Українські підлітки мають початковий рівень фінансової грамотності. Дослідження
.jpeg)
Знання українських підлітків із фінансової грамотності відповідають початковому рівню. При цьому більшість школярів підтримують впровадження у школах предмета «Підприємництво та фінансова грамотність».
Про це свідчать результати дослідження, яке провели Національний банк України та громадська організація Junior Achievement Ukraine, пише Українська правда.Життя.
Як українські школярі впоралися із завданнями?
Тестування показало, що середній рівень правильних відповідей на завдання серед учнів десятих класів становить 46,6%. Цей показник відповідає початковому рівню – 3 балам за 12-бальною шкалою оцінювання.
Найкращі результати підлітки продемонстрували в групі запитань «Ризики та винагороди», де середній показник правильних відповідей був 51,8%.
Дещо гірше школярам вдалося вирішити завдання категорій «Гроші та транзакції», де вони набрали 42,4% правильних відповідей, а також «Планування й управління фінансами» – 40,8%. Більшість учасників дослідження (77,4%) дали правильну відповідь на питання, в якому школярів просили обрати пораду для людини, яка отримала повідомлення з проханням перейти за посиланням.
Натомість лише 10,4% десятикласників вдалося правильно відповісти на питання щодо військових облігацій.
Читати ще: Меми, календарі та інфографіка: як у Луцьку молодь навчалася фінансовій грамотності. Фото
Найгірше учасники дослідження впоралися із питаннями групи «Фінансовий ландшафт», за які набрали 11,1% правильних відповідей.
Жоден учасник дослідження не відповів правильно на всі запитання опитування.Які фактори знань могли вплинути на результати?
Стать
Автори роботи зауважують, що дещо краще із завданнями впоралися дівчата, показники яких на 1,8% вищі за результати хлопців (45,6%).
Місце проживання
Відмінності в показниках також були серед школярів із міста (48% правильних відповідей) та села (40%).
Результати за областями засвідчили, що найкраще із питаннями впоралися школярі Дніпропетровської області, які набрали 57,4% правильних відповідей, а найгірше – Кіровоградщини, які правильно вирішили в середньому 37,4% завдань.
Фінансове становище сім’ї
Автори роботи виявили зв’язок між добробутом родини та результатами тестування. Частіше правильні відповіді давали підлітки, які визначили матеріальне становище своєї родини як «вистачає на харчування, одяг, взуття та інші покупки» (50%) та «вистачає на харчування, одяг, взуття та дорогі покупки» (49,7%).
Натомість найменший відсоток правильних відповідей (33,2%) отримали школярі, які описали становище своєї сім’ї як «не вистачає грошей навіть на їжу».
Досвід фінансової грамотності
Дослідники дійшли висновку, що на рівень фінансової грамотності українських дітей позитивно впливає досвід користування:
- банківським застосунком;
- банківською карткою (батьків або власною);
- оплати покупок онлайн;
- комунальних платежів в інтернеті.
Також на рівень обізнаності впливають практики фінансової грамотності, як-от планування витрат, ведення бюджету, заощадження та фінансові цілі.
Крім того, тестування засвідчило, що показники правильних відповідей вищі в тих підлітків, які спілкуються на тему фінансів з батьками чи однолітками (від 1 до 2 разів на тиждень).Більшість опитаних (77,6%) вважають, що в школах необхідно вивчати фінансову грамотність як окремий предмет.
«Фінансова грамотність українських підлітків перебуває на критично низькому рівні. Шкільний курс «Підприємництво і фінансова грамотність» має потенціал суттєво змінити ситуацію.
Однак не менш важливу роль відіграють батьки – це підтвердило не тільки наше дослідження, а й PISA з фінансової грамотності, яке провели в країнах-учасницях», – прокоментувала результати дослідження директорка Департаменту комунікацій Національного банку Юлія Євтушенко.
Як проводили дослідження?
Дослідження проводили фахівці Українського інституту соціальних досліджень імені О. Яременка у квітні 2024 року. Вибірку учасників аналізу формували працівники Державного наукової установи «Інститут освітньої аналітики».
У ході роботи спеціалісти протестували понад 3 тисячі учнів віком від 14 до 17 років із 19 областей України та міста Києва.
Дослідження проводили методом самостійного заповнення опитувальника за місцем навчання. Школярам пропонували виконати 21 кейсове завдання за типом Програми міжнародного оцінювання (PISA). Також учасники аналізу відповіли на 20 запитань анкети, аби надати краще розуміння факторам їхніх знань.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це свідчать результати дослідження, яке провели Національний банк України та громадська організація Junior Achievement Ukraine, пише Українська правда.Життя.
Як українські школярі впоралися із завданнями?
Тестування показало, що середній рівень правильних відповідей на завдання серед учнів десятих класів становить 46,6%. Цей показник відповідає початковому рівню – 3 балам за 12-бальною шкалою оцінювання.
Найкращі результати підлітки продемонстрували в групі запитань «Ризики та винагороди», де середній показник правильних відповідей був 51,8%.
Дещо гірше школярам вдалося вирішити завдання категорій «Гроші та транзакції», де вони набрали 42,4% правильних відповідей, а також «Планування й управління фінансами» – 40,8%. Більшість учасників дослідження (77,4%) дали правильну відповідь на питання, в якому школярів просили обрати пораду для людини, яка отримала повідомлення з проханням перейти за посиланням.
Натомість лише 10,4% десятикласників вдалося правильно відповісти на питання щодо військових облігацій.
Читати ще: Меми, календарі та інфографіка: як у Луцьку молодь навчалася фінансовій грамотності. Фото
Найгірше учасники дослідження впоралися із питаннями групи «Фінансовий ландшафт», за які набрали 11,1% правильних відповідей.
Жоден учасник дослідження не відповів правильно на всі запитання опитування.Які фактори знань могли вплинути на результати?
Стать
Автори роботи зауважують, що дещо краще із завданнями впоралися дівчата, показники яких на 1,8% вищі за результати хлопців (45,6%).
Місце проживання
Відмінності в показниках також були серед школярів із міста (48% правильних відповідей) та села (40%).
Результати за областями засвідчили, що найкраще із питаннями впоралися школярі Дніпропетровської області, які набрали 57,4% правильних відповідей, а найгірше – Кіровоградщини, які правильно вирішили в середньому 37,4% завдань.
Фінансове становище сім’ї
Автори роботи виявили зв’язок між добробутом родини та результатами тестування. Частіше правильні відповіді давали підлітки, які визначили матеріальне становище своєї родини як «вистачає на харчування, одяг, взуття та інші покупки» (50%) та «вистачає на харчування, одяг, взуття та дорогі покупки» (49,7%).
Натомість найменший відсоток правильних відповідей (33,2%) отримали школярі, які описали становище своєї сім’ї як «не вистачає грошей навіть на їжу».
Досвід фінансової грамотності
Дослідники дійшли висновку, що на рівень фінансової грамотності українських дітей позитивно впливає досвід користування:
- банківським застосунком;
- банківською карткою (батьків або власною);
- оплати покупок онлайн;
- комунальних платежів в інтернеті.
Також на рівень обізнаності впливають практики фінансової грамотності, як-от планування витрат, ведення бюджету, заощадження та фінансові цілі.
Крім того, тестування засвідчило, що показники правильних відповідей вищі в тих підлітків, які спілкуються на тему фінансів з батьками чи однолітками (від 1 до 2 разів на тиждень).Більшість опитаних (77,6%) вважають, що в школах необхідно вивчати фінансову грамотність як окремий предмет.
«Фінансова грамотність українських підлітків перебуває на критично низькому рівні. Шкільний курс «Підприємництво і фінансова грамотність» має потенціал суттєво змінити ситуацію.
Однак не менш важливу роль відіграють батьки – це підтвердило не тільки наше дослідження, а й PISA з фінансової грамотності, яке провели в країнах-учасницях», – прокоментувала результати дослідження директорка Департаменту комунікацій Національного банку Юлія Євтушенко.
Як проводили дослідження?
Дослідження проводили фахівці Українського інституту соціальних досліджень імені О. Яременка у квітні 2024 року. Вибірку учасників аналізу формували працівники Державного наукової установи «Інститут освітньої аналітики».
У ході роботи спеціалісти протестували понад 3 тисячі учнів віком від 14 до 17 років із 19 областей України та міста Києва.
Дослідження проводили методом самостійного заповнення опитувальника за місцем навчання. Школярам пропонували виконати 21 кейсове завдання за типом Програми міжнародного оцінювання (PISA). Також учасники аналізу відповіли на 20 запитань анкети, аби надати краще розуміння факторам їхніх знань.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Коментарів: 0
У Помпеях знайшли гробницю жриці богині родючості Церери: це перший доказ існування її культу в місті
Сьогодні 00:36
Сьогодні 00:36
Папа Римський звільнив кардинала, який підтримував аборти та використання контрацепції у шлюбі
21 Травня 2025 23:51
21 Травня 2025 23:51
Світ торік втратив рекордну кількість лісів через пожежі, спричинені зміною клімату
21 Травня 2025 23:33
21 Травня 2025 23:33
50 гектарів землі на Волині, за які не платив орендар, повернулися у власність держави
21 Травня 2025 23:14
21 Травня 2025 23:14
Зі сміттєвозами та кров'ю на воротах храму: у Хмельницькому протестували проти приїзду Онуфрія
21 Травня 2025 22:55
21 Травня 2025 22:55
Люди з інвалідністю перевірили на доступність автовокзал у Луцьку
21 Травня 2025 22:36
21 Травня 2025 22:36
Британія першою у світі впроваджує планову вакцинацію проти гонореї
21 Травня 2025 22:17
21 Травня 2025 22:17
На Волині судили 18-річного юнака, який на пропозицію РФ підпалював об’єкти «Укрзалізниці»
21 Травня 2025 21:58

21 Травня 2025 21:58
З червня шеринг документів у «Дії» стане платним
21 Травня 2025 21:39
21 Травня 2025 21:39
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.