«Виживаємо по-маленьку», – волиняни про ситуацію в селах
Ранок у селі Сошично на Камінь-Каширщині розпочинається з вигону корів на пасовисько, а за 20 кілометрів у селі Піщане на вулицях тиша. Ні мукання, ні тупоту копит.
Степан Демидюк пригадує, що колись тут лише з одного кінця села збиралося три череди корів, ідеться в сюжеті ТРК «Аверс».
«Точно не знаю, скільки по селу тієї худоби осталося… Може, 50 є. А 24 роки тому було 400 голів худоби. Три табуни йшли по 20 корів. Тут – одна, там – дві. Тепер тільки одна корова ходить, а одна на прив’язі там пасеться», – говорить чоловік.
Біля Піщаного розташовані здебільшого ліси. Пасовище – далеко, а в тутешніх пенсіонерів здоров’я вже не те, щоб тримати корів. «Колись і ми тримали корову. Вісім кілометрів у Верхи гнали і назад. Туди-назад», – пригадує Степан Демидюк.
Чоловік пропрацював учителем, був директором школи. Каже, що нині в селі все змінилося: «Менше ніж 20 ніколи не було учнів у першому класі. Паралельні класи були. А далі пішло 14, потім – менш ніж 10».
За словами молоді, роботи в селі немає, тож доводиться братися за будь-яку можливість підзаробити. У Піщаному є лісництво, пилорама, школа, амбулаторія і садочок.Читати ще: Крамниця раз на тиждень і автентичні хати: як живе село на Волині, в якому лишилося 12 мешканців
Валентин Заєць розпочав власну справу. Він вирощує огірки. «Спочатку трохи було важко, а зараз налаштувалося. Роботи немає, тому мусив почати вирощувати огірки», – говорить чоловік.
Цьогорічні весняні морози стали неабияким випробуванням для нього. «Як морози, то тяжко було, бо багато дров треба було спалити, щоб усе не змерзло. Щоночі по чотири рази мусив вставати, щоб підкидати дрова. Бо як менш ніж п’ять градусів впаде температура, огірки не дадуть врожаю», – додає Валентин.
Люди в селі виживають як можуть. Ходять у ліс по ягоди та гриби. Але такими темпами, як його вирізають, то, кажуть, і кущів чорниці меншає.
Читати ще: «Ми знайшли рай. Він – на Волині». Дмитро Комаров показав українську Амазонку, село вдів і бортників
«Якось виживаємо по-маленьку, Богу дякувати. Дай Бог, щоб війна закінчилася – це найголовніше. Тримаємо худобу: є коник, дві кізоньки, свині. Здоров’я вже немає, бо важко працювали колись», – каже місцева жителька Софія.
«Виживаємо з того, що маємо. Гриби, ягоди скоро будуть», – додає Анатолій.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Степан Демидюк пригадує, що колись тут лише з одного кінця села збиралося три череди корів, ідеться в сюжеті ТРК «Аверс».
«Точно не знаю, скільки по селу тієї худоби осталося… Може, 50 є. А 24 роки тому було 400 голів худоби. Три табуни йшли по 20 корів. Тут – одна, там – дві. Тепер тільки одна корова ходить, а одна на прив’язі там пасеться», – говорить чоловік.
Біля Піщаного розташовані здебільшого ліси. Пасовище – далеко, а в тутешніх пенсіонерів здоров’я вже не те, щоб тримати корів. «Колись і ми тримали корову. Вісім кілометрів у Верхи гнали і назад. Туди-назад», – пригадує Степан Демидюк.
Чоловік пропрацював учителем, був директором школи. Каже, що нині в селі все змінилося: «Менше ніж 20 ніколи не було учнів у першому класі. Паралельні класи були. А далі пішло 14, потім – менш ніж 10».
За словами молоді, роботи в селі немає, тож доводиться братися за будь-яку можливість підзаробити. У Піщаному є лісництво, пилорама, школа, амбулаторія і садочок.Читати ще: Крамниця раз на тиждень і автентичні хати: як живе село на Волині, в якому лишилося 12 мешканців
Валентин Заєць розпочав власну справу. Він вирощує огірки. «Спочатку трохи було важко, а зараз налаштувалося. Роботи немає, тому мусив почати вирощувати огірки», – говорить чоловік.
Цьогорічні весняні морози стали неабияким випробуванням для нього. «Як морози, то тяжко було, бо багато дров треба було спалити, щоб усе не змерзло. Щоночі по чотири рази мусив вставати, щоб підкидати дрова. Бо як менш ніж п’ять градусів впаде температура, огірки не дадуть врожаю», – додає Валентин.
Люди в селі виживають як можуть. Ходять у ліс по ягоди та гриби. Але такими темпами, як його вирізають, то, кажуть, і кущів чорниці меншає.
Читати ще: «Ми знайшли рай. Він – на Волині». Дмитро Комаров показав українську Амазонку, село вдів і бортників
«Якось виживаємо по-маленьку, Богу дякувати. Дай Бог, щоб війна закінчилася – це найголовніше. Тримаємо худобу: є коник, дві кізоньки, свині. Здоров’я вже немає, бо важко працювали колись», – каже місцева жителька Софія.
«Виживаємо з того, що маємо. Гриби, ягоди скоро будуть», – додає Анатолій.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У Великому Єгипетському музеї почали на публіці збирати стародавній човен фараона Хеопса
Сьогодні 00:18
Сьогодні 00:18
Зінедін Зідан очолить збірну Франції
24 Грудня 2025 23:38
24 Грудня 2025 23:38
Jim Beam зупиняє виробництво на головному заводі у Кентуккі
24 Грудня 2025 23:18
24 Грудня 2025 23:18
Фінляндія посилює умови отримання посвідки на постійне проживання
24 Грудня 2025 23:00
24 Грудня 2025 23:00
Бенксі створив у Лондоні мурал до Різдва
24 Грудня 2025 22:40
24 Грудня 2025 22:40
Адміністрація Трампа планує пришвидшити депортації зі Штатів, – WP
24 Грудня 2025 22:22
24 Грудня 2025 22:22
Податківці застерігають волинян від покупки підробленого алкоголю
24 Грудня 2025 22:02
24 Грудня 2025 22:02
Чому Різдво святкують 25 грудня і що наука знає про дату народження Ісуса
24 Грудня 2025 21:43
24 Грудня 2025 21:43
Вибух у будинку для старших людей у США: кількість постраждалих зросла до 20
24 Грудня 2025 21:24
24 Грудня 2025 21:24

Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.