USD 27.00 27.20
  • USD 27.00 27.20
  • EUR 32.00 32.44
  • PLN 7.00 7.09

Від німого кіно до «Оскарів» або історії відомих волинян

Часто в інтернеті, на телебаченні чи на сторінках глянцевих журналів можна прочитати публікації на кшталт «Наші люди в Голлівуді», «30 емігрантів з України, які прославились в кіно» та подібне. Проте йдеться переважно про сучасників, значно менше читачі знають про зірок скляного екрану, які були першопрохідцями на перших кастингах акторів, часто німого кіно, були режисерами, продюсерами, операторами та композиторами саундтреків до відомих фільмів.

З нашою країною таких людей об’єднує те, що тут вони народилися, або ж століттями проживали їхні предки. Таких імен чимало, тому в цій публікації обмежимося вихідцями із Великої Волині, історії яких маловідомі загалу, але заслуговують, щоб їх знали.

Загадкова Альма Кар

Міжвоєнний період став золотим віком для красуні, яку всі знали за псевдонімом Альма Кар. Глянці із фото акторки на обкладинці чоловіки розбирали миттєво. В ті часи волинянка Альма Кар була справжньою знаменитістю.

Проте біографія акторки вимагає дослідження, адже є досить заплутана і має таємниці. Досі невідомий точний рік народження знаменитості. Знаємо, що народилась вона 14 листопада 1903 або 1908 року. Ймовірно, в якийсь момент своєї кар’єри жінка вирішила стати молодшою на п’ять років і трішки змінила дату народження.
Альма Кар в журналі «Кіно», 1934 р.
Альма Кар в журналі «Кіно», 1934 р.
В біографії акторки зазначається, що її рідним містом є Острог. Альма Кар – це псевдонім, який тоді ще молода акторка обрала собі для звучності. Нове ім’я було ідеальне для Голлівуду. Яким було справжнє прізвище та ім’я акторки? У різних джерелах зустрічаються варіанти Лідія Іванова та Лідія Пікард, проте є версія Іванова-Пікард.

Батьком акторки був Микола Іванов – волинський православний священник. Матір Ольга Павловська родом із Острога. Лідія була другою із чотирьох дітей.

Освіту майбутня зірка здобувала в стінах острозького монастиря. Батько змалечку виховував її в християнських традиціях. Аби здійснити власну мрію на початку 1920-х Лідія вирушає в пошуках щастя до Варшави. Там виходить заміж та змінює прізвище на Пікард.
Альма Кар в журналі «Кіно», 1936 р.
Альма Кар в журналі «Кіно», 1936 р.
Кар’єра Альми Кар розпочалась із вдалої фотосесії, оприлюдненої у пресі, після якої молода жінка прокинулась знаменитістю. Відтак були успішні контракти в кіно, зйомки та слава.

Цікавим фактом із біографії акторки є те, що її вчителем був відомий режисер Костянтин Станіславський.

Досить успішними для акторки були 1930-ті роки. Успіх принесли зйомки в стрічках «Іграшка», «Десять відсотків мене», «Таємниця міс Брінкс».

13 липня 1992 року у досить поважному віці Альма Кар померла. До останніх днів вона проживала в місті Кенштин у Польщі.

Режисер із Ковеля, який відкрив світу Лорен та Хепберн

У 2017 році під час 74-го Венеційського міжнародного кінофестивалю був презентований фільм про життя відомого режисера Михайла Вашинського, який був родом із Волині. Стрічку тоді визнали найкращою в категорії «Документальний фільм про кінематограф». Саме Михайло Вашинський відкрив світу таких відомих акторок, як Софі Лорен та Одрі Хепберн.
Михайло Вашинський та Одрі Хепберн
Михайло Вашинський та Одрі Хепберн
Михайло Вашинський народився 29 вересня 1904 року у місті Ковелі Волинської губернії. Родина актора мала єврейське прізвище Вакс. Вже пізніше волинянин змінить його на Вашинський.

У його біографії є акторські ролі, режисерські та операторські роботи. Дебютом Вашинського є фільм «Диббук» на єврейську релігійну тематику. Він досі є однією із найвідоміших у світі кінокартин на мові ідиш.

Саме Вашинський є рекордсменом за кільстю повнометражних художніх фільмів в міжвоєнний період у Польщі. Найвідоміші його роботи – «Буде краще», «Знахар», «Жінки над прірвою», «Волоцюги». В останньому головні актори виконали пісню «Тільки у Львові», яка сьогодні є дуже популярною і асоціюється зі Львовом.

У 1939-му Вашинський був арештований і засланий до Сибіру. Після Другої світової війни він переїздить до Італії, де тісно співпрацює з відомими режисерами та продюсерами, саме там стає справжньою зіркою кіноіндустрії.

У 1951 р. Вашинський помітив нікому невідому статистку Софію (Шиколоне) Лорен на зйомках фільму «Камо грядеши» в Римі.
Михайло Вашинський тримає журнал «Time» зі своїм фото на обкладинці
Михайло Вашинський тримає журнал «Time» зі своїм фото на обкладинці
Також Вашинський відкрив світу кіно Одрі Хепберн й обрав її на головну роль у легендарних «Римських канікулах» Вільяма Вайлера. 1982 року відомий режисер Єжи Гоффман зняв рімейк фільму волинянина – мелодраму «Знахар», яка стала дуже популярною в Європі.

Серед знайомих волинянина був Папа Римський, генерал Франко та королева Єлизавета ІІ.

Михайло Вашинський казав у одному зі своїх інтерв’ю: «Для мене особисто фільм – це інша реальність, з різними правилами та принципами. За одну секунду король може стати пастухом, а жебрак – багатієм. Я називаю це заклинання магією кіно».

Лондонська зірка Софія Терне

3 лютого 1909 р. в місті Рівне Волинської губернії народилася Софія Терне – відома співачка та акторка, яка пройшла великий творчий шлях від Рівного до Варшави і Лондона.

Її батьками були Якуб Хайтер та Барбара Маркевич. З часом вона обрала собі звучний творчий псевдонім, який ідеально підходив для сцени – Софія Терне.
Софія Терне, 1920-ті роки
Софія Терне, 1920-ті роки
Початкову та середню освіту майбутня зірка театральної сцени здобувала в рівненських та львівських навчальних закладах, навчалася в Консерваторії Польського музичного товариства у Львові.

Спочатку Софія мріяла, що стане оперною співачкою, але доля підготувала їй цікавіший сценарій. Дівчина стає зіркою музичних фільмів 1920-1930-х. У Софії Терне були успішні контракти з фірмами грамзапису Syrena-Record, Odeon, Parlophon i Columbia.

У роки Другої світової війни Софія була акторкою військового театру та працювала медичною сестрою. В 1945 р. Терне емігрує до Великої Британії, де пізніше працює в кількох столичних театрах.

Зірка «Зоряного шляху» з Ізяслава

Одним із найвідоміших акторів із волинським корінням є, безумовно, Леонард Саймон Німой. У всьому світі він мав мільйони шанувальників завдяки своїй легендарній ролі Містера Спока у серіалі «Зоряний шлях», який є найдовшим серіалом в історії кіно.
Леонард Німой
Леонард Німой
Батьки актора Макс та Дора, як і їхні предки, народилися і проживали в місті Заславі тогочасної Волинській губернії. Проте на початку ХХ століття в пошуках кращої долі вони емігрували до США. Подружжя волинських емігрантів оселилося в Бостоні. Батько мав перукарню, а матір була домогосподаркою.

Освіту Леонард здобув у Бостонській англійській середній школі. В бостонському коледжі він опановував ази акторського ремесла за методом Костянтина Станіславського.

У 33 роки його долю змінив кастинг на серіал «Зоряний шлях». В 1987 р. він був удостоєний зірки на Алеї слави в Голлівуді. У вересні 2000 р. Антіохійський університет відзначив Леонарда Німого званням почесного доктора гуманітарних наук за діяльність в пам’ять жертв Голокосту, а також за внесок у розвиток мистецтва та охорону навколишнього середовища. Також упродовж життя Німой активно займався благодійництвом. Останню роль він зіграв у 2013-му у фільмі «Стартрек: Відплата».

Леонард є дворазовим переможцем американської кінопремії «Сатурн» в галузі фантастики (1987 і 2010 роки). Леонард Німой знявся в оригінальній версії «Місія нездійсненна» 1970-х років, був ведучим та телебаченні, записував музичні диски, захоплювався фотографією. Його фотороботи знаходяться в музеях Лос-Анджелеса, Нью-Йорка та Нового Орлеана.

Композитор оскароносного мюзикла «Вестсайдська історія»

Леонард Бернстайн став відомий у всьому світі після того, як отримав десяток «Оскарів». Музику до легендарної «Вестсайдської історії» написав саме Бернстайн. Він увійшов в історію як один із найвидатніших класичних музикантів в 1940-1970-х рр. Довгий час працював композитором, диригентом, музичним директором Нью-Йоркського філармонічного оркестру.
Леонард Бернстайн
Леонард Бернстайн
Луї Бернстайн народився не на Волині, а в м. Лоуренс штату Массачусетс 25 серпня 1918 р. Його батьками були вихідці із міста Рівного Волинської губернії. Батьки все життя називали його Леонардом, незважаючи на те, що бабуся обрала йому ім’я Луї. Бернстайн навчався в Бостонській латинській школі, а потім у Гарварді.

У 1946 р. відбулося перше його європейське турне як відомого композитора та диригента. В 1950-х він сказав такі слова: «Зробити музику ближчою до людей – ось мета мого життя. І я бачу, що телебачення – це найкращий засіб для досягнення цього».

Серед ста диригентів з різних країн Леонард Бернстайн посів почесне друге місце в списку із двадцяти найбільш видатних диригентів усіх часів.

Мюзикл «Вестсайдська історія», поставлений у 1957 р., приніс Бернстайну справжній успіх на Бродвеї. У 1971 р. він був введений в національну Залу слави піснярів.

У 1990 р. він отримує Praemium Imperiale – міжнародну премію асоціації Japan Arts, яка присуджується за видатні досягнення в галузі мистецтва.

Помер Леонард Бернстайн в Нью-Йорку 14 жовтня 1990 р. і був похований на кладовищі Грін-Вуд.

Бредлі Купер знімає фільм про Леонарда Бернстайна під назвою «Маестро», картина має побачити світ у 2021 році.

Акторка Тамара Вишневська, донька українського редактора

20 грудня 1919 року в селі Варковичі на Дубенщині в українсько-польській родині народилась Тамара Вишневська. У 1920-х родина Вишневських переїздить до Луцька, тодішнього центру Волинського воєводства. Батько Тамари Сергій Вишневський стає редактором двох українських газет: «Українська громада» і «Волинська неділя». Але через свою надто патріотичну проукраїнську позицію буде ув’язнений польською владою до концтабору Береза Картузька.
Тамара Вишневська
Тамара Вишневська
Після закінчення школи Тамара поїхала навчатися до Варшави, там вступила до драматичної школи, постійно відвідувала кастинги в пошуках ролей.

Першим на талановиту дівчину звертає увагу німецький кінорежисер Пауль Вегенер, який 1935 року забирає шістнадцятирічну Тамару до Берліна, де вона стає акторкою кіно.

Дебют у кіно відбувся в 1935 році, Тамарі саме виповнилось шістнадцять років. Успіх молодій актрисі принесли стрічки «Прокажена», «Ординат Міхоровський», «Дівчина шукає кохання», «Жінки над проваллям», «Троє гульвіс», «Дружина і дружина», «Крізь сльози щастя», «Дівчата з Новолипок», «Білий негр».

Перша роль робить Тамару Вишневську знаменитою і впізнаваною. Усього фільмографія акторки складається з 13 картин, які припадають на 1930-ті роки.
Тамара Вишневська
Тамара Вишневська
У 1930-х Тамара між зйомками в кіно активно навідувалась до міста Луцька, в якому проживала її сім’я та шкільні друзі. В Луцьку акторка багато фотографується із місцевими кіноглядачами та роздає автографи, про що писали навіть у тодішній місцевій пресі. З вітрин луцьких фотосалонів на пішоходів дивились світлини молодої акторки.

У 1937 р. Тамара під час зйомок у кіно знайомиться з продюсером фільму Владиславом Мікошем. Це було кохання з першого погляду. Того ж року вони одружуються і в них народжується донька Ірен. На початку Другої світової війни родина Вишневських переїжджає з Луцька до Варшави.

З початком війни кар’єра Тамари Вишневської як акторки закінчилась назавжди. В 1950 р. Тамара разом із чоловіком та донькою переїздять на постійне місце проживання до США.

Тамара Вишневська померла 1 квітня 1981 р. Разом із чоловіком Тамара Вишневська похована в Рочестері.

Акторка Ольга Бєльська

4 грудня 1922 року в містечку Ківерці поблизу Луцька в родині Сороколетових народилась майбутня відома акторка кіно і театру, знана серед прихильників як Ольга Бєльська.

У шістнадцятирічному віці Ольга стала студенткою театрального факультету Державного інституту театрального мистецтва в м. Варшаві. Потім була війна, довелося на час припинити навчання.

Лише після Другої світової війни Ольга закінчила виш, і нарешті дебютувала в ролі нареченої в театральній постановці «Весілля» на сцені Польського театру в м. Познань. З першої вистави вона сподобалась глядачам і отримала своє коло прихильників.
Ольга Бєльська
Ольга Бєльська
Акторка до останніх днів була на сцені, і навіть у пенсійному віці вирізнялась відчуттям самокритичності та реальності.

Після дебюту була роль Марії у «Вечорі трьох королів» Шекспіра. Завдяки цим двом ролям молода актриса отримала безвідмовну пропозицію грати на сцені потужного Театру імені Юліуша Словацького в місті Кракові.

Краківський період в житті Ольги був часом розквіту її акторського таланту. Саме тоді Ользі вдалося попрацювати з найвідомішими режисерами та акторами Польщі. Наступним пунктом призначення став театр в місті Лодзь.

Все життя акторку супроводжував її чоловік та відомий польський актор Ольгерд Скригайло-Яцевич. В акторському середовищі Ольгерда називали «королем моди» міжвоєнної Варшави. Подружжя разом виступало на сценах театрів різних польських міст в післявоєнний період. Найвідоміша їх спільна робота – «Чоловік та жінка» режисера Олександра Фредро.

З виходом на пенсію акторка почала рідше з’являтись на сцені, переважно була вдома, де завжди було багато гостей і друзів. Виступала на радіо та телебаченні в якості гості та ведучої.

Ольга Бєльська успішно зіграла кілька ролей у кіно. Найуспішнішими були ролі у фільмах «Дощовий липень», «Справжній кінець великої війни», «Тисяча талярів», «Чорні хмари», «Дім моїх синів», «Автобус відправляється о 6:30».

Олена Майданець

Олена Майданець все життя присвятила музичній кар’єрі в кіно. Її історія розпочалась 5 жовтня 1941 року в с. Мильськ на Волині. Батьками були православні Філімон та Лідія Майданці. Після війни в 1946 р. родина переїхала до Польщі в місто Щецін.
Олена Майданець
Олена Майданець
Музичний талант дівчинка отримала від свого батька, який був кларнетистом. Саме він навчав доньку музики з дитинства, а у п’ять років подарував дівчинці піаніно. В Щеціні батько через одного місцевого матроса діставав рідкісні зарубіжні платівки і виховував у доньки гарний музичний смак. З дитинства Хелена захоплювалась джазовою музикою.

Перший дебют як співачки відбувся у 1962 році в щецінському студентському клубі. У наступні роки дівчина успішно виступила на фестивалях в Сопоті та Ополе.
Олена Майданець з колегами та Марлен Дітріх
Олена Майданець з колегами та Марлен Дітріх
У 1963 році вийшла її перша платівка. Хелену почали запрошувати з виступами до Швейцарії, Угорщини та Франції. В 1963 р. на запрошення директора паризького концертного залу «Олімпія» вона вперше поїхала на гастролі до Франції. Під час виступу в залі була присутня Марлен Дітріх, яка пізніше відзначила голос Хелени Майданець. З того часу її почали називати «королева твісту».

Хелена активно знімалась у фільмах. В 1970-х рр. з гастролями відвідала Марокко, Канаду, Кувейт.

Кінорежисерка з Луцька Лілія Олів'є

25 листопада 1946 р. в місті Луцьку народилась Лілія Огієнко, майбутня відома кінорежисерка та акторка. Прізвище Огієнко належить її вітчиму. Про матір відомо, що вона була кандидатом педагогічних наук та лектором товариства «Знання», а вітчим – інженером. Разом з ними Лілія проживала в Києві.

З дитинства матір Лілії щотижня водила доньку в оперу на концерти класичної музики. У 15 років під впливом матері Лілія вирішила, що пов’яже свою майбутню долю з кіно.
Лілія Огієнко-Олів’є
Лілія Огієнко-Олів’є
У 1971 р. вона отримала вищу освіту на сценарно-кінознавчому факультеті Всесоюзного державного інституту кінематографії в Москві. Під час студентства, в 1969 році, відбувся дебют Лілії як актриси у фільмі «Дворянське гніздо» режисера Андрія Михалкова-Кончаловського.

У 1982 р. вона переїхала до Франції, де одружилась із французом Тєррі Олів’є та змінила прізвище на Огієнко-Олів’є. В подружжя двоє синів, Данило та Клим. У своїх нечисленних інтерв’ю Лілія відзначає, що переїхати до Франції її змусила соціальна безнадія.

У французькій столиці продовжила свою кар’єру кінорежисера, стала членом Французького союзу авторів мас-медіа. Крім того, стала членом Спілки кінематографістів України.

Хоча Лілія знімалась у художніх фільмах, але долю свою пов’язала із документальним кіно. Найбільше на це вплинули її духовні вчителі Ролан Сергієнко та Отар Іоселіані. Першим її документальним фільмом було «Маланчине весілля», який згодом отримав міжнародну відзнаку в Лейпцигу.

Лілія знімалась у фільмах «Срібний обрій», «Дійові особи та виконавці», «Полювання на метеликів». Режисери порівнювали її красу з легендарною Гретою Гарбо.

Лілія Огієнко-Олів’є виступила як режисер-постановник таких документальних фільмів, як «Літні ночі» (1988), «Схованка» (який отримав срібний приз фестивалю історичного фільму 1989 році у Франції), «Позашлюбні діти Антона Веберна» (який отримав головний приз фестивалю в Луврі, спеціальний приз міжнародного кінофестивалю в Берліні, приз «За свободу творчої думки» на Міжнародному кінофестивалі в Монреалі, 1993).

Як бачимо волинська кіноісторія багата цікавими особистостями, які зробили свій вагомий внесок у світове кіно і варті того, щоб їх знали та пам’ятали сучасники.

Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

Реклама
Loading...
Коментарів: 2
Іра Показати IP 8 Травня 2021 16:37
Весь час щось нове дізнаюсь.
Історик Показати IP 8 Травня 2021 20:03
Дякую.

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Loading...
Система Orphus