«Життя – це рух»: у Луцьку змагалися спортсмени-пенсіонери. Фото
Під гаслом «Життя – це рух» 22 серпня у Луцьку відбувся ІІІ Міжнародний фестиваль літньої сеньйоріади «Спорт для всіх заради здоров’я».
Участь у спортивних змаганнях взяли люди поважного віку від 50 років. Уже третій рік поспіль проведення сеньйоріади підтримує Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом». Цікаво, що фестиваль є унікальним заходом, який не має аналогів в Україні.
«Головною метою фестивалю є мотивування людей поважного віку до систематичних занять фізичною культурою і спортом. Міжнародний фестиваль літньої сеньйоріади – унікальний захід, бо такого в Україні ще ніде не проводили. Тому щороку він набуває все більшої популярності, – каже керівник ГО «Центр освіти «Університет третього віку» Оксана Степанюк.
Вона розповідає, що ідея організувати в обласному центрі Волині такий фестиваль виникла у 2013 році, одразу після створення «Університету третього віку». Спершу студенти-пенсіонери їздили на схожі фестивалі за кордон, а тоді організували таке ж дійство у Луцьку і запросили іноземних гостей сюди.
«Цікаво, що завдяки цьому фестивалю наші студенти вперше поїхали за кордон і побачили світ. Цьогоріч фестиваль приурочений до Дня Незалежності України. Намагалися організувати усе так, щоб гості побачили місто та відпочили на повну. Надіюся, що фестиваль проводитиметься щороку. Адже у цьому є потреба», – каже Оксана Степанюк.
На фестиваль завітали учасники не лише з України, а й із Польщі, Туреччини та Словаччини. А з України були гості зі Сміли, Львова, Рожища, Млинова, Ковеля, Дніпра, Теребовлі.
Організатори кажуть: коли фестиваль проводили вперше, то було лише 100 учасників, минулоріч – понад 300. Цьогоріч у сеньйоріаді взяли участь 33 команди і понад 400 учасників.
Упродовж дня спортсмени змагалися у бігу на дистанції 60 м та 500 м, штовханні ядра, армрестлінгу, стрільбі, дартсі, шахах, шашках, спортивному орієнтуванні, тенісі, велогонці тощо. Також цьогоріч на фестивалі вперше відбулися змагання з боулінгу. Енергійні та повні сил люди поважного віку демонстрували і пропагували здоровий спосіб життя й активну життєву позицію.
Керівник програми «Волинь спортивна» Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Дмитро Піддубний зазначив, що сеньйоріада – свято спорту, оптимізму та впевненості у завтрашньому дні.
«Такі заходи дуже важливі для нашого Фонду, – каже Дмитро Піддубний. Адже популяризують здоровий спосіб життя. Учасники фестивалю – люди поважного віку. Дехто з них встановлює на цьому фестивалі перші у своєму житті спортивні рекорди. Важливо підтримати їх у цьому, аби вони працювали над собою і надалі. Ці люди показують гарний приклад для молоді. Навіть якщо людині уже понад 60 років, то це не привід сидіти вдома, мало рухатися та скиглити. Спорт – це сила та здоров’я. Саме цей вік – привід смакувати життя. Усі ці люди – уже переможці. Навіть ті, що не отримали нагород. Бо те, що вони роблять – це уже перемога. Перемога над собою, старістю та лінню».
Найстаршому учаснику фестивалю лучанину Юрію Горобцю – 84 роки. Спортсмен-легкоатлет підкорив найвищі вершини Румунії, Болгарії, Греції. Перед змаганнями він травмував ногу, але це не завадило йому посісти перше місце з бігу на дистанції 60 м у категорії 80+.
«Напередодні випадково почув, як хтось казав, мовляв, у Луцьку старенькі змагаються. Але хочу запевнити, що ті старенькі можуть дати фору і молодикам, – каже Юрій Горобець. – Справжнє життя – це рух. Нещодавно мені сказали, що цьогорічна сеньйоріада може бути останньою. Але поки я живий, то цього не трапиться. Не дозволю. Це чудовий захід. Він додає сили, вчить цінувати кожну мить. Бо час безцінний».
77-річний ковельчанин Олександр Майданський долав дистанцію 60 м та брав участь у змаганнях з армрестлінгу. За плечима в чоловіка чимало пробігів та марафонів. Пан Олександр каже: бігає, щоб мати міцне здоров’я. Чоловік приїздить на цей фестиваль уже три роки поспіль. Однак цьогоріч він посів друге місце з армрестлінгу у категорії 70+.
«У 2017 році посів третє місце з бігу, у 2018 році – друге. Дуже люблю спорт і не уявляю свого життя без легкої атлетики. Це корисно для здоров’я», – каже він.
На бігову доріжку Олександра Майданського кличе багаторічна звичка. Ще коли був хлопчаком, щодня долав 6 км в новодібровську школу. Згодом навчався у Голобах, а щоб дістатися до школи, йому було потрібно пройти 10 км.
На початку 80-х доля закинула його в Африку: молодий радянський інженер викладав у дружній Гвінеї автосправу. А заодно і переймав у місцевих вміння швидко бігати та бути витривалим на дистанції.
Перетнувши 70-річний життєвий рубіж, Олександр Іванович став спортивним багатоборцем. Під керівництвом заслуженого тренера України Валерія Дружиновича займається в тренажерному залі та мріє про особистий рекорд у жимі штанги. Крім цього, він ще й залюбки грає в футбол.
«Спорт завжди був важливим у моєму житті. І саме завдяки спорту я сьогодні тут разом зі своїми друзями. І це не просто спортивні змагання, бо ми об’єднуємось не лише на дистанції, а й духовно», – каже пан Олександр.
68-річний Дмитро Мешевський прибув до Луцька з Дніпра. Він пробіг дистанцію у 500 м і посів третє місце. На сеньйоріаду до Луцька він приїхав уже вдруге. До слова, минулоріч чоловік посів друге місце.
«Якби не спорт, то я, можливо, був би прикутий до ліжка, – зізнається він. – У 2007 році потрапив у жахливу ДТП, мене збив автомобіль. Лікарі поставили мені у хребет дві титанові пластини. Після цього я заново навчився ходити та бігати. Навіть маю третю групу інвалідності, однак спортом займаюся й досі. Серйозна травма не стала мені на заваді – за останні кілька років я посів уже не одне призове місце з бігу. Усе – в наших руках. Не треба боятися і опускати руки. Якщо хочете бути здоровими – бігайте».
66-річна Людмила Хвесюк та 65-річний Микола Давидич із Дніпра приїхали на фестиваль уже вдруге. Минулоріч і цьогоріч пані Людмила посіла першість зі стрільби. Пан Микола отримав таку ж нагороду.
«Нам дуже подобається Луцьк. Добре, що у вашому місті організовуються такі гарні заходи. Спорт продовжує нам життя, дозволяє насолоджуватися ним сповна», – кажуть гості з Дніпра.
Історик, краєзнавець та педагог Леон Городиський приїхав на Волинь з Теребовлі. Чоловіку 74 роки. Він брав участь у інтелектуальній грі брейн-ринг.
«Треба пропагувати здоровий спосіб життя. Саме тому я приїхав на цей фестиваль. На сеньйоріаді я уперше. Надіюся, що й наступного року приїду», – каже чоловік.
Перше місце у сеньйоріаді посіла команда «Університет третього віку» з Дніпра, друге місце – команда «З легким паром» із Луцька, третє – команда КЗ «Луцький міський центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» Луцької міської ради».
Учасники отримали не лише відзнаки, кубки та медалі, а й заряд енергії та бадьорості, а ще неймовірні емоції від спілкування та доброзичливої атмосфери, яка панувала на фестивалі.
Фото Олександра Дурманенка
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Участь у спортивних змаганнях взяли люди поважного віку від 50 років. Уже третій рік поспіль проведення сеньйоріади підтримує Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом». Цікаво, що фестиваль є унікальним заходом, який не має аналогів в Україні.
«Головною метою фестивалю є мотивування людей поважного віку до систематичних занять фізичною культурою і спортом. Міжнародний фестиваль літньої сеньйоріади – унікальний захід, бо такого в Україні ще ніде не проводили. Тому щороку він набуває все більшої популярності, – каже керівник ГО «Центр освіти «Університет третього віку» Оксана Степанюк.
«Цікаво, що завдяки цьому фестивалю наші студенти вперше поїхали за кордон і побачили світ. Цьогоріч фестиваль приурочений до Дня Незалежності України. Намагалися організувати усе так, щоб гості побачили місто та відпочили на повну. Надіюся, що фестиваль проводитиметься щороку. Адже у цьому є потреба», – каже Оксана Степанюк.
На фестиваль завітали учасники не лише з України, а й із Польщі, Туреччини та Словаччини. А з України були гості зі Сміли, Львова, Рожища, Млинова, Ковеля, Дніпра, Теребовлі.
Упродовж дня спортсмени змагалися у бігу на дистанції 60 м та 500 м, штовханні ядра, армрестлінгу, стрільбі, дартсі, шахах, шашках, спортивному орієнтуванні, тенісі, велогонці тощо. Також цьогоріч на фестивалі вперше відбулися змагання з боулінгу. Енергійні та повні сил люди поважного віку демонстрували і пропагували здоровий спосіб життя й активну життєву позицію.
«Такі заходи дуже важливі для нашого Фонду, – каже Дмитро Піддубний. Адже популяризують здоровий спосіб життя. Учасники фестивалю – люди поважного віку. Дехто з них встановлює на цьому фестивалі перші у своєму житті спортивні рекорди. Важливо підтримати їх у цьому, аби вони працювали над собою і надалі. Ці люди показують гарний приклад для молоді. Навіть якщо людині уже понад 60 років, то це не привід сидіти вдома, мало рухатися та скиглити. Спорт – це сила та здоров’я. Саме цей вік – привід смакувати життя. Усі ці люди – уже переможці. Навіть ті, що не отримали нагород. Бо те, що вони роблять – це уже перемога. Перемога над собою, старістю та лінню».
«Напередодні випадково почув, як хтось казав, мовляв, у Луцьку старенькі змагаються. Але хочу запевнити, що ті старенькі можуть дати фору і молодикам, – каже Юрій Горобець. – Справжнє життя – це рух. Нещодавно мені сказали, що цьогорічна сеньйоріада може бути останньою. Але поки я живий, то цього не трапиться. Не дозволю. Це чудовий захід. Він додає сили, вчить цінувати кожну мить. Бо час безцінний».
«У 2017 році посів третє місце з бігу, у 2018 році – друге. Дуже люблю спорт і не уявляю свого життя без легкої атлетики. Це корисно для здоров’я», – каже він.
На початку 80-х доля закинула його в Африку: молодий радянський інженер викладав у дружній Гвінеї автосправу. А заодно і переймав у місцевих вміння швидко бігати та бути витривалим на дистанції.
Перетнувши 70-річний життєвий рубіж, Олександр Іванович став спортивним багатоборцем. Під керівництвом заслуженого тренера України Валерія Дружиновича займається в тренажерному залі та мріє про особистий рекорд у жимі штанги. Крім цього, він ще й залюбки грає в футбол.
«Спорт завжди був важливим у моєму житті. І саме завдяки спорту я сьогодні тут разом зі своїми друзями. І це не просто спортивні змагання, бо ми об’єднуємось не лише на дистанції, а й духовно», – каже пан Олександр.
68-річний Дмитро Мешевський прибув до Луцька з Дніпра. Він пробіг дистанцію у 500 м і посів третє місце. На сеньйоріаду до Луцька він приїхав уже вдруге. До слова, минулоріч чоловік посів друге місце.
«Якби не спорт, то я, можливо, був би прикутий до ліжка, – зізнається він. – У 2007 році потрапив у жахливу ДТП, мене збив автомобіль. Лікарі поставили мені у хребет дві титанові пластини. Після цього я заново навчився ходити та бігати. Навіть маю третю групу інвалідності, однак спортом займаюся й досі. Серйозна травма не стала мені на заваді – за останні кілька років я посів уже не одне призове місце з бігу. Усе – в наших руках. Не треба боятися і опускати руки. Якщо хочете бути здоровими – бігайте».
«Нам дуже подобається Луцьк. Добре, що у вашому місті організовуються такі гарні заходи. Спорт продовжує нам життя, дозволяє насолоджуватися ним сповна», – кажуть гості з Дніпра.
«Треба пропагувати здоровий спосіб життя. Саме тому я приїхав на цей фестиваль. На сеньйоріаді я уперше. Надіюся, що й наступного року приїду», – каже чоловік.
Фото Олександра Дурманенка
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
Слава
Показати IP
23 Серпня 2019 11:09
Молодці!!! Молодь нехай бере приклад!!! Спорт - це життя!!!
.jpg)
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.