USD 39.90 40.07
  • USD 39.90 40.07
  • EUR 42.60 42.89
  • PLN 8.90 9.10

Якби не війна. План розвитку Луцька з 1930-х на 30 років

27 Листопада 2022 10:36
Після часів Російської імперії волинські міста перебували в певному занепаді. Через складні обставини вони не отримували достатніх інвестицій у розвиток. А головне – не було «мозкового центру», який планував би розвиток міст.

Ситуація змінилася на краще тільки до середини тридцятих, коли з ініціативи воєводського управління створили Бюро обмірів і планів забудови міст. Першорядним завданням стало напрацювання плану розвитку для Луцька як адміністративного центру воєводства. Містобудівники перейшли до комплексного бачення усього міста.

У 1937 році план розвитку Луцька був уже напрацьований. Він передбачав, як має розвиватися місто в найближчі 30 років, тобто до кінця 1960-х. Звісно, війна і присутність радянської адміністрації унеможливили цей план, та все ж він дуже цікавий сьогодні з точки зору того, як міг би розвиватися Луцьк в контексті тодішнього урбаністичного бачення. А також того, що все ж таки із наміченого тоді працює досі.

Під час розробки проєкту плану забудови Луцька враховували природні умови та економіко-технічні дані. План забезпечував місту обґрунтовану програму його розвитку та раціонального впровадження санітарно-гігієнічних і будівельно-житлових інвестицій. Розробники ставили за мету сприяти створенню сприятливих умов для мешканців Луцька в роботі, культурі, житлі та іншому і сприяти покращенню зовнішнього вигляду міста, необхідного для столиці Волині.

Проблеми Луцька, які треба було розв’язати

Головні виклики тодішні архітектори сформували наступним чином. Принципово ситуація формулювалася як суттєве ускладнення інвестицій у місто через наявні конкретні проблеми, які треба було розв’язати.

Нескоординоване та інтенсивне післявоєнне будівництво й житлова забудова Луцька не сприяли гігієнічним та економічним умовам. Школи, адміністративні та інші будівлі були побудовані в непристосованих для цього місцях, без належного містобудівного вирішення та без створення в місті чітких адміністративно-торгових центрів, зручно пов’язаних із комунікаційними артеріями та районами Луцька.

Історична частина міста була занедбана, а забудова довкола інших давніх пам’яток хаотична, невпорядкована, з потворними будівлями.
Фрагмент забудови вулиці Кафедральної хоч і мав колорит старовини, ніяк не пасував історичній частині воєводського міста
Фрагмент забудови вулиці Кафедральної хоч і мав колорит старовини, ніяк не пасував історичній частині воєводського міста
Наявність аеродрому (на той час він розташовувався на місці нинішньої вулиці Гулака-Артемовського) біля житлових районів негативно на них впливала. Залізнична комунікація була незадовільною. Наявність належним чином облаштованих місць розвантаження на берегах Стиру для пасажирського та вантажного потоків – недостатньою. Нестача доріг з твердим покриттям у південному та південно-східному напрямках відчувалася гостро.

Читати ще: Втрати війни: ренесансний Несвіч

Були проблеми і в самій забудові. Так, гарні райони, розташовані на південь від вулиці Болеслава Хороброго (тепер проспект Волі), з виглядом на замок і Стир, побудовані всупереч принципам забудови та містобудування, створювали незручні та антигігієнічні умови проживання.

Головні наміри плану розвитку

Перш за все, планували, що за 30 років населення Луцька збільшиться майже у півтора-два рази й становитиме щонайменше 70 тисяч мешканців.
Загальний план
Загальний план
Житлова та адміністративна забудова, майдани. Місто розділили на райони забудови та території, вільні від неї. План будівництва адаптували до затвердженої системи водопостачання та каналізації. Під територію будівництва визначили ділянки, які можуть бути каналізовані та мають відповідну тримальну здатність ґрунту, корисну для будівельних цілей.

Тому долини річок Стир, Сапалаївка та Омелянівка виключили із забудови як території, не призначені для каналізації. Території забудови поділяли на зони за типом: одноповерхові, багатоповерхові, компактні, групові, змішані, вогнестійкі та невогнестійкі.
Будівництво каналізаційної мережі на вулиці Винниченка, 1938
Будівництво каналізаційної мережі на вулиці Винниченка, 1938
У районах вулиць Ягеллонської (тепер Лесі Українки), Пілсудського (зараз це Винниченка), Болеслава Хороброго (проспект Волі) було передбачено пожежобезпечні зони з компактною забудовою до трьох поверхів. Крім того, згадана зона охоплює частину земель району Красне вздовж вулиць Костюшка (Ковельська), Володимирської, Шевченка з припущенням, що Красне після побудови головного вокзалу там стане важливим районом міста.

Невогнестійкі зони планували в передмістях: Дворець (Київський майдан), частина офіцерської колонії (район вулиці 8 Березня), на півночі біля залізничних районів, Гнідава та Кічкарівка.

На будівельних територіях у Старому місті в оточенні замку планували використовувати двоповерхові будівлі, завдяки чому замок не втратив би своєї домінанти.

Читати ще: Відро води по дві копійки. Як колонки рятували лучан

Головний центр комплексу проєктованих громадських будівель планували на майдані Нарутовича (тепер – Театральний) та майдані, запроєктованому на перехресті вулиці Люблінської унії (тепер Шевченка) з продовженням вулиці Сенкевича (в наш час – Богдана Хмельницького) до вулиці Понятовського (зараз це Прогресу), де планували будівництво театру та адміністративних будівель. Тобто бачимо, що йдеться про район спортивної школи на Шевченка. Зараз тут майданчик спортивної школи та 1-ї школи.

Зазначені майдани з’єднані пішохідним переходом (зелена зона).

Цілий комплекс будівель громадського призначення запланували біля теперішнього Волинського краєзнавчого музею вздовж вулиці Шопена.

У плані в різних місцях міста передбачено торговельні центри, ринкові зали та місця зупинки транспорту в різних районах міста.
Приклад озеленення
Приклад озеленення
Зелені та промислові зони. Основний зелений пояс проходить долинами річок Омеленівка, Сапалаївка, Застирок та частково вздовж колишнього русла Глушця. Центральний парк було заплановано на ділянках міських лук біля замку Любарта, він поєднувався із зеленим сквером біля колишнього монастиря бернардинів. У цьому парку планували відкритий басейн і спортивні споруди на річці Стир.

Наявні кладовища, які підлягають ліквідації, включили до мережі зелених насаджень. Тоді було заплановано два цвинтарі на Гнідаві для всіх конфесій та у східній частині міста дорогою на Теремне для християнських конфесій.

Читати ще: Цікава історія луцького водогону

Історичне оточення колишнього монастиря бернардинів (тобто нинішнього Театрального майдану) та двору колишнього монастиря тринітарів (тобто нинішнього військового госпіталю на Сенаторки Левчанівської) планували впорядкувати шляхом пішохідного та паркового планування так, щоб було з’єднання центральної частини міста (ідеться про теперішню вулицю Лесі Українки) із запроєктованим парком біля замку.

Крім спортивних споруд так званого Йорданівського саду (розташовувався на теперішньому проспекті Василя Мойсея біля стадіону) заплановано спортивні майданчики на лугах біля Стиру в районі Красного.
Йорданський сад у Луцьку
Йорданський сад у Луцьку
У північній частині Кічкарівки заплановано промислові райони та зони шкідливих для здоров’я виробництв.

Крім того, нешкідливий для здоров’я район промисловості планували між магістралями на Рівне та Дубно. Приблизно тут зараз територія автозаводу. Ще одна невелика «промка» – у південно-західному районі біля цегельні «Лучанин» (зараз тут ЖК Супернова) та на північно-східних околицях тодішнього Луцька, де зараз головний вокзал.

Читати ще: Вистояти дві війни. Інше Берестечко

Комунікації. Важливою акцією, яка змінювала комунікацію значної частини міста, було будівництво нового головного залізничного вокзалу на Кічкарівці. Ви знаєте, що так званий старий вокзал розташований на Стрілецькій. Новий, тобто вже радянський, зробили на місці товарної станції «Луцьк» на теперішньому проспекті Грушевського. А от планували новий на Кічкарівці. Через річку Стир планували будівництво залізничного мосту, а також проєктували нові дороги, щоб поєднати новий вокзал із трасою Луцьк-Ківерці. Далі залізнична колія мала тягнутися в напрямку Володимира.

Наявний тоді вокзал на нинішній вулиці Стрілецькій планували залишити як невелику станцію для пасажирів.

Вантажну частину нового вокзалу збиралися поєднати дорогами зі складами, північною промисловою зоною та портом на річці Стир. Обрамлювати це все мала об’їзна магістраль.
Виготовлення трилінки
Виготовлення трилінки
Одна з головних доріг тягнулася фактично від Київського майдану територією нинішнього центрального парку з виходом на Ковельську. Це головна комунікація схід-захід. Щодо артерії північ-південь, то її запроєктували так, як зараз проходить вулиця Набережна з виїздом на західну околицю старого міста і далі на Гнідавську дамбу. Набережна і Гнідавська сьогодні існують, але дороги на західній околиці Старого міста немає – транспорт рухається вулицею Данила Галицького.

Ці лінії комунікації добре видно на карті.

Новий план передбачав і регулювання річки Стир згідно з рекомендаціями Управління водних доріг. Розвантажувальні місця заплановано на лівому березі Стиру нижче від мосту на Шевченка. Таке розташування легко поєднати з залізничною гілкою та з планованим промисловим районом. Неподалік мосту передбачили місце для відстою суден.

Проєктували й автовокзал. Його планували неподалік нинішньої вулиці Йова Кондзелевича в районі перетину головних артерій міста.
Як бачимо, якусь частину з описаного реалізовано. Правда, найімовірніше, реалізовано відповідно до логіки розпланування міста, а не тому, що цей план брали за основу в повоєнний час. Так, проспект Волі з’єднаний із вулицею Шевченка прямою дорогою, яка проходить північною частиною Театрального майдану. Є Набережна, з якої можливо без особливих проблем проїхати до Гнідавської чи повернути на Ковельську.

Щодо адміністративних і соціальних об’єктів збігу немає. Повоєнне містопланування відбувалося наче з нуля без врахування напрацювань довоєнних архітекторів і містобудівників. Є, правда, певний збіг із розташуванням парку. Проте на місці нинішнього парку з кінця 1920-х магістрат (міська рада) планував міський район. У візуалізації плану 1937 року це слабо відображено, однак в описовій частині вказано, що було напрацьовано окремий план для південної частини міста, який вочевидь мав би включати і цю зону, тим більше, що наприкінці 1920-х проводили конкурс на планування забудови цієї території. Однак в архівах південного плану поки не виявлено. Це має стати напрямком для подальших пошуків.

Олександр КОТИС
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 7
Лучани Показати IP 27 Листопада 2022 15:40
Навіть тоді луцька влада мислила категоріями майбутнього ! А сьогодні: - аби землю в парку під свій особняк увірвати, якийсь кіоск з ковбасами на тротуарі впихнути і як би узаконити сьогодні те, шо вчора нагрішив ! Отак і Україну будуємо !
Петро Показати IP 27 Листопада 2022 16:06
Дуже цікавий матеріал і автор. Дякуємо!
Лучанин Показати IP 27 Листопада 2022 16:39
Дуже цікаво читати такі матеріали.
лінивець Показати IP 27 Листопада 2022 17:13
Дуже цікава стаття, гарні фото
Виборці Показати IP 27 Листопада 2022 21:42
Котис навіть не підозрює, яку бомбу заклав під міську раду ! Громадськість міста перед виборами витягне тих рахітекторів з міської ради і заставить їх звітувати про реалізацію сьогоднішнього генплану ! А за результатами - проголосуємо на виборах !
Погляд Показати IP 27 Листопада 2022 23:27
Сподобалося заплановане місце для театру. З ЖД на Кічкарівці місто мало б зовсім інший розвиток.
Сашка Показати IP 28 Листопада 2022 10:38
Дякую Олександр за дуже цікаву та пізнавальну статтю з історії нашого міста!

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus