USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.76 9.94

Волинська йогиня: «Тіло – це інструмент, який дозволяє нам стати розумнішими»

5 Березня 2017 19:00
Йога прийшла на пострадянські та західні терени як щось загадкове, езотеричне та втаємничене. Незвичні пози тіла, годинні медитації, зупинки серцебиття, ходіння по склу та сон на цвяхах – приблизно таким букетом стереотипних уявлень для пересічної людини ще не так давно було оповите це заняття з далекої Індії. Щось у цьому переліку справді мало стосунок до йоги, щось було елементом міфу, а щось узагалі – чистісінькою вигадкою, йдеться у матеріалі щотижневика Волинські Новини від 2 березня (№8 (56).

Нині заняття йогою як гімнастикою для тіла доволі поширені. Її методики для покращення мобільності тіла та заспокоєння розуму використовують спортсмени, беруть на озброєння елементи йоги майбутні мами, аби бути якнайдовше молодими, на голову стають пенсіо­нери, а мужчини задля чоловічого здоров’я опановують шпагат. Кому ж потрібна йога та що вона може змінити, говоримо з інструктором методу Ішвара-йоги луцького центру «Територія йоги» Христиною Губською.



– Гадаю, ідеальним віком для мене, щоб почати займатися йогою, було 12 років. Я почала трохи пізніше, у 14 (нині Христині 26, – Т. Г.). У підлітковому віці я була фізично слабкою. Уроки фізкультури для мене були нестерпними, однокласники насміхалися з того, що я не можу й разу відтиснутися від підлоги. Морально це дуже гнітило мене. Один з учителів фізкультури радив мені взятися за себе, мовляв, твій розвиток потрібен лише тобі, й ніхто інший не зможе вирости замість тебе. Тож, маючи за плечима лише бальні танці, я пішла в рідному Горохові у гурток, який вела Інна Круковська зі своєю мамою. В один із днів ми займалися шейпінгом, інший присвячували східним танцям, а одне з тижневих занять було з йоги. Мені найдужче подобалися саме такі заняття, чекала цього дня, йога була мені зрозумілою і приємною. Заняття у комплексі мене дуже зміцнили, вже за півроку на уроках фізкультури більше з мене ніхто не кепкував. Учитель викликав, я почала відтискатися. Каже: «Досить, я й так тобі ставлю найвищу оцінку!». Але я продовжила, бо не хотіла поблажок і знала, що можу пов­ністю виконати норматив. Згодом ми присвятили усі заняття йозі. Це було для мене справжнім святом, дарувало щастя.

– Попри молодий вік, у тебе за плечима – шість років викладацького досвіду. Пам’ятаю, під час одного з відкритих занять ти сказала: якщо є світло всередині, то ним потрібно ділитися. Коли ти наважилася поділитися?

– Бути інструктором з йоги я не планувала, займалася для себе. В університеті вивчала прикладну лінгвістику. Уроки фізкультури були вільними: хтось бігав, стрибав, а я – йожилася. Це зацікавило викладачів, мені дали ключі від гімнастичної зали, аби я там займалася. Долучилися мої однокурсники, їм стало цікаво, це був ніби урок фізкультури.

– Але ж це так відповідально...

– Мабуть, якби я тоді так переймалася цим, то у мене нічого не вийшло б. Але страху не було. Адже приходили мої друзі, знайомі, їм подобалася така альтернатива монотонній фізкультурі. Якось в університеті волонтери Корпусу миру, з якими ми співпрацювали, дали зав­дання організувати власний проект відповідно до умінь, талантів. Тож я мала провести кілька уроків з йоги для різних вікових груп. Дитячий центр «Плай» погодився, аби я провела такий урок у них, і, на моє здивування, запросили це робити постійно. Згодом приєдналися дорослі. Коли закінчила виш, пробувала працювати за спеціальністю, але сидіти на одному стільці цілий день для мене виявилося дуже важко. Увечері подумала – зранку написала заяву на звільнення.

– Йоги не вчать в університетах, водночас є надмір інформації про цю науку. Де ти набувала знань?

– Передусім я завдячую першій учительці з Горохова Інні. Вона не лише мене мотивувала своїми фізичними даними, а й стимулювала розвиватися духовно, читати різну літературу. Шукала учителів й у Луцьку, але десь мені не подобалося, десь мене не хотіли брати. Згодом почала їздити на семінари, фестивалі, пройшла інструкторські курси в Івано-Франківську у Юрія Сулика, згодом познайомилася з президентом Міжнародної Асоціації Йоги Анатолієм Зенченком, який навчає власної методики викладання йоги – Ішвара-йоги. Ця людина дала потужне всебічне знання про йогу, яке не порівняти з тим, що я знала до цього. Одним з улюблених своїх учителів вважаю також Геннадія Болгова, який навчив мене тонкощів роботи з диханням. Зараз я – інструктор Ішвара-йоги, і це дуже почесно для мене, оскільки це вже міжнародний рівень, за мною стоять сильні вчителі.

– Анатолій Зенченко часто говорить, що є велика Йога – з великої літери Й, і мала – з маленької й. Що це означає для тебе?

– Цей умовний поділ для того, аби інструктори йоги не починали «розкривати чакри», «знімати вінець безшлюбності», «ставати майстрами медитації» тощо. Наприклад, поняття медитації саме у Йозі – це стан, який досягається складними техніками, до яких потрібно дорости, яких вчить гуру, і доходять до цього рівня одиниці. Те, що у західному світі заведено називати медитацією, – радше концентрація на чомусь, роздуми на конкретну тему абощо, практика хороша, але з сьомою сходинкою Йоги (їх розрізняють загалом вісім, – Т. Г.) не має нічого спільного. Те, що ми називаємо йогою з маленької літери, – це робота з тілом та диханням, вона робить нас продуктивними, здоровими, гармонійними, але ці техніки не ведуть до просвітлення, розкриття чакр тощо.

– Та все ж таки йогу часто асоціюють з езотерикою...

– Так, це правда. Та йога – річ повністю практична й пов’язана з механізмами роботи тіла і, як наслідок, свідомості. Коли люди починають займатися тілом, згодом підключають дихальні практики, це сприяє зміні гормонального фону організму та зміні хімії крові. Тому після заняття й відчувається інший стан. Це цілком фізичне поняття, воно має раціональне пояснення. Тіло – це машина, якою ми маємо навчитися керувати. Для цього й працюємо за допомогою очищення організму, виконання асан (позиції у йозі, – Т. Г.) та дихання. Від того й думати по-іншому починаємо.

– Ти – вегетаріанка. Чи є якісь сталі правила харчування йогів?

– Йога має певну системність. Практика полягає не лише у виконанні асан, пранаям (практики дихання, – Т. Г.), а й шаткарм (практики очищення організму, – Т. Г.), дотримання принципів ями та ніями (етично-моральні правила поведінки, – Т. Г.). Своїм учням уже з самого початку я раджу не вживати шкідливу їжу, не їсти за кілька годин до заняття і розповідаю, що буде максимально корисним для них у плані харчування. А згодом, після регулярного очищення організму, занять, людина й сама відчуває потребу харчуватися здоровою їжею. Щодо вегетаріанства, то нікого до цього не змушую, а лише ділюся власним досвідом. Ішла до такого режиму п’ять років. Відмова від м’яса для мене сталася природно, організм просто перестав його хотіти. Той, хто лише почав займатися йогою, не має змінювати все кардинально в один день. Психіка просто не витримає такої подачі напруги. Додам, що у йозі шанують традиційну індійську медицину – аюрведу, яка поділяє людей на умовні типажі. Залежно від цього, радить певний тип харчування, додавання спецій.

– Коли потрібно займатися йогою?

– У ту пору, коли комфортніше почуватиметься організм. Декому підходять ранкові заняття, інші краще почуваються ввечері. Єдина різниця, що ранкові заняття більш націлені на те, аби зарядити організм, пробудити його, а вечірні витонченіші, плавніші.

– Часто можна почути: «йога для жінок», «йога для чоловіків». Такий поділ доцільний?

– Загальна практика універсальна. Здорові чоловіки й жінки роблять однакові вправи. Ми ж не настільки сильно відрізняємося. До слова, у йозі є спеціальні техніки, які дозволяють покращити статеві функції і в чоловіків, і в жінок. Однак у жінок є певні фізіологічні особливості – менструальний цикл, вагітність – у ці періоди практика корегується. Є й спеціальні класи для майбутніх мам, які готуються до безпечних природних пологів. Окрім цього, перед тим, як почати займатися, варто зважати на захворювання, травми, які є в людини, та відповідно до цього коректувати практику. А різні родзинки, як-то «йога на гамаках», «йога в сауні» тощо – це зазвичай елемент маркетингу або варіант «розбавити» практику чимось екзотичним.

– Тобто йога для схуднення – це теж для заманювання?

– Не зовсім. Звісно, заняття з йоги – це не кардіонавантаження, які сприяють затраті великої кількості кілокалорій. Однак, якщо звернутися до аюрведи, то йога, пранаяма сприяє висушенню організму. Внаслідок чисток, правильного збалансованого харчування та старанної практики тіло позбувається зайвого й набуває гармонійної ваги. Окрім цього, попри те, що збоку практика може здатися легкою, виконання асан буває доволі складним, та й, окрім статичних положень, йога має великий спектр динамічних елементів, які добре прогрівають тіло. Тренери зі спортзалів на заняттях обливалися потом, оскільки це зовсім інший тип навантаження. Моя відповідь – так, за умови системності йога допомагає позбутися зайвої ваги. Це не швидкий результат, але стабільний.

– Очевидно, що й у йозі виникають травми. Від чого це залежить?

– На мою думку, 90% травм – це вина інструктора, який не проконтролював виконання асани, або ж не знає, як зробити так, щоб заняття було безпечним. Але 10% залежить від людини, її уважності. Критерій безпечності – у практиці вам має бути приємно. Важливо й не зазнаватися, не дозволяти власному его брати гору. Сенс не в тому, аби закрутитися якнайдалі. Тіло – це лише інструмент, який дозволяє нам стати розумнішими. Люди, які зазнаються і працюють для того, щоб похизуватися чи для фото, отримують «привіт» від карми. Світ справедливий і одразу показує, де промах. Загалом практикувати можуть усі. Головне – знайти свого інструктора й регулярно займатися не лише у залі, а й вдома, знаходити час для себе. Це і є повага до себе, свідома практика, коли ви відволікаєтеся від усього, слухаєте лише власне тіло, дихання та відчуття.

Тетяна ГРІШИНА

Луцьк, Горохів

Масові заняття з йоги інструктор влаштовувала для учасників фестивалю «Бандерштат»
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 2
Анонім Показати IP 5 Березня 2017 19:11
Молодец!
пишіть правильно Показати IP 9 Березня 2017 10:23
дурна назва статті. А якщо жінка штукатур, маляр?

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus