Усипальниця княгині, подарунок російської імператриці і козацька церква: чим багата історія Четвертні на Волині

Четвертня на Маневиччині колись була зовсім непересічним населеним пунктом, а князівським містечком. Згадки про часи панування династії Четвертинських зберігає донині місцева церква.

Нині – поліське село на березі Стиру, а 600 років тому це було князівське містечко з Магдебурзьким правом, привілеями на проведенням торгів і ярмарків. Село Четвертня на Волині багате на історичні події та постаті. Саме тут проживав рід князів Четвертинських, які й дали назву населеному пункту. Палац і монастир князів дотепер не встояли, але у селі залишилося чимало інших цікавих згадок про ті часи. А береже їх Преображенська церква, будівництво якої фінансували самі четвертинці, йдеться у сюжеті 12 каналу.

«Коли я зайшов перший раз, я плакав. І сам сказав собі, що цей храм пахне козаками, повірте», – переконує настоятель храму Микола Случик.

Збудували храм у 1600 році на місці зруйнованого монастиря. В архітектурному плані він і справді виконаний у стилі козацького бароко. Тож дух мужніх предків тут справді відчувається. Сама церква заввишки 20 метрів, товщина стін – два метри. До слова, під час Другої світової війни в одну стіну влучив снаряд, та храм витримав удар.

«Тут ховалися люди, і стіни втримали», – розповідає священник.

За переказами, княгиня Барбара Четвертинська була близькою подругою імператриці Катерини ІІ, яка відома своєю антиукраїнською політикою, закріпаченням селян, скасуванням Гетьманщини і руйнуванням Запорізької Січі. Тоді, кажуть, імператриця подарувала Євангеліє, що важить аж 37 кг та дві ікони.

«Це ж якому треба бути протодиякону чи священнику, щоб служити з такого Євангелія. Воно важить 37 кілограмів. Тут є навіть дарчий напис, коли воно подаровано», – каже отець Микола.

Нині воно зберігається у вівтарі як експонат, адже служать із зручнішого Євангелія, надрукованого українською мовою. А ще кажуть, що з подарованих імператрицею суконь тут пошили священницьке вбрання. Воно збереглося й донині – значно важче й габаритніше, ніж сучасне, каже священник.Не такий старовинний, але вартий уваги й іконостас. Його привезли до храму на початку 19 століття баржами по Стиру.

«Зараз замулилося, зараз можна тільки на човні поплавати. Живуть в нас там лебеді, такий собі райський куточок», – провадить священник.

Як розповідали старожили, колись у цьому мальовничому куточку хотіла бути похована і княгиня Барбара Четвертинська. Саме тому вона заповіла, аби її місцем спочинку стала Преображенська церква. Її усипальниця знаходиться у підземеллі церкви. За Радянського Союзу його замурували. Тут хочуть створити музей, куди помістять цінні старовинні речі. Утім облаштуванню підземелля, як і реставрації храму, завадила війна.

«Я навіть відмінив ті роботи на воєнний час, тому що треба допомагати, зібрати якусь волонтерську допомогу, якісь кошти. Сьогодні наша присутність (священників, мирян) в допомозі нашій армії показує, що ми дійсно є, що виконуємо, як Господь заповідав, любити Бога і любити ближнього», – запевняє настоятель храму.

Волинське село донині зберігає пам’ять про знатний рід Четвертинських. Можливо, колись їхні нащадки завітають на Батьківщину, звідки вийшла династія князів. Історики додають, що, без перебільшень рід Четвертинських з волинського Полісся свого часу мав вплив на політику Брюсселя Варшави й Москви.

«Були сенатори Четвертинські, які будували перші готелі і трамвайні лінії у Варшаві. Цей рід зберігся до наших днів, їхні представники живуть, зокрема, в Південній Америці і є відомими людьми. Вони породичалися з родичами останнього бразильського імператора. Таке маленьке село в свій час дало одну з найбільших і найбагатших князівських династій не лише на Волині, в Україні, а й, напевне, у всій Європі», – переконує автор проекту «Екскурсія з істориком» Андрій Павляшик.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---