За 10 років війни шість разів переїжджала: історія переселенки, яка нині живе у Луцьку
Пенсіонерка Людмила Баришок – із Лисичанська. Від початку війни шість разів була змушена змінювати місце проживання. У 2014-му переїжджала з Луганської області в Донецьку, змінювала кілька міст і селищ, які з часом опинялися в зоні бойових дій.
Жінка розповіла Суспільному: з початком повномасштабної війни переїхала на Волинь.
Нині їй 70 років. Народилася у Лисичанську, там виросла. А власну сім'ю створила в Попансій. Усе життя працювала вчителькою у місцевій школі. Тут вийшла заміж та народила двох доньок, має чоирьох онуків. Чоловік помер рано, коли йому було 55 років, від онкології, розповідає Людмила Баришок.
У 2014 році від бомбардування їй довелося тікати з рідного міста на Донеччину до старшої доньки у Волноваху. У Попасній залишила власну квартиру і дачу. Уже в перші місяці війни, каже жінка, місто було зруйновано вщент: не залишилось жодного вцілілого будинку.«Після 2014 року Волноваха, Хлібодарівка, Покровськ, Мирноград, бо в Покровську трохи спочатку були. Через постійну зміну місця проживання щоразу все менше речей могли взяти з собою. У 2022-му знову довелося переїздити», – зітхає пенсіонерка.
Читати ще: «Хочемо додому. Більше – нічого». Як переселенці облаштувалися в гуртожитку на Волині
Людмила Баришок розповідає: через постійний стрес, пов’язаний з переїздами і адаптацією, дуже потребує спілкування з земляками та людьми, які її розуміють. Тому, коли переїхала до Луцька, одразу дізналася адреси волонтерських організацій, які допомагають переселенцям.Сюди приходить і по гуманітарну допомогу, і щоб взяти участь в різноманітних заходах. Найчастіше, каже жінка, буває у Координаційному центрі підтримки ВПО Луганської області в місті Луцьку.
«Я Господу дякую, що всі живі – діти, внуки. Усі ж тікали з-під обстрілів. І все залишилось нажите. Із одними документами тікали та з сумочкою. І тепер облаштуватися дуже тяжко», – додає пенсіонерка.
Людмила Баришок каже, що найбільше мріє повернутися в рідну Попасну, відвідати могилу чоловіка, поговорити з ним, розповісти, як їй тепер живеться.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Жінка розповіла Суспільному: з початком повномасштабної війни переїхала на Волинь.
Нині їй 70 років. Народилася у Лисичанську, там виросла. А власну сім'ю створила в Попансій. Усе життя працювала вчителькою у місцевій школі. Тут вийшла заміж та народила двох доньок, має чоирьох онуків. Чоловік помер рано, коли йому було 55 років, від онкології, розповідає Людмила Баришок.
У 2014 році від бомбардування їй довелося тікати з рідного міста на Донеччину до старшої доньки у Волноваху. У Попасній залишила власну квартиру і дачу. Уже в перші місяці війни, каже жінка, місто було зруйновано вщент: не залишилось жодного вцілілого будинку.«Після 2014 року Волноваха, Хлібодарівка, Покровськ, Мирноград, бо в Покровську трохи спочатку були. Через постійну зміну місця проживання щоразу все менше речей могли взяти з собою. У 2022-му знову довелося переїздити», – зітхає пенсіонерка.
Читати ще: «Хочемо додому. Більше – нічого». Як переселенці облаштувалися в гуртожитку на Волині
Людмила Баришок розповідає: через постійний стрес, пов’язаний з переїздами і адаптацією, дуже потребує спілкування з земляками та людьми, які її розуміють. Тому, коли переїхала до Луцька, одразу дізналася адреси волонтерських організацій, які допомагають переселенцям.Сюди приходить і по гуманітарну допомогу, і щоб взяти участь в різноманітних заходах. Найчастіше, каже жінка, буває у Координаційному центрі підтримки ВПО Луганської області в місті Луцьку.
«Я Господу дякую, що всі живі – діти, внуки. Усі ж тікали з-під обстрілів. І все залишилось нажите. Із одними документами тікали та з сумочкою. І тепер облаштуватися дуже тяжко», – додає пенсіонерка.
Людмила Баришок каже, що найбільше мріє повернутися в рідну Попасну, відвідати могилу чоловіка, поговорити з ним, розповісти, як їй тепер живеться.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
олександр
Показати IP
26 Липня 2024 10:19
через стрес дуже потребує спілкування з земляками та людьми які її розуміють -це цитата. Тобто тепер за руский мір та русск4ий язік вона буде боротись тут
20 червня: свята, події, факти. Міжнародний день серфінгу та Всесвітній день жонглювання
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
Google відкриває перший у світі музей штучного інтелекту в Лос-Анджелесі
19 Червня 2026 23:38
19 Червня 2026 23:38
З кінця травня понад 150 пацієнтів з Еболою утекли з лікарень Конго через нестачу їжі
19 Червня 2026 23:18
19 Червня 2026 23:18
Навроцький позбавив Зеленського найвищої нагороди Польщі
19 Червня 2026 23:00
19 Червня 2026 23:00
Кількість біженців у Європі стабілізувалася після десятиліття зростання
19 Червня 2026 22:40
19 Червня 2026 22:40
Щеплення проти ВПЛ знижує ризик смерті від раку шийки матки в молодому віці майже до нуля, – вчені
19 Червня 2026 22:21
19 Червня 2026 22:21
Підпали майна, пов’язаного зі Стармером: українця засудили до семи років в’язниці
19 Червня 2026 22:02
19 Червня 2026 22:02
Потяг Київ-Ковель пропонують присвоїти назву «Шацькі озера»
19 Червня 2026 21:42
19 Червня 2026 21:42



Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.