USD 39.00 39.40
  • USD 39.00 39.40
  • EUR 39.25 39.50
  • PLN 9.76 9.94

55 років будівельних традицій ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536»

5 Квітня 2016 16:16
9 квітня забудовник ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536» святкує свій 55-річний ювілей.

Про династію будівельників, професійні виклики та об’єкт мрії, який збудують у Луцьку, журналіст Інформаційного агентства Волинські Новини спілкувався із генеральним директором підприємства – Ігорем Чорнухою.

Історія компанії бере свій початок ще з далеких 60-х років, коли підприємство входило до складу тодішнього тресту «Промхімсантехмонтаж» з центром у місті Львові. Будівельний гігант, що в кращі роки своєї діяльності налічував понад 5 тисяч працівників, мав свої філії по всій території Західної України, однією з цих філій і було підприємство - ювіляр. Залишаючись лише вузькоспеціалізованим сантехнічним підприємством вже, в 60-ті роки Луцьксантехмонтаж було учасником масових забудов житлових масивів Луцька, Ковеля, Нововолинська, Володимира-Волинського, будували Нововолинську бавовняно - прядильну фабрику, Луцький та Нововолинський м’ясокомбінати.

70-ті роки характеризувалися виконанням будівельно - монтажних робіт: Луцький картонно-рубероїдний завод ( КРЗ ), Луцький шовковий комбінат (ЛШК), завод виробів із пластмасс, Луцький завод крупнопанельного домобудування (КПД), Луцький завод синтетичних шкір, Нововолинський завод СТО, Ковельський крохмальний завод, Рожищенський сирзавод, Драмтеатр м. Луцька, брали участь у житловому будівництві 33-го та 40-го кварталу, будували системиводопостачання Луцька.

Одним із ключових моментів в історії підприємства є прихід в 1982 році в його колектив мого батька – Віктора Чорнухи. Він почав працювати начальником Луцького спеціалізованого управління №536 треста «Промхімсантехмонтаж», а нині є головою наглядової ради ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536».

В 80-ті роки вже під керівництвом Віктора Григоровича підприємство продовжувало активну розбудову Луцька та Волинської області. Було споруджено: хлібзаводи Луцька та Ковеля, Луцький молокозавод та Ковельський сирзавод, Державний підшипниковий завод № 28 (ГПЗ-28), завод «ІСКРА», торфобрикетний завод «Сойне», Луцький аеропорт, приміщення Волинської облдержадміністрації, обласна дитяча лікарня, житлове будівництво, будівництво шкіл та дитячих садочків.
У буремні 90-ті роки ми, як і всі підприємства, відчули всю важкість періоду «перебудови», проте вистояли. Визначними об’єктами того часу були: Камінь-Каширський будинок матері та дитини, санаторій «Пролісок» села Грем’яче, школи села Комарово, (Маневицкий район), с. Підцир’я (Камінь-Каширський район), с.Раків Ліс (Камінь - Каширський район), с.Заболоття (Ратнівський район), школи №№ 16, 22, 23, 26 Луцька, обласний центр захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС, поліклініки в селищі Колки та Ківерці, газифікація сіл Луцького, Локачинського, Ківерцівського районів, інженерні мережі 55-го мікрорайону Луцька.

З 1998 року підприємство вибрало свій власний шлях розвитку і відділилось від тресту. Щоправда, тут не обійшлось і без важких моментів: спершу трест не хотів нас «відпускати». Проте Віктор Григорович (Чорнуха) таки відстояв право підприємства на самостійний шлях розвитку. Таке рішення підтримав і колектив підприємства.

Що цікаво, ми стали правонаступниками не лише прав, але й обов’язків, наприклад близько півмільйона гривень щороку «Луцьксантехмонтаж» стабільно виплачує по пенсійних зобов’язаннях людям, які отримали стаж та достроково пішли на пенсію.

До початку двотисячних років ми мали досить вузьку спеціалізацію: монтажні та сантехнічні роботи, при кількості працюючих близько двохсот осіб і в 2000 році прийняли рішення організувати загальнобудівельну дільницю та виконувати роботи не лише на субпідряді, а щоб була можливість здавати об’єкти «під ключ» та розширити межі діяльності. З того моменту розпочали інвестувати та власними силами будувати житло. Паралельно модернізувались в потужну генпідрядну організацію, яка проводить весь цикл робіт: від початку будівництва до завершення. Для цього маємо спеціалістів високої кваліфікації та сучасне обладнання.

З 2000-го року по теперішній час підприємство є одним із найпотужніших в західній Украіні та найбільшою будівельною компанією Волині, виконуючи весь спектр будівельно-монтажних робіт. Завдяки позитивній репутації та довірі замовників, Луцьксантехмонтаж бере участь у реконструкції Луцького пологового будинку, будівництві 40-Ж мікрорайону, будує головний корпус AT «СКФ» Україна, підписує договори на будівництво та реконсторукцію ВАТ «ЛуАЗ», реконструкція обласних музично-драматичного та лялькового театрів також не обійшлась без його участі. Очисні споруди та колектори смт. Шацьк та урочища Гряда, школа села Красноволя, Покровська церква села Піддубці Луцького району, спортивний комплекс Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, обласний центр радіаційного захисту населення блок «Б», Святогорський монастир села Зимне Володимир-Волинського району, міжнародний автомобільний пункт пропуску «Ягодин», зоопарк міста Луцька – це не повний перелік соціально-культурних об’єктів, до яких доклали зусиль працівники підприємства.
Чи був якийсь особливо цікавий об’єкт, що доводилося зводити?

Фактично, щороку маємо щось на кшталт «дипломної роботи», тобто, об’єкт, який є певним випробуванням. Якщо берешся, то мусиш довести до ладу. Це і протиаварійні роботи в Зимненському монастирі, де, проводячи будівельні роботи, усвідомлюєш всю відповідальність за якість та можливі наслідки. Важкий об’єкт – будинок на Рівненській, 109, який перед тим обвалився.
Ми брали участь на всіх етапах: розпочинаючи від розробки проекту, закінчуючи передачею ключів мешканцям. Згодом – Ягодинська митниця, виконання протиаварійних робіт на вулиці Героїв УПА, торік – будівництво фортифікаційних споруд на сході України. Тому кожен рік нам «не скучно» (сміється). І ми нікого не підвели.
Волиняни довіряють вам роботу над об’єктами, які мають майже стратегічне значення. Це і заводи, лікарні, садочки, церкви, сучасний ЦНАП, який є однією з візитівок міста. Відчуваєте якусь додаткову відповідальність, коли працюєте над такими об’єктами?

Кожен об’єкт – це відповідальність, адже не маємо права на помилку. Щоправда, наше основне спрямування – житло. А такі об’єкти ми беремось реалізувати для того, аби планомірно завантажувати колектив. Нині у нас працює 700 людей і під час будівництва неможливо залучити всіх одночасно – ринок вносить свої корективи. Тому ми працюємо з бюджетом заради рівномірності загрузки всіх професій протягом всього року, щоб не було жодної хвилини простою. Ну і, звичайно, такі об’єкти є прикрасою нашого міста, області та додає престижу компанії. Реалізація таких масштабних і незвичних проектів позитивно впливає на наш імідж. Люди знають, хто їх реалізував, і нам довіряють.
Чи не найгучніший останній проект, який реалізувало підприємство «Луцьксантехмонтаж», – реконструкція Луцького зоопарку. Як працювалося на цьому об’єкті?

Ми маємо спеціалістів всіх напрямків і будуємо відповідно до проектних рішень. Будівельні процеси всюди схожі, єдине питання – спеціальні роботи, пов’язані з отриманням спеціальних дозволів. Але ми це питання вирішуємо за рахунок субпідрядників та вузькоспеціалізованих підприємств.
Роботу підприємства неодноразову відзначали як на всеукраїнському, так і міжнародному рівнях. Зокрема, будинок на Задворецькій, 1А відзначили на конкурсі в Польщі як кращу будівельну інвестицію. Рік потому - третє місце у номінації «Найкращий будинок 2013». Ще за рік – перемога у номінації «Будівельна компанія року». Це було очікувано, чи стало сюрпризом?

У якійсь мірі – сюрприз. Наприклад, «Кришталеву цеглу» отримати було досить несподівано. Але під час виконання робіт ми про це не задумуємось. Це приходить саме собою, але, звичайно, кожна нагорода – приємний момент. Це визнання підприємства, його колективу і окремих працівників. У нас працюють заслужені будівельники України: мій батько, головний інженер. Чимало співробітників мають індивідуальні нагороди.

Основа кожного підприємства – це його працівники. Особисто у вас – «сімейний підряд». А чи є ще династії будівельників?

Є декілька цілих сімейних династій, де дідусь пропрацював більше 40 років у нас, а згодом – син, нині працює вже і внук. І це далеко не одиничний випадок. Якщо батьки радять «Луцьксантехмонтаж» своїм дітям, то я вважаю, що це достойне місце роботи.

«Луцьксантехмонтажу» вже 55 років. За піввіку розвинулись технології, змінилися підходи до будівництва. Чи складно наслідувати цей стрімкий розвиток?

Звичайно, не можемо від цього відставати. На сьогоднішній день підприємство застосовує всі ті самі, за невеликими винятком, технології, що застосовують при будівництві у країнах Європи. Ми постійно інвестуємо у саморозвиток. Зокрема, це навчання: маємо власні атестаційні комісії перевірки знань, охорони праці. Стараюсь подавати співробітникам приклад: 2015 року я захистив дисертацію кандидата економічних наук і на цьому зупинятись не збираюсь.

Що можете сказати про молодих фахівців: чи достатній у них рівень підготовки?

У будівництві – як у медицині. Два роки потрібно вкладати у молодого фахівця, лише після цього можна сподіватися на віддачу. Але кадрова основа «Луцьксантехмонтажу» - це навчені нами спеціалісти. Активно співпрацюємо з Луцьким вищим професійним училищем будівництва та архітектури – нині у нас 70 учнів проходять виробничу практику. Це стосується і ЛНТУ. Для прикладу, мій перший заступник – вихованець цього вузу. З перших днів він працював у нас на підприємстві, а згодом став заступником гендиректора.

Чи погоджуєтесь ви з тезою про те, що бізнес має бути соціальним? Долучається «Луцьксантежмонтаж» до соціальних проектів в області?

Соціально-відповідальний бізнес починається з внутрішнього середовища. Що стосується соціального захисту для працівників (лікарняні, засоби захисту і безпеки, доплати за шкідливі умови праці, гідна оплата тощо) – це, безумовно, у нас є, працівники захищені на 100%. До того ж, у нас – найвищий рівень заробітної плати у цій сфері.

Допомога, яку ми надаємо іншим, – абсолютно різноманітна. Для прикладу, маємо власний аматорський футбольний клуб, своїми силами утримуємо стадіон в селі Маяки. «Луцьксантехмонтаж» є активним учасником фонду «Волинь – 2014». Ну і все інше, що тільки може бути – всюди ми перші. Ще з початку АТО долучались до підтримки, аби покращити обороноздатність країни. На це ми не шкодували і не рахували коштів, без жодних лімітів.

Серед мобілізованих є і працівники «Луцьксантежмонтажу». На жаль, двоє з них загинули, захищаючи країну. Тому стараємось підтримувати їх сім’ї. Також виступаємо спонсорами різноманітних заходів, які організовують для лучан. Але про такі речі потрібно говорити скромніше (усміхається).

Працівники компанії не лише захищають Україну на фронті, але й відбудовують Донбас. Зокрема – зруйноване Сватове, побудова фортифікаційних споруд. Складно там працювати?

Були поставлені певні завдання, при чому досить важкі. Перш за все – це стислі терміни. На початку, коли губернатор приймав рішення, було потенційних 10 організацій, яких пробували залучати до виконання робіт на сході. В результаті, поїхали лише дві. Але я не від одного свого працівника не чув, що хтось не хотів туди їхати, бо там стріляють. У багатьох випадках у відрядження їхали добровільно. Тому з завданням справились і нестачі робочих рук я там не відчував.

Які проекти ви хотіли б реалізувати в майбутньому для Луцька, Волині?

Знаєте, дуже люблю спорт. Тому мрію, щоб в Луцьку був футбольний стадіон-манеж зі штучним покриттям стандартних розмірів. Це моя мрія на найближчий час – не щось фантастичне, а цілком конкретна річ. Я готовий підтримати інвестиційний проект, якщо це буде у форматі співпраці з міською чи обласною владою. Це дало б можливість діткам займатись упродовж року та виховувати справжніх спортсменів.

Яким ви бачите «Луцьксантехмонтаж» через, скажімо, ще 50 років? В якому напрямку хотілось би розвиватись?

Житлове будівництво, напевне. Хотів би, щоб не через 50, а навіть через 10 років люди мали б можливість купувати собі житло. Адже сьогодні власне помешкання вважається певною розкішшю. Тому хочу, щоб був достаток у волинян і у всіх українців. Тоді, я впевнений, будуть звертатись і до нас, і до інших забудовників.

Що хотіли б побажати чи, кому подякувати з нагоди ювілею підприємства?

Дякую нашим замовникам, тим, хто з нами працює, тим, хто довіряє нам свої кошти, купуючи в нас житло, за те що розуміють, що таке надійний партнер. Вітаю та дякую всім працівникам, ветеранам підприємства, без вкладеної праці яких не реалізувався б жоден проект. Бажаю, щоб усі були здорові і жодні негаразди не відволікали від роботи. А ще - щоб кожен мав можливість працювати і отримувати за це достойну винагороду.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 3
Вася Показати IP 5 Квітня 2016 20:47
Для сравнения -при проклятых коммунистах строили заводы, фабрики, школы, детсадики, больницы. При демократии и незалежности -церкви, ТРЦ и супермаркеты. Парадокс ..
Микола до Вася Показати IP 6 Квітня 2016 01:23
В цьому випадку Вася - це не ім'я, це діагноз.
нострпдамус Показати IP 10 Квітня 2016 10:08
для миколи: інших аргументів , як образити для деяких мабуть не існує!...

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus