Вареники, пиріжки і тушонка: як господині з волинського села готують для ЗСУ

Від початку повномасштабного вторгнення педагоги села Мирне Горохівської громади Луцького району згуртувався не у вчительському кабінеті, а на кухні. Кілька разів на тиждень вони збираються і ліплять вареники, печуть пироги, готують тушонку. До них приєднуються господині з села.

Про це йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».

Учителька початкових класів Марія Миколаївна розповідає: «От прийшла зі своєю зброєю – це ще раритетна качалка моєї свекрухи, яка бачила Другу світову війну. Тоді перемогли з цією качалкою і тепер, думаю, дочекаємося перемоги. Качаю нею тісто, роблю вареники. Ми хочемо, щоб наші вареники та пиріжки потрапили до наших вояків на передову. Буває по-всякому: кажуть, і на госпіталь завезуть наші вареники, і солдатам, які в тилу, і воякам на передовій… Ми все робимо колективно. Дівчата гарно працюють».

Допомагати воїнам харчами тутешні вчителі та жителі села взялися майже відразу. Готують не лише пиріжки і вареники – в гарячі точки відправили вже понад тисячу банок тушонки.

Кажуть: відчули, що війна згуртувала їхнє село. «Коли на тебе нападають, на твою державу, на твою землю, на якій ти виріс, де прожив, де виросли твої діти, то це згуртовує народ», – наголошує Марія Миколаївна.«Разом ми сильні, а що зможемо наодинці? Наприклад, люди кинули клич за борошно. Зібрали пшеницю, поїхали в Горохів на базу, обміняли на борошно. Маємо стратегічний запас. Є з чого працювати. Всі люди зносили вишні на пироги. Збираємо сало і м’ясо на тушонку», – розказує жителька Мирного Олена.

Із села захищати незалежність України вирушили два десятки чоловіків. Серед них – і брат пані Лесі: «Він був в АТО. Зараз теж пішов у першу чергу. Захищає нашу країну. Немолодий. Як я кажу, міг би бути вдома і тішитися онучкою, але тільки раз її побачив і відразу пішов на війну, не ховався. Зараз у неспокійній точці… Тільки дивлюся, чи він був в інтернеті, чи світиться той зелений кружечок. Богу дякувати, він виходить на зв’язок».

Усі селяни моляться за наших захисників. «Ми молимося за своїх воїнів кожного дня й надіємося, що всі вони повернуться додому живі і здорові, до своїх дітей, дружин, матерів», – зауважує вчителька української мови Валентина Віталіївна.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---