«Авторитет» влаштував для сусіда свавілля чиновників

Чиновницьке свавілля на замовлення сусіда розгорнулося проти ковельчанина Миколи Гринявського. На щастя, воно закінчилося судовим позовом та скасуванням незаконної постанови про накладання штрафу.

Про це пише газета Волинь-нова.

Вимушена реконструкція

Більше 40 років проживає ковельчанин Микола Гринявський в одній із трьох квартир колись комунального одноповерхового будинку на вулиці Смірнова. Сьогодні ця будівля, як і десятки інших у місті залізничників, має великий відсоток зносу.

Втративши всіляку надію на отримання нового помешкання, Микола Гринявський вирішив самотужки покращити житлові умови для своєї сім'ї – власними силами і коштами зробити тут капітальний ремонт та вкрай потрібну реконструкцію з добудовою. Для цього ще у 2008 році замовив необхідну проектну документацію, погодив її з відповідними службами та міським управлінням містобудування і архітектури, отримав дозвіл на добудову, затверджений рішенням Ковельського міськвиконкому.

Отримавши усі погодження, а також письмову згоду сусідів, Микола Гринявський почав здійснювати реконструкцію. Втім, обкладаючи квартиру цеглою, допустив відхилення від проектної добудови фасаду на один метр. Державна інспекція, яка зобов'язана контролювати забудову на території міста, цей факт по суті проґавила, принаймні її представник не складав протокол про порушення вимог статті 25 Закону України «Про основи містобудування», не виписав порушникові штраф.

Сусід-«авторитет»


І все було гаразд до того часу, поки внаслідок перепродажу сусідню квартиру не купив один із місцевих «авторитетів», як він себе назвав. Спокійне приватне життя Миколи Гринявського та його родини закінчилося. У березні минулого року являється той «авторитет» на подвір'я Гринявських і, не представившись, відразу починає качати свої права.

Спочатку вимагає негайно показати йому документи на добудову, мовляв, вона є незаконною. Тоді каже, що сусіди «захопили» стіну його квартири, потім говорить, що вони не мають права користуватися підвалом, а він хоче зробити заїзд перед їхніми вікнами до своєї квартири, при цьому погрожував подати до суду, особисто розвалити вхід у підвал, хоч Гринявський має на нього право власності. «Бо я буду будуватися», - ставить до відома новий господар.

Таку зухвалість незнайомець «демонстрував» щотижня протягом весни та літа. Незабаром Гринявський дізнається, що цей зухвалий «авторитет» і не збирається тут проживати, а хоче вселити в куплену квартиру свого родича. До ультиматуму негайно розібрати підвал та стіну додається нова вимога: Микола Гринявський повинен підписати дозвіл сусіду на уже його добудову. Звучать нові погрози. І так мало не щодня. Відбувається справжній терор. Сім'я втратила сон та спокій.

Микола Гринявський п'ять разів ходив до дільничного інспектора міліції, аби той вгамував сусіда, але правоохоронець по цей день йде до них.

Сусідські війни

Проходить ще трохи часу й невгамовний ділок заявляє, що платить 16 тисяч доларів за квартиру Гринявських – і щоб їх духу тут більше не було. А отримавши відмову, відразу ж пригрозив: раз не хочете по-мирному, то він буде приймати «інші міри».

Уже через кілька днів прийшов на роботу до Миколи Гринявського, який працює в банківській установі, і безсоромно вчинив там справжнісінький скандал. Шантаж на очах у всіх закінчився ультиматумом, мовляв, Гринявському «нічого не буде», якщо він підпише йому, як сусідові, дозвіл на добудову, інакше – оголошує мало не війну.

Все те, що відбувалося потім, може стати сюжетом для телепередачі «Сусідські війни». У «бойові» дії між сусідами на вулиці Смірнова вступила досить «важка артилерія», якщо так можна назвати державні установи, які здійснюють нагляд за дотриманням норм законодавства.

Першим до Гринявського на роботу зателефонував якийсь працівник санепідемстанції з претензіями щодо законності існування протягом сорока років дерев'яного туалету, що встановлений житлово-експлуатаційною конторою на прилеглій до житлового будинку земельній ділянці, оскільки у квартирах вбиралень немає.

А через кілька днів чоловік отримав повідомлення про те, що буде розглядатися справа про санітарне правопорушення. У цьому документі, який склав і підписав лікар одного з відділів Ковельської районної СЕС Віктор Федун, зазначалось, що Гринявський повинен з'явитися до санепідемстанції у якості відповідача, бо він не виконує статтю 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення».

У чому ж порушення? Виявляється, новий господар поскаржився на неприємні запахи з вбиральні, до якої від його квартири 15 метрів. І хоча в генеральному плані забудови земельної ділянки, де є погодження керівників ЖЕКу та санепідемстанції, значиться цей вуличний клозет, його тепер Віктор Федун вимагає демонтувати.

Ще через день до Миколи Гринявського теж на роботу завітав начальник відділу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області Олександр Богатирьов. Так колеги дізналися про те, що Микола Олексійович при реконструкції будинку порушив будівельні норми і за це має бути покараний відповідно до букви закону. Але ж згідно з статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стягнення має бути накладено протягом двох місяців з дня вчинення правопорушення. То де ж була державна інспекція у 2008 році? Чи не запізно схаменулася?

За кілька днів Миколу Гринявського викликають в інспекцію давати пояснення.

Такий розвиток подій, коли одна за одною дві контролюючі служби «знаходять» порушення, шокують як його самого, так і всю сім'ю. Обурений цим раптовим «наїздом» перевіряльників, чоловік не пішов за викликом до начальника відділу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Його емоції можна зрозуміти, але закон писаний для всіх, і виклик ігнорувати – собі дорожче. Тож невдовзі він отримує уже зовсім інший виклик – до відділу державної виконавчої служби, а, прийшовши туди, дізнається, що є... боржником і зобов'язаний добровільно сплатити штраф в сумі 850 гривень, накладений постановою першого заступника начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області Тараса Шнита.

Державний виконавець знайомить приголомшеного Миколу Олексійовича з актом позапланової перевірки його трирічної добудови за підписами двох членів комісії – все того ж Олександра Богатирьова та Сергія Панасюка, посада якого чомусь не зазначена, хоч той працює заступником начальника відділу містобудування та архітектури Ковельського міськвиконкому.

Комісія встановила, що він допустив суттєві порушення при добудові, внаслідок чого були порушені законні інтереси та права власника суміжної квартири пана Шепшелея В. Я. Але жодна комісія у присутності Миколи Олексійовича як власника квартири сюди не приходила і ніяких перевірок тут не проводила. Дивує і те, що складався протокол про адміністративне правопорушен ня у його відсут ності, що є грубим порушенням прав особи, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Порятунок – у суді

Микола Гринявський звер нувся до суду з адміністративним позовом до першого заступника начальника інспекції державного архітектурно-будівель ного контролю у Волинській області Тараса Шнита, у якому просив визнати дії останнього неправомірними та скасувати сумнівну постанову про накладання штрафу в сумі 850 гривень. Вивчивши всі матеріали справи, суд постановив позов задовольнити повністю. Ця постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---