, ви поставили на сцені манекенів.

Річ у тім, що між артистами людей, яких беруть просто постояти на сцені, так і називають – манекенами. От і народилася така думка. Я пригадую, тодішній шеф «Кроликів» Євген Перебийніс назвав це концертом невиправданих надій. Тож до концерту в 2013 році ми поставилися зовсім по-іншому. Майже два місяці сиділи по репетиційних базах з музикантами найвищого рівня.

Читати ще: «Якщо не вкладати гроші в культуру, не розвивати її, то навіщо нам країна?» – громадський діяч з Луцька

Окрема частина вашої творчості – це музичні пародії. На кого зараз ви писали б пародію, якби довелося це робити?

Не маючи зовсім ніякого бажання когось принижувати чи нетолерантно ставитися до колег, скажу відверто, що ми давно, ще коли починали це робити, як самі казали, показувати язики, зрозуміли, що важко зробити пародію на те, що само по собі пародійне, або ж на щось високе. От, наприклад, хай скільки ми намагалися зробити пародію на Василя Зінкевича, нічого не виходило, бо за великим рахунком, там нема до чого причепитися. А сьогодні… Я веду програму на ізраїльському радіо, то мені доводиться дуже багато матеріалу переслуховувати. От у мене є програма, яка йде раз на тиждень, дуже приємно, що її слухає багато українців. Я переслуховую дуже багато української інформації. Є дуже талановиті виконавці, неперевершені. Але пародію можна робити на ту пісню або того виконавця, які сильно розкручені. Якщо ми робили пародію на Михайла Поплавського, то не треба було перед тим розповідати, хто він.

Мабуть, на радіо багато не заробиш. Гершензон і Говорадло колись отримали якесь суттєве роялті?

Анатолій Говорадло, він же автор всіх пісень, які ми виконували, мені здається, напевно, небагато, але отримує. Досі крутять такі пісні, як «Ні, я не ту кохав», «Дорогі мої батьки». Одного разу ми отримали більш-менш непогані як для нас гроші за використання пісні «Ні, я не ту кохав» у якомусь фільмі, де грав нинішній президент України. А щодо роялті, то мене як аранжувальника в Україні взагалі не існує.

Років 15 тому я прийшов у Києві в агентство з авторських прав і запитав, чи можна розраховувати на якесь роялті від творів українських зірок, на які я зробив аранжування. Мені сказали, що розраховувати можна, а от отримати – навряд чи. Тому що треба домовитися з виконавцем, і якщо він не проти, то з його роялті мені буде якийсь відсоток. Одне слово, якщо один раз виконавець розрахувався з аранжувальником – на цьому все. Хоча це трошечки несправедливо. Кожен виконавець розуміє, що написати мотивчик – це одне, а зробити з нього апофеоз – це вже справа аранжувальника. Отаке наше єврейське щастя.
Як зараз ви творите аранжування? Адже раніше до вас на студію потрапляли, як у храм, де творилися музичні дива, люди стояли в черзі і з благоговінням чекали, коли ж ви доторкнетеся до їхнього доробку. Тепер є така практика, коли показують щось і кажуть, що хочуть подібне. Чи я помиляюся?

За великим рахунком, і раніше досить часто був так званий референс. Свого часу я був досить популярний як аранжувальник, тому й замовляли не як у когось, а як у мене. Але минув час. Я завжди казав, що естрада, поп-музика – це справа молодих. Ясна річ, проблема в тому, що ніхто не має такої інституції в Україні, де передають досвід. Бо якби я, наприклад, набрав курс молодих аранжувальників, то крім того, що вони сьогодні знають новітні технології, якби передати трохи досвіду, то їм було б легше. З іншого боку, на жаль, молодь привчають, що це все дуже просто.

Щодо моєї роботи, то вона продовжується. Просто з роками і музика, і вино, і коньяк мають бути більш коштовними. Не можу сказати, що мої послуги стали набагато дорожчими, навіть трошечки скоротилися. Але не тому, що коштовність впала, просто час сьогодні такий. У виконавців в Україні фактично немає роботи, концертів. Раніше виконавець міг замовити аранжування, і хай скільки воно коштувало б, навіть не відчув би цього. Сьогодні це пов’язано і з політичною, і з воєнною ситуацією, ще й додався коронавірус.

Артистам часто закидають продажність. Зрештою, чим артист ще може заробити?

Щодо агітації під час виборчих перегонів, то ми завжди з гордістю казали, що із тих, за кого ми агітували, ніхто не пройшов, окрім Михайла Поплавського. Напевно, тому, що в політиці – як і в шоубізнесі: що гірше, то краще. Ми його висміювали, він завжди нас ставив на кінець концерту і завжди виходив разом з нами. Він розумів, чим брати свій електорат.

Коли до нас телефонували перед виборами, а це траплялося не так і часто, бо не такі ми вже зірки, ми казали, що можемо їздити за будь-кого, єдине табу – комуністична партія. А ще ми можемо співати, веселити, але не будемо казати: голосуйте за Васю Пупкіна чи ще когось.

Ви заслужені артисти України. Як ставитеся до цих звань? Це насправді важливо для артистів?

Я заслужений артист з 1996 року. І це настільки смішно! Мало того, коли я приїжджав до друзів в Ізраїль, вони завжди представляли мене як заслуженого артиста України, отакий совковий менталітет. А мені соромно! На великих концертах я казав конферансьє, який питав, як мене оголосити, щоб казав що завгодно, тільки не заслужений. На тому концерті – ще 50 заслужених артистів, причому я їх бачу вперше в житті. Мало того, зараз придумали ще звання заслуженого артиста естрадного мистецтва. Мені здається, що воно навіть не через Міністерство культури йде, а якесь приватне. Воно ж нічого не дає. Ми завжди як казали: неважливо, як ти виходиш на сцену, як тебе зустрічають, головне, щоб в кінці ти не йшов під стукіт своїх копит. Коли артист іде зі сцени, мають бути овації. Оце звання.

Розумію, звідки це пішло. У часи Радянського Союзу керували військові, у яких були звання. Ясна річ, що й артисти хотіли мати звання. От і придумали народних, заслужених. Мені це смішно. Я завжди у спілкуванні на цю тему кажу, що можу на три місяці безплатно дати поносити моє звання. А загалом, це анахронізм. Хай вже буде в тих, у кого є, якщо людям так важливо. Особливо народні хвилюються, що можуть звання забрати. Хай уже носять, але нових не треба.

Читати ще: Лідер гурту «ФлайzZzа»: «Шукаєш в інтернеті українського виконавця, а після нього – 50 пропозицій російського шлаку»

Буквально нещодавно на місцевому рівні розглядали питання про включення списком окремих виконавців, серед яких В’ячеслав Хурсенко, Анатолій Говорадло, Дмитро Гершензон, Олександр Положинський, до когорти почесних громадян міста, але щось пішло не так, ви не пройшли.

Я бачив повідомлення про це в одному з видань і написав, але чомусь це не пройшло, можливо, там треба було реєструватися, то зараз скажу. Це продовження всяких народних. У що це виливається? У совку, яким, на жаль, залишаються пострадянські країни й Україна зокрема, з таким званням людина росте в своїх очах. Уявляє, як ітиме колишньою Радянською і її всі розриватимуть, бо ж то почесний громадянин Луцька. Це смішно. Якщо й давати таке звання, то людині, яка вже пішла з цього світу. От Слава Хурсенко – це так, я розумію. Або Борис Клімчук. До речі, ми з ним говорили про те, щоб у якомусь сквері поставити бюст Хурсенка. Я впевнений, що біля нього завжди були б квіти, бо багато людей шанують Славу. Він прославляв Волинь по всій Україні.

Ну, дали б мені те звання. Та я й так почесний громадянин Луцька, досі люблю це місто і завжди, коли приїжджав, почувався вдома. Я знаю багатьох людей тут, і коли ми спілкуємося, відчуваю повагу. Оце і є почесний громадянин. А так давати звання, ще й скопом – я цього не розумію.

Коли ми побачимо вас на сцені?

Ну, я не думаю, що це таке вже гарне видовище сьогодні. На жаль, ми не молодіємо. Але стаємо розумнішими. Напевно, якщо це й буде, то вже така значна подія! Але у кожного може бути якийсь сольний проєкт. До речі, це буде цікаво, коли я з сольним проєктом приїду в Луцьк. Треба подумати.

Що побажаєте українським виконавцям? Вони зможуть розбагатіти за рахунок музики?

Розбагатіти? Ні, не зможуть. За рахунок музики можна тільки отримати гарний настрій і зробити його іншим людям. За рахунок музики не можна розбагатіти в країні, де стільки людей не можуть прожити за рахунок інших професій. Хай як образливо для музикантів, але музика – це обслуга. Поки що люди не можуть оплатити ці послуги так, щоб музикант розбагатів. Жити, щоб не померти, можна. Ми самі собі платимо своєю творчістю. Тракторист не може отримати таке задоволення від своєї роботи, як музикант.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Реклама
Loading...
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.