USD 25.15 25.25
  • USD 25.15 25.25
  • EUR 27.8 28
  • PLN 6.3 6.4

Виборча реформа: чи справді Волинь зможе мати більше представників у парламенті

Дискусія у Луцьку: Адміністрація Президента та більшість депутатів Верховної Ради наразі не зацікавлені у впровадженні нового виборчого законодавства, що покликане більш рівномірно представити усі регіони у парламенті.

Про це йшлося під час публічного діалогу «ВиБОРИ: нові правила» у Луцьку 26 вересня.

Лідер напрямку«Контроль публічних фінансів» ГО «Центр UA» Андрій Андрушків розповів, що у Києві та у регіонах залучили 2,5 тисячі представників політичних партій, органів місцевого самоврядування та активістів. Зараз результати аналітичної роботи за кількома блоками презентують на Волині.

Діючий закон в експертних колах називають «законом Януковича» - 225 депутатів обирають за закритими списками у загальнонаціональному виборчому окрузі, іншу половину – в одномандатних мажоритарних округах. Таку систему ввели перед парламентськими виборами 2012 року для того, щоб за допомогою адмінресурсу в мажоритарних округах забезпечити більшість для Партії регіонів. За цією ж системою обирали діючий парламент у 2014 році: у загальнонаціональному виборчому окрузі обирали депутатів за закритими списками, де лідери як «локомотив» протягували за собою у парламент людей з недоброчесною репутацією, які заплатили від 3 до 5 мільйонів доларів за місце у партійному списку. До того ж, у партійних списках 80% нардепів становлять представники Подільського, Шевченківського та Печерського районів Києва, а не регіонів. Виборці, своєю чергою, ніяк не впливали на порядок кандидатів у списках.


Мажоритарну систему експерт називає проблемною на вході та неефективною на виході, адже понад 80% усіх випадків прямого і непрямого підкупу виборців. Окрім цього, виборчі штаби мажоритарників роблять більшість порушень під час виборчого процесу. Обіцянки кандидатів часто не стосуються роботи парламенту, натомість обіцяють відремонтувати дороги, школи в окрузі тощо.

До того ж, 63% голосів за мажоритаркою втрачається, тому що перемогу може здобути, наприклад, кандидат, якого підтримали 20% виборців (Юхим Звягільський зміг потрапити у Верховну Раду, набравши лише 1400 голосів). Також, зі слів експерта, мажоритарними часто дозволяють собі не з’являтися на важливі голосування, не голосувати за реформаторські законопроекти.


Отже, пропонують підтримати законопроект, що передбачає впровадження пропорційної системи за відкритими списками, аби громадяни могли впливати на тих, хто їх представлятиме у парламенті. В останню неділю жовтня 2019 року, таким чином, виборці змогли б проголосувати за партію та за кандидата регіонального списку партії. Так, кожна партія буде зобов’язана представити на Волині 5-10 кандидатів. ЦВК порахує кількість виборців, які проголосували, та поділить цю цифру на 450. Таким чином, дізнаємося, скільки тисяч голосів партія повинна набрати в області, щоб її представляли у парламенті. Оскільки збільшується ціна голосу виборця (за такої системи, якби вона діяла під час виборів у 2014 році, потрібно було б 33 тисячі голосів для того, щоб кандидат потрапив у парламент), підкуп ставатиме фінансово невиправданим. Так, доведеться «засівати» не маленький округ, а цілу область. Хоча це, звісно, не вб’є цілковито підкуп виборців. Водночас, ніхто не зможе давати гарантію того, що той чи інший кандидат потрапить в парламент.

У дискусії щодо пропонованого законопроекту взяли участь нардепи, обрані на Волині та представники різних політичних сил.


Так, нардеп Ігор Гузь зазначив, що дає 95% гарантії, що на парламентських виборах 2019 року залишиться діюча система «50 на 50», тому що вона вигідна Адміністрації Президента та особисто Петру Порошенку, як і будь-якій владі, яка може використовувати адмінресурс у мажоритарних округах. У сесійній залі, мовляв, не назбирається достатньо голосів за реформу, тому що зараз майже половину депутатів становлять мажоритарники. Також депутата зауважив, що у Луцьку та на Волині виборці не зацікавлені у зміні виборчої системи і для них це питання не є першочерговим. Тому, на думку депутата, законопроект наразі не отримає підтримки нардепів.


Основним аргументом проти законопроекту Ігор Гузь назвав те, що гіпотетично за цією системою Волинь може отримати не п’ять представників, як нині, а 1-2, або взагалі жодного (наприклад, якщо волиняни проголосують за кандидатів партії, що не подолає 5% бар’єр, а кандидати решти партій в області отримають менше голосів, ніж потрібно для потрапляння у парламент). Він наголосив, що якщо його округ не матиме свого депутата у парламенті, він не голосуватиме за зміни виборчого законодавства. Щодо «гречки», на його думку, за умови відкритих списків нічого не зміниться, адже кандидат все одно зможе купувати голоси виборців.

Депутат фракції «УКРОП» у Луцькій міській раді Борис Смаль зазначив, що не бачить причин, які змусять парламент проголосувати за новий законопроект. Він нагадав, що ми вже були свідками підлаштування законів під вибори, наприклад, перед місцевими виборами у 2015 році, коли закон змінювали, аби зайняти якомога більше місць у місцевих радах. Тоді, мовляв, наперед було відомо, що будуть округи без депутатів і депутати без округів. У новій системі, на його думку, олігархічна партія, маючи велике представництво на сході та у центрі країни, зможе мати багато депутатів від цих регіонів у парламенті. Натомість Волинь може бути представлена лише 1-2 депутатами замість 5.


З тим, що нині немає політичної волі, аби реалізувати ці зміни до законодавства, погодився керівник обласної організації політичної партії «Громадянська позиція» Сергій Чуріков. Втім, він наполягав на тому, що Волинь може мати більше представників у парламенті у разі підтримки законопроекту. Наприклад, якби ця система діяла у 2015 році, область була б представлена у Верховній Раді дев’ятьма нардепами (4 – від «Народного фронту», 2 – від БПП, 1- від «Самопомочі», 1 – від Радикальної партії Олега Ляшка та 1 від – ВО «Батьківщина»).

У тому, що має сумніви щодо голосування за цей законопроект до виборів 2019 року, зізнався нардеп Ігор Лапін. З його слів, Верховна Рада голосує, коли є запит громадянського суспільства і у крайньому випадку законопроект можуть підтримати до виборів 2023 року. Наразі, мовляв, «ніхто не буде обрубувати гілку для себе улюбленого». Також він скептично поставився до того, що Волинь могла б бути представлена дев’ятьма нардепами замість п’яти – якщо, наприклад, 7 з цих депутатів будуть не провладними, а опозиційними, вони нічого не зможуть зробити для виборців. Депутат стверджував, що може підтримати законопроект з певними запобіжниками, які, втім, можуть знівелювати цей законопроект.

На думку голови фракції «Народний контроль» у Луцькій міськраді Павла Данильчука, наразі «недопропорційна система формує недодемократичну державу». Він також висловив впевненість у тому, що чинний парламент не ухвалить змін до виборчого законодавства.


Насамкінець, Андрій Андрушків анонсував всеукраїнську акцію на підтримку політичної реформи, що відбудеться 17 жовтня у Києві та на центральних майданах обласних центрів. Також 27 вересня запускають в роботу веб-сайт «Політична пам’ять», що міститиме інформацію про 120 тисяч кандидатів, які брати участь у трьох попередніх парламентських виборах, місцевих та президентських виборах. Таким чином, виборці зможуть дізнаватися про минуле своїх кандидатів.
Загрузка...
Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.

Система Orphus
Яндекс.Метрика
Ukr.net: Автобазар http://avtosale.ua/. Свіжі новини України і світу в режимі реального часу на Укр.нет. Фільми в кінотеатрах на KINOafisha.ua. Телепрограма на TVgid.ua.