Вибори за планом: чому Захід та українська влада почали обговорювати зміну виборчої системи

Захід наполегливо рекомендує українській владі не переносити вибори до парламенту, які, за графіком, мають відбутися наприкінці жовтня наступного року (тобто через рік). Звісно, ​​вибори не можна проводити під час воєнного стану (це прямо заборонено законом).

Тому побажання щодо них варто розглядати як сигнал про те, що на Заході бачать перспективи закінчення війни (або її активної фази) до середини 2023 року.

Як стверджує високопоставлене джерело «Політики країни» у владі, західні візитери до Києва навіть пропонують переписати закон, який зараз забороняє виборчі кампанії. Більше того, вони дають зрозуміти, що готові погодитися на тимчасову відмову від виборчої пропорційної системи з відкритими партійними списками і на повернення до голосування за закритими списками.

Свого часу саме Захід наполягав на її введенні, проте зараз це може стати проблемою, оскільки величезна кількість людей змінила місце проживання.

Прозорі натяки

Як стверджують високопоставлені співрозмовники у владі, західні союзники України почали піднімати в ході консультацій з керівництвом країни тему важливості проведення чергових виборів точно вчасно, незважаючи на наслідки війни з Росією.

«Вони кажуть, мовляв, якщо ви демократія, треба забезпечити змінність влади. Термін парламентських виборів у вас не за горами, і що ви збираєтеся робити?» – передає зміст розмов із західними візитерами джерело, близьке до керівництва парламентської фракції «Слуга народу».

Нагадаємо: вибори до Ради мають відбутися у жовтні 2023 року, а президентські – у березні 2024-го, утім свого часу була дискусія щодо правильності обох дат.

За словами джерела, на Заході побоюються, що українська влада може ще довго продовжувати воєнний стан, щоб відстрочити проведення виборів.

Читати ще: Україні треба позбутися російської мови як ворожої й учити англійську, – секретар РНБО

Своєю чергою, українське керівництво, за словами співрозмовника, у цих розмовах звертає увагу на те, що під час війни не може бути безпечних виборів навіть на підконтрольній Києву території країни. І цей аргумент поки що все переважує, наполягає джерело.

«Але я хочу сказати, що глибинної ідеї «зацементувати» цей парламент (ІХ скликання, – ред.) у нас точно немає», – каже співрозмовник.

Втім дискусію всередині влади про терміни виборів він все ж таки визнає.

«Є зацікавлені у швидкій кампанії, є ті, хто проти. Перші вважають так: що швидше відбудуться вибори, то краще з урахуванням нинішнього дуже високого рейтингу президента та влади загалом. Інші ж кажуть, що вибори – це повернення відкритої політики з її неминучими чорними політтехнологіями. Рейтинг влади почне хитатися», – вважає джерело.

Але головне питання – це воєнні дії, під час яких, звісно, ​​проводити вибори неможливо.

Однак у політичних колах України почала поширюватися думка (на основі нібито прогнозів командування), що воєнні дії закінчаться вже наступної весни. І те, що західні партнери почали активно порушувати тему виборів, також для багатьох є непрямим доказом цієї версії.

Питання списків

Тим часом на Заході пропонують змінити систему виборів з урахуванням особливостей воєнного часу.

Річ у тому, що виборча система з відкритими списками досить складна, і, більш того, будується на регіональному принципі (докладніше про неї нижче), якого важко дотриматись за нинішніх умов.

«У бесідах іноземних емісарів з нашими представниками та тими ж громадськими активістами почали говорити про відповідність реаліям сьогоднішнього дня відкритих списків. Причому тему піднімали з боку гостей. Як ми зрозуміли, вони хочуть прибрати цей привід (нинішню пропорційну систему, – ред.) проти проведення виборів. Вони кажуть: проводьте за будь-якою системою, тільки якщо буде гарантовано безпеку, звісно», – запевняє джерело.

При цьому, за його словами, в українському керівництві ідею зміни виборчої системи наразі серйозно не розглядають. Відповідно, жодної практичної роботи у цьому напрямі нібито не ведуть.

Читати ще: «Маємо робити те, чого раніше не робили», – топ-представник ЄС Жозеп Боррель про нову світову реальність

«Це питання вже обговорювали наприкінці весни – на початку літа, але тоді прозвучало, що нам все одно не дозволять повернутися до закритих списків, тож не витрачаймо часу», – каже високопоставлений співрозмовник.

Але, мовляв, якщо наважаться на перехід, то робити це потрібно просто зараз.

«Навесні можуть бути зрушення на фронті, як кажуть наші воєначальники. І якщо слідом оголошувати, що вибори до Верховної Ради відбудуться вчасно, то Центрвиборчком уже в травні має розпочати якісь дії в рамках підготовки виборчої кампанії», – каже джерело.

Співрозмовник у парламентському комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, який опікується питаннями виборчого законодавства, підтверджує дискусію навколо виборів та зміни виборчої системи. Причому, як він наголошує, перехід може бути лише на найближчий виборчий цикл.

«Тільки на одні перші вибори після завершення війни... Такі думки літають у повітрі», – каже джерело у фракції «Слуги народу».

Різна пропорційність

Відкриті партсписки на виборах до Верховної Ради складають за регіональним принципом.

Кожна партія складає 27 виборчих списків (за кількістю виборчих округів), за якими розподіляє більшість своїх кандидатів – від 5 до 17 у кожен.

Округи відповідають областям, крім Києва та Дніпропетровської області, де буде по два округи. Таким чином, виборцю потрібно буде проголосувати і за партію (обов'язково, інакше бюлетень недійсний) та за одного з її кандидатів у регіональному списку.

Особливість списку – його рухомість: кандидат, набираючи багато голосів, може піднятися вище від початкової своєї позиції. Його головне завдання – потрапити до прохідної частини списку, а для цього треба зібрати щонайменше 25% виборчої квоти голосів.

Виборча квота дорівнює кількості голосів, які необхідно зібрати для отримання одного мандата. Для її обчислення застосовують наступну формулу: кількість виборців, які проголосували за партії, що в масштабах країни долають 5% прохідний бар'єр, ділитимуть на 450 – кількість депутатських місць у Верховній Раді (у випадку парламентських виборів). За такого підходу та кількості кандидатів на окрузі найбільш «ресурсні» з них можуть вдатися до звичних в Україні способів «обробки» виборців, щоб забезпечити їхню підтримку.

Це не враховуючи того, що такі кандидати можуть і домовитися з партійними бонзами про високі місця в регіональному списку, щоб у будь-якому випадку бути обраними. А ще кожна партія має всеукраїнський список кандидатів, верхівка якого автоматично потрапляє до парламенту.

Зазначимо: за цією системою, ухваленою у 2019 році, в Україні ще не проводили парламентських виборів.

Пропорційна система закритих списків працює по-іншому. У ній партії чи блоки партій (а точніше, партійне керівництво) складають список із кандидатів, чиї місця за ними закріплюються (тому його і називають закритим). І немає навіть теоретичної можливості, що голосування щось у такому списку змінить.

Звичайно, більше шансів потрапити до парламенту в тих, хто стоїть вище за списком.

Парламентські вибори 2006 та 2007 років відбулися за такою системою, причому виборчий бар'єр був 3%. Були також блоки, створення яких стало передвиборчою політтехнологією. І тоді закриті списки (і, до речі, блоковість) сильно критикували, оскільки в деяких списках на високі місця потрапляли бізнесмени, які іноді навіть не мали стосунку до партій, але зуміли купити місця у списках.

Для виборів до Ради у 2012, 2014 та 2019 роках використовували змішану систему 50/50: закриті партійні списки плюс мажоритарні округи, де голосували за конкретного кандидата.

Біженці та блоки

Схоже, наслідки війни змусили переглянути ставлення до виборчих систем.

Система закритих списків за всіх її недоліків справді проста і дозволяє забезпечити обрання повного складу парламенту, навіть якщо частина територій залишаться на момент виборів захопленими Росією. Адже прив'язки до конкретних кандидатів та територій немає. По суті, вся країна є одним великим виборчим округом.

Нагадаємо: у кампаніях 2014 та 2019 років кількість депутатів у Верховній Раді була неповною. І це ще не всі аргументи на користь цього підходу.

«Головний плюс закритих списків: залагодження питання масової міграції виборців усередині країни та за її межі. Звичайно, відкриті регіональні списки стали великим кроком у розвитку демократії. І місцеві вибори 2020-го показали, що вони працюють, виборцям подобається рухати кандидатів за списками.

Однак варто визнати, що реєстр виборців не встигає за переміщеннями людей, якщо умовно виборець із села на Херсонщині переїхав до села у Львівській області і став на облік як переселенець, це не означає, що він автоматично потрапив до реєстру виборців.

І навіть якщо приписати переселенця до округу, в якому він змушений зараз жити, то це може призвести до переповнення якихось округів. А отже – до нерівноцінного представництва в Раді.

З іншого боку, неясно, як організувати голосування переселенця з Херсонської області, який проживає на Львівщині, за «херсонський» регіональний список. Якщо закриті списки допоможуть забезпечити рівноцінне представництво тих, хто залишився на місці, та біженців, як виняток можна ухвалити рішення на їхню користь», – каже колишній керівник Комітету виборців України, народний депутат восьмого скликання Ігор Попов.

Читати ще: Пропонував меру Дніпра 22 млн євро: екснардепу Микитасю повідомили про підозру

Співрозмовник із фракції «Слуги народу» в профільному комітеті Ради також вважає, що запровадження закритих списків у рази полегшить адміністрування виборів та розв’яже питання з переселенцями.

Своєю чергою, колишній народний депутат Віктор Чумак, який активно просував у Верховній Раді VIII скликання Виборчий кодекс з відкритими списками, вважає, що демократичність виборів, яку, на його переконання, краще забезпечує нинішня виборча система, важливіша за повний склад Ради.

«Відкриті списки – більш прозора система, нехай у парламенті буде менше людей, але він краще відбиватиме волевиявлення народу. Посилання на обставини, що змінилися, – це відмазки. Це просто привід повернутися до системи, яка дозволить внести до списку всіх, хто вірний або «пробив», купив собі місце, прибрати внутрішньопартійну та загалом міжпартійну конкуренцію. Стільки воювали і знову повернути як було – це безглуздо», – коментує Чумак.

Насправді вирішальну роль у виборі виборчої системи відіграє офіційна думка Заходу. Якщо там відкрито погодяться з поверненням закритих списків, багато політсил з цим охоче погодяться, хоч і для годиться зітхнуть на телекамери.

Причина та сама: така система надзвичайно вигідна партійному керівництву, оскільки розв'язує їм руки у справі складання списків. Вигідні й партійні блоки, оскільки це можливість пограти в іменні політпроєкти для тих політиків, які набагато популярніші за свої партії. У тому числі це стосується і президента Зеленського, рейтинг якого набагато вищий за рейтинг його партії.

Закриті виборчі списки є не єдиною новацією, яка може бути на майбутніх «післявоєнних виборах». Враховуючи велику кількість переселенців, влада може просунути давно анонсовану систему електронного голосування – тобто через додаток «Дія».

Щоправда, онлайн-голосування серйозно критикують спостерігачі як слабко контрольовану (особливо після виборів до Держдуми, що минули торік, де, як заявляла опозиція, потрібний результат партії влада «домалювала» саме через електронну систему). Тобто теоретично, контролюючи систему електронного голосування, влада може «намалювати» собі будь-який результат. З огляду на спірність цієї ідеї, її можуть реалізувати тільки якщо переконають у такій необхідності Захід.

Читати ще: НАБУ провело обшуки в заступників двох міністрів, – джерела

Загалом джерело в Раді вважає дуже показовим сам факт того, що Захід заговорив про вибори.

«По-перше, це свідчення того, що там розраховують на швидке закінчення активної фази бойових дій. По-друге, це показник, що там зацікавлені у змінності влади та недопущенні цементування нинішньої системи практично повного контролю за політичними процесами з боку президента і його Офісу.

У цьому контексті під іншим кутом можна подивитися і на активність, яку демонструють останнім часом антикорупційні органи, що їх курує Захід, – НАБУ і САП. Цілком імовірно, що це дальня артпідготовка до зміни внутрішнього регламенту ближче до виборів та розкручування корупційних скандалів усередині влади, що будуть бити по рейтингу партії президента. Але поки що це все – теоретичні розмови. Поки йде війна, вибори проводити ніхто не буде. Це зрозуміло», – резюмує джерело.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---