«Без 5 років вкладень у профтехосвіту ми втратимо 25 років в економіці», – народна депутатка від Волині

За ініціативи Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій обговорили закон про профтехосвіту, адже після закінчення війни постане питання: що відбудовувати, як і хто це буде робити?

Про це написала народна депутатка від Волині Ірина Констанкевич у соцмережі.

Напередодні відбулося засідання круглого столу на тему «Функціонування професійної (професійно-технічної) освіти в умовах воєнного стану», який проводитився за ініціативою Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій. В обговоренні взяли участь директори профтехучилищ з різних куточків України, представники Офісу Президента України, Міністерства освіти і науки, Міністрества економіки, народні депутати України, серед яких і перша заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, народна депутатка від Волині Ірина Констанкевич.

«Після закінчення війни ми опинимось у реальності зруйнованої економіки. Фізично. Матеріально. Концептуально. Постане питання: що відбудовувати, як і хто це буде робити?

Три ключові питання, відповідь на які ми маємо знайти вже сьогодні. Завдання цього і наступних подібних засідань поруч із аналізом моделювати контури цих змін, виставляти реперні точки і у відповідності до них здійснити трансформацію профосвіти.

Ключові параметри – це демографія, економіка, візія розвитку країни», – переконана народна депутатка.

Під час засідання круглого столу обговорили, зокрема, і Закон про профтехосвіту. Зазначимо, документ важливий не лише в умовах усіх євроінтеграційних процесів, він важливий і потрібний для максимального наближення до потреб ринку праці і економіки. Адже констатувати зміни мало – потрібно розуміти вектори руху для української професійної освіти. Відтак учасники круглого столу вважають, що треба ухвалювати Закон про профосвіту (який уже був готовий у 2018 році і у 2021) з усіма преференціями для профосвіти як мінімум на 5 років, доки запрацює і зміцниться українська економіка. Так, освітні і професійні програми потребують осучаснення. Як відомо, вимоги від ЄС − 60% практики. Відтак заклади професійної освіти потрібно максимально лібералізувати, зробити відкритими на ринку праці, динамічними і гнучкими.

«Без 5 років вкладень у профосвіту ми втратимо 25 років в економіці», – переконана народна депутатка.

Як вважає Ірина Констанкевич, необхідно отримати ґрунтовний звіт Мінекономіки з прогнозами, цифрами і потребами повоєнної економіки. Як трудовий ресурс прогнозується для української економіки повоєнного часу. Окрім того, варто заслухати і фахівців-соціологів щодо демографічної ситуації і яким чином вона корелює з формуванням замовлення від держави на професійну освіту.

Читати ще: «Не можна за старими шаблонами вчити людей для сучасної економіки», – Ірина Констанкевич про профтехосвіту в Україні

«Тішить, що питання профтехосвіти врешті на часі, не тішить тільки той факт, що лише повномасштабне вторгнення стало тим фактором руху з мертвої точки.

Країни Балтії, які для нас є прикладом у плані розвитку сфери профтехосвіти, вже будуть приймати другий законопроєкт про професійну освіту, а ми не змогли унормувати і підготувати під реалії і потреби сьогодення ще навіть перший. Ми повинні увібрати досвід наших європейських колег, яким вони так щедро діляться. Та імплементувати освітні практики Естонії, Фінляндії, Німеччини – де уся профосвіта на державному бюджеті», – резюмувала Ірина Констанкевич.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---