Без оцінок і «домашки»: у Луцьку студенти вчитимуть школярів польської

Студенти факультету міжнародних відносин Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки безплатно навчатимуть луцьких школярів польської мови.

Заняття відбуватимуться двічі на тиждень у луцькій бібліотеці-філії №6 для дорослих. Студенти у такий спосіб відпрацьовуватимуть практику, а діти 8-12 років матимуть гарну нагоду у невимушеній атмосфері, без оцінок і домашніх завдань, опановувати іноземну мову.

Ідея започаткувати такий проєкт виникла у викладачів польської мови – доктора наук Світлани Сухарєвої і кандидата наук Наталії Цьолик. Почалося все з того, що у книгозбірню передали чимало польської літератури, яку систематизувати самотужки бібліотекарям було не до снаги. Відтак вони звернулися за поміччю в університет. Для студентів-міжнародників робота із польськими книгами стала непоганою практикою. Й нині співпраця з бібліотекою завдяки клубу вивчення польської мови тільки поглибиться.

У книгозбірні тішаться нагоді розкрити свої ресурси, залучивши студенську й учнівську молодь до корисної справи. Адже сучасна бібліотека – це не лише книги, абонементи, фонди, читальний зал і тиша, це – простір для всебічного розвитку.

«Нині, коли студент потрапляє в універснитет, то часто не знає, що його там чекає. Багато хто вирішує обрати професію за принципом – куди вступив, туди і добре. А вже потім починає думати, а що ж я можу робити в житті, – каже Наталія Цьолик. – Та сьогодні необов’язково закінчувати саме педколедж чи педуніверситет, аби працювати з молоддю чи дітьми. І студент факультету міжнародних відносин, який вивчає іноземну мову, у майбутньому потенційно може стати викладачем або вчителем. Зараз ми багато говоримо про дуальність освіти, наголошуючи на тому, що молода людина повинна здобути не тільки теоретичні знання, а й практичні. Тому це гарна нагода для наших студентів спробувати себе у якості викладачів».На перше заняття мовного клубу, яке відбулося 28 лютого, завітав і ректор СНУ Анатолій Цьось.

«У нас є чудовий університет – університет Лесі Українки. Я саме так люблю його називати. Це саме те, що відрізняє нас від інших і дає натхнення для праці – імені Лесі Українки, – звернувся до присутніх ректор. – Університет зараз – це не просто місце, де треба навчати студентів. Це неправильне і застаріле сприйняття. Університет – це центр освіти, науки, культури, промоції, волонтерства тощо. І що активніше ми будемо пропагувати університет у такому контексті, тим успішнішим і кращим він буде. Тому щиро дякую представникам Інституту Польщі, що діє у нашому виші, які багато роблять для дослідження спільних українсько-польських питань, для промоції як української, так і польської культур, які організовують багато різних заходів, конференцій, семінарів. Дякую за таку чудову ідею із вивченням польської мови».

«Життя все-таки змушує вивчати мови. Коли я вчився у школі й університеті, мене хотіли змусити вивчити мову, але не вийшло, – жартома пригадує ректор. А коли я взявся за викладацьку діяльність і коли мене почали запрошувати в Польщу читати лекції для тамтешніх студентів, ось тоді я був просто вимушений вивчити елементарну розмовну польську мову, аби нормально комунікувати зі студентами. У нас час знати мову – це обов’язок кожної прогресивної людини».Інститут Польщі діє на факультеті міжнародних відносин з 2008 року на громадських засадах. Проте цьогоріч в університеті планують підвищити статус інституту до загальноуніверситетського та й загалом розширювати українсько-польську співпрацю.

Голова Координаційної ради Інституту Польщі Наталія Коцан розповідає, що він створений для поглиблення українсько-польських стосунків. Інститут класифікується як консультаційно-інформаційний і освітньо-культурний.

«Інститут має різні напрямки діяльності – популяризація польської культури в Україні і навпаки – української культури в Польщі, поглиблене вивчення польської мови, різноманітні літні школи, обміни студентами тощо. Колись ми навіть їздили до польського Сейму, на кафедрі країнознавства і міжнародних відносин десять років у нас працював викладач із Польщі. Ще один напрямок – це наукові дослідження. Проводимо також різні волонтерські заходи, – наголошує Наталія Коцан, яка, крім того, є завідувачем каведри міжнародних відносин і регіональних студій. – Наша область прикордонна. Ми мусимо спілкуватися зі своїми сусідами-поляками, розуміти їх, вони повинні розуміти нас. Ми повинні знати їхню історію, а вони нашу. Тому це дуже добрий крок – викладання і вивчення польської мови».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---