Які зміни внесли у історико-архітектурний план Луцька

В історико-архітектурному плані міста буде врахований не лише давній Луцьк, а й місто доби забудови у стилі функціоналізму, - стверджує розробник документа депутатам міськради.

Розробку історико-архітектурного опорного плану Луцька розглянули 22 серпня під час під час засідання постійної комісії Луцької міськради з питань планування соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів.

Як зазначив начальник управління містобудування та архітектури Веніамін Туз, основним питання було те, чому не внесені зауваження від громадськості.

Завідувач відділу дослідження та популяризації об’єктів культурної спадщини західного регіону України Державного інституту культурної спадщини при Міністерстві культури України, науковий керівник роботи Ігор Сьомочкін на запитання члена комісії Сергія Були про те, коли отримають кінцевий результат, повідомив, що документи зараз перебувають у Києві.

Роздрукована графічна частина документу, також в процесі перевірки є регулятивна та аналітична частини. Всі частини, що стосуються режимів та меж охоронних зон, історичних ареалів і зон регулювання забудови та ландшафту, перебувають у процесі перевірки. Скільки вона триватиме від розробників плану не залежить, але результат сподіваються отримати вже у вересні. Науковець запевнив, що все узгодили з дирекцією історико-культурного заповідника.

Зі слів Ігоря Сьомочкіна, розробники плану звертали увагу не лише на давній Луцьк, а й на місто 1930-их років, коли працював архітектор Сергій Тимошенко, який забудовував місто у стилі функціоналізму. Йдеться про мікрорайон вулиць Кривий Вал, Крилова, Степана Бандери. Розробник плану наголосив, що Луцьк – не лише пам’ятка давнини, а й цегляний стиль, археологія тощо. Також важлива охорона ландшафту, наприклад, архітектурні домінанти міста гарно розкриваються з Ковельського мосту.

Член комісії Павло Данильчук зауважив, що під час одного із засідань порушували питання, що план не узгоджений з керівництвом заповідника, у ньому не вказані, зокрема, його межі. Про це раніше говорив заступник директора історико-культурного заповідника Віктор Баюк.

Своєю чергою, директор історико-культурного заповідника Павло Рудецький відповів, що вказані питання внесли у нову пояснюючу записку до документу. Фактично, тепер у заповіднику погоджуються з тим, що вказано у поясннючій записці, там є межі заповідника та зони охорони.

Ігор Сьомочкін розповів, що вказують історичний ареал №1, який включає територію, що була розглянута генпланом заповідника. Перший ареал, мовляв – це Старе місто, другий – Заглушецьке передмістя. Кожен ареал має охоронні режими. Комплексна охоронна зона Старого міста площею 59,6 гектара включає в себе не лише територію заповідника, а й ділянку від Братського мосту до монастиря тринітаріїв. Також він відзначив, що Луцьк – місто, де ландшафт потрібно поєднувати з архітектурно-композиційним рішенням.

Щодо змін, внесених до плану протягом трьох останніх місяців, науковець поінформував, що змінили охоронну зону військових казарм на вулиці Стрілецькій, дещо її зменшивши, також раніше було шість зон регульованої забудови, тепер їх стало 11 – вони пов’язані з розкриттям пам’яток національного значення.

Члени комісії просили розробників плану надати документ для ознайомлення в управління містобудування та архітектури міськради.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---